Справа № 2-а-4723/10/2218
Головуючий у 1-й інстанції: Салоїд Н. М.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
16 травня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Драчук Т. О.
судді: Ватаманюк Р.В. Гонтарук В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 14 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перерахунок пенсії,
В вересні 2010 року позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов"язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 22 жовтня 2010 року позов задоволено частково, а саме: визнано бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" - протиправною; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", тобто 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням виплаченого їй відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 підвищення починаючи з з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 45 гривень 50 копійок. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.Постанову суду допущено до негайного виконання.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог .
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає часковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до їх пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачам щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано позовну заяву 06 вересня 2010 року, тобто, до 9 вересня 2010 року до місцевого загального суду в межах строку, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, яка була розглянута у зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", колегія суддів погоджується, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду позивача.
Тобто, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницької області нарахувати та виплатити позивачу передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 06.09.2007 року і по 06.09.2010 року.
Колегія суддів приходить до висновку, що вимоги заявлені позивачем за межами строків звернення до адміністративного суду,а саме: за період з 01.01.2007 року по 06.09. 2007 року, слід залишити без розгляду.
При цьому, апеляційна інстанція не може погодитися з висновками суду в частині стягнення державного мита з відповідача, з огляду на наступне.
Оскільки, суд першої інстанції ухвалюючи оскаржувану постанову невірно здійснив розподіл судових витрат, стягуючи з Державного бюджету на користь позивача 45,50 грн. сплаченого нею судового збору, суд не врахував, що у випадку часткового задоволення позовних вимог розподіл судових витрат має здійснюватись в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 88 ЦПК України, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, беручи до уваги положення ст. 195 КАС України, яким суду апеляційної інстанції надано право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково .
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 14 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перерахунок пенсії, - скасувати. .
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплачувати позивачу невиплачене підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2007 року по 06.09.2007 р.- залишити без розгляду.
Прийняти нову постанову.
Позов задоволенити частково.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_2 у виплаті підвищення до пенсії, виходячи з встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розміру 30% мінімальної пенсії за віком, протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 06.09.2007 року по 06.09.2010 року
Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 22,75 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень- відповідача".
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Ватаманюк Р.В.
Гонтарук В. М.