Справа № 2-а-409/11/2210
Головуючий у 1-й інстанції: Курнос С.О..
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
16 травня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Драчук Т. О.
судді: Ватаманюк Р.В. Гонтарук В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії,
В лютому 2011 року позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 лютого 2011 року позов задоволено частково, а саме: зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Летичівському районі провести нарахування та виплату надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.06.2010 року, з врахуванням виплачених коштів за вказаний період.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до положень статей 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача про нарахування та виплати 30% надбавки до пенсії як дитині війни.
Відповідач відмовив позивачу в здійсненні вказаного перерахунку пенсії, мотивуючи свою відмову відсутністю фінансування для забезпечення виплати вказаних надбавок до пенсії.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету України.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про законність вимог позивача про перерахунок та виплату доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", помилково застосував норми процесуального права, а саме: задовольняючи позов в частині проведення перерахунку доплати до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" суд першої інстанції не визначив період часу, за який порушене право позивача підлягає відновленню, задовольняючи здійснити перерахунок та виплату 30% надбавки до пенсії позивачу за період з 01.06.2010 року.
Ухвалою від 17 лютого 2010 року суд першої інстанції позовні вимоги за період до 01 червня 2010 року були залишені без розгляду, при цьому оскаржені не були
Враховуючи строки звернення до суду, визначені ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, право Позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягає захисту за період з 15.08.2010 року, оскільки позов подано до суду 15.02.2011 року, а позовні вимоги за період з 01.06.2010 року по 14.08.2010 року - підлягають залишенню без розгляду.
Також, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача надалі здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії, оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем його права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні вимог про зобов'язання відповідача надалі здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії, слід відмовити.
Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про пропущення своїх прав, свобод чи інтересів.
Також, суд першої інстанції ухвалюючи оскаржувану постанову не здійснив розподіл судових витрат в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 94 КАС України, тобто пропорційно задоволеним вимогам. Оскільки позов підлягає задоволеню частково, на користь позивача має бути присуджено 1,70 грн. сплаченого судового збору.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області задовольнити повністю .
Постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії, - скасувати. .
Прийняти нову постанову.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Летичівському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з розміру встановленого ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 15.08.2010 року по 15.02.2011 року з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Летичівському районі Хмельницької області про зобов"язання здійснити нарахування та виплату пенсії за період з 01.06.2010 року по 14.08.2010 року - залишити без розгляду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1,70 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень- відповідача".
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Ватаманюк Р.В.
Гонтарук В. М.