Справа № 2-а-6282/10/2218 Головуючий у 1-й інстанції: Вознюк С.О.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
16 травня 2012 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Драчук Т. О.
судді: Ватаманюк Р.В. Гонтарук В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 02 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому про перерахунок пенсії,
У серпні 2010 року позивачі звернулися в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобов"язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.11.2010 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії та зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 недоплачену пенсію з урахуванням щомісячного підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 01.08.2010р року; відмовлено ОСОБА_4 у позові в частині стягнення підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2009 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року; задоволено позов ОСОБА_4 у частині стягнення підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 01.08.2010 року, із врахуванням виплачених сум. Відмовлено позивачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у визначенні конкретного розміру виплат та зобов"язанні відповідача здійснювати виплату підвищення до пенсії в подальшому. Судові витрати компенсовано з Державного бюджету України .
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконне, на його думку, судове рішення.
В силу положень п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, позивачі мають статус дитини війни, що підтверджується копіями посвідченнь .
Позивачі є особами, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни" в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак, на них повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.
Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік" збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.
Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачам щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивачів, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
При винесенні рішення від 02.11.2010 року, судом першої інстанції не було враховане положення ч.2 ст.5 КАС України, згідно якого, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Як свідчать матеріали справи, позивачі звернулися до суду з позовом 27.08.2010 року в порядку ЦПК України в межах трьохрічного строку позовної давності та просили зобов"язати відповідача нарахувати їм недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 року по 01.08.2008 року та в подальшому.
Проте, судом першої інстанції не вірно зобов"язано УПФ у м.Хмельницькому здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 соціальної допомоги як дитині війни починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007, з 22.05.2008 року по 01.08.2010 року, оскільки право на переррахунок надбавки до пенсії у позивачів виникло з 27.08.2007 року, оскільки позов подано до суду 27.08.2010 року.
Враховуючи, що законодавець визначив можливість суду першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі вирішувати одночасно і питання про поновлення строків, за наслідками якого суд, якщо не знайде підстав для його поновлення, залишає позов без розгляду, що в свою чергу не позбавляє особу права на повторне звернення до суду з аналогічними вимогами.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволені вимоги позивачів нараховувати та виплачувати надбавку в подальшому, оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Колегія суддів приходить до висновку, що вимоги заявлені позивачами за межами строків звернення до адміністративного суду, слід залишити без розгляду, а щодо вимог про нарахування надбавки до пенсії в подальшому то в цій частині слід відмовити.
Також, судова колегія Вінницького апеляційного адміністартивного суду не погоджується з висновком про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, оскільки постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.07.2009 року її позовні вимоги за вказаний період були задоволенні. Згідно ст.157 ч.1 п. 4 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають захисту за період з 01.01.2009 року по 01.08.2010 року.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, беручи до уваги положення ст. 195 КАС України, яким суду апеляційної інстанції надано право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому задовольнити частково
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 02 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому про перерахунок пенсії, - скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької області щодо невиплати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підвищення до пенсії, виходячи з встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розміру 30% мінімальної пенсії за віком, неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за період з 27.08.2007 року по 01.08.2010 року з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2009 року по 01.08.2010 року з урахуванням проведених виплат.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахування та виплати ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за періоди з 01.01.2006 року по 27.08.2007 року - залишити без розгляду.
Провадження щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахування та виплати ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за періоди з 01.01.2006 року по 01.01.2009 року - закрити.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судові витрати у розмірі по 18,50 грн. (судовий збір) кожному, які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень- відповідача.
Судове рішення набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене в касаційному порядку згідно з ст. 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ Драчук Т. О.
Судді /підпис/ Ватаманюк Р.В.
/підпис/ Гонтарук В. М.
З оригіналом згідно:
секретар