Справа № 2-а-441/11/2414
Головуючий у 1-й інстанції: Волошин С.О.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
22 травня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Драчук Т. О.
судді: Боровицький О. А. Гонтарук В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Чернівці на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Чернівці про перерахунок пенсії,
В лютому 2011 року позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці про визнання дій неправомірними та зобов"язання здійснити перерахунок і виплату пенсії.
Постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04 березня 2011 року позов задоволено частково, а саме: визнано неправомірною відмову відповідача щодо нарахування і виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.08.2010 року по 28.02.2011 року; зобов'язано відповідача донарахувати та виплатити у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу державну соціальну допомогу "Діти війни" у розмірі 20% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.08.2010 року по 28.02.2011 року . В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
При винесенні рішення, судом першої інстанції в резолютивній частині постанови зазначено, що зобов'язано відповідача донарахувати та виплатити у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу державну соціальну допомогу "Діти війни" у розмірі 20% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.08.2010 року по 28.02.2011 року . Тому колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.03.2011 року, зобов'язавши відповідача донарахувати та виплатити у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу державну соціальну допомогу "Діти війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за період з 21.08.2010 року по 21.02.2011 року .
Оскільки суд першої інстанції не вірно визначив період часу, за який порушене право позивача підлягає відновленню, задовольняючи здійснити перерахунок та виплату 30% надбавки до пенсії позивачу за період з 01.08.2010 року.
Враховуючи строки звернення до суду, визначені ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, право Позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягає захисту за період з 21.08.2010 року, оскільки позов подано до суду 21.02.2011 року.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні вимог позивача про нарахування державної соціальної допомоги в подальшому, суд першої інстанції правомірно відмовив в цій частині позову, оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем його права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Також, суд першої інстанції ухвалюючи оскаржувану постанову не здійснив розподіл судових витрат в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 94 КАС України, тобто пропорційно задоволеним вимогам. Оскільки позов підлягає задоволеню частково, на користь позивача має бути присуджено 1,70 грн. сплаченого судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема скасувати постанову суду.
За ч.1 ст.201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Чернівці задовольнити частково
Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Чернівці про перерахунок пенсії, - скасувати.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 21 серпня 2010 року по 21 лютого 2011 року протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці донарахувати та виплатити у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ОСОБА_2 - державну соціальну допомогу "Діти війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 ч.1 Закону України " Про загальнообов'язков державне пенсійне страхування" за період з 21 серпня 2010 року по 21 лютого 2011 року, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплачувати позивачу невиплачене підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період за період з 01.08.2010 року по 21.08.2010 року - залишити без розгляду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1,70 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень- відповідача.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/ Драчук Т. О.
Судді /підпис/ Боровицький О. А.
/підпис/ Гонтарук В. М.
З оригіналом згідно:
секретар