Справа № 230/985/2012
Головуючий у 1-й інстанції: Славінська Н.В.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
29 травня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Боровицький О. А.
судді: Гонтарук В. М. Драчук Т. О.
при секретарі: Александровій К.В.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2
відповідача: Заграй Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 17 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції Сапігури Михайла Миколайовича про неправомірні дії державного виконавця та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження , -
16 лютого 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції, в якому просив визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції Сапігури М.М. по відкриттю виконавчого провадження з виконання вимоги №Ф-248 від 03.12.2011 року управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі про стягнення з ОСОБА_4 боргу в сумі 1288 грн. 80 коп.
Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 17 лютого 2012 року позовну заяву залишено без розгляду, в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, та відсутністю підстав для визнання причин пропуску строку звернення поважними.
Позивач не погодившись з ухваленим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 17 лютого 2012 року, як таку, що суперечить принципам та завданням судочинства та порушує право позивача на захист та охорону прав та законних інтересів. Аргументуючи доводи апеляційної скарги, акцентує на тому, що строк для подання адміністративного позову ним дотримано, адже оскаржувану постанову державного виконавця №31029187 позивач отримав 14 лютого 2012 року, при цьому в суд з позовом звернувся 16 лютого 2012 року.
До суду апеляційної інстанції - 29 травня 2012 року з'явились представники сторін, які в свою чергу, представник позивача - підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, представник відповідача, відповідно, заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга належить до задоволення з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у позовній заяві просить визнати неправомірними дії суб'єкта владних повноважень по відкриттю 03.02.2012 року виконавчого провадження з виконання вимоги №Ф-248 від 03.12.2011 року, до суду з адміністративним позовом звернувся лише 16 лютого 2012 року тобто з пропуском десятиденного строку визначеного статтею 181-1 КАС України, доказів на підтвердження того, що позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 14.02.2012 року до матеріалів справи не додано.
Проте, на думку колегії суддів, такі висновки судді суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права, фактичним обставинам справи і є помилковими виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. При цьому, позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів вважає, що суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не було з'ясовано коли і яким чином позивач дізнався про порушення своїх прав.
Разом з тим, як і в позовній заяві так і в апеляційній скарзі позивач зазначає, що саме 14 лютого 2012 року отримав постанову про відкриття провадження №31029187 від 03 2012 року, це підтверджується матеріалами справи (а.с.28).
Щодо поновлення строку звернення до суду, то колегія суддів погоджується з міркуванням апелянта в тім, що такий не пропущено, а тому він і не підлягає поновленню.
Колегія суддів зазначає, що у разі наявності сумніву щодо наведених позивачем обставин стосовно того, що йому 14 лютого 2012 року стало відомо про порушення своїх прав та інтересів оскаржуваними діями, суд першої інстанції не був позбавлений можливості витребувати необхідні докази.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи висновок судді суду першої інстанції про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом без поважних причин та приходить до переконання про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для винесення ухвали про залишення позовної заяви ОСОБА_4 на підставі статті 100 КАС України.
Варто зауважити також те, що в оскаржуваній ухвалі здійснюється посилання на неіснуючу норму КАС України, адже в КАС України стаття 181-1 відсутня.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 199 та пункту 4 частини 1 статті 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції має право скасувати її і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, а тому ухвала належить до скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 17 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції Сапігури Михайла Миколайовича про неправомірні дії державного виконавця та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, - скасувати.
Справу направити до Шаргородського районного суду Вінницької області для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складена в повному обсязі 05 червня 2012 року.
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Гонтарук В. М.
Драчук Т. О.