30 травня 2012 р.Справа № 2-а-1337/11/1512
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Рева С.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого -судді Скрипченка В.О.,
суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Гречаного В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси про поновлення строку звернення до суду, визнання відмову протиправною про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу,
14 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд ухвалити рішення, визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси нарахувати та сплатити щомісячну державну допомогу як «дитині війни»за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по нинішній час включно у розмірі 2349 гривень 40 копійок, посилаючись на те, що вона є «дитиною війни», а ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачає право «дитини війни»на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2011 року позовні вимоги до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси про поновлення строку звернення до суду, визнання відмови протиправною, стягнення недоплаченої допомоги за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 14 вересня 2010 року було залишено без розгляду.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати вищезазначену ухвалу.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Приймаючи зазначене рішення у справі, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка народилась 07 березня 1938 року, є пенсіонером за віком і має статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 9).
Як вбачається з матеріалів справи позивачка звернулась до відповідача з заявою про виплату передбаченої законом щомісячної державної соціальної допомоги, однак 24 грудня 2010 року листом № 1145/Ч-01 Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси відмовило у виплаті підвищення до пенсії у розмірі надбавки соціальної допомоги у розмірі 30 % (а.с. 11).
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, свобод, інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки позивачка звернулась до суду 14 березня 2011 року з вищевказаними позовними вимогами, а з 2008 року їй виплачувалась соціальна допомога у розмірі 10%, суд першої інстанції обґрунтовано вирішив, що позивачка без поважних причин пропустила строк для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення допомоги за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 14 вересня 2010 року, а тому відсутні правові підстави для поновлення даного строку.
На підставі ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про поновлення строку звернення до суду, визнання відмови протиправною, стягнення недоплаченої допомоги за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 14 вересня 2010 року слід залишити без розгляду.
Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала підлягає скасуванню.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 199, 200, 205 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.
Головуючий В.О. Скрипченко
Суддя С.Д. Домусчі
Суддя Л.П. Шеметенко