24 квітня 2012 р.Справа № 2-а-4785/11/1470
Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Бітова А.І.
суддів -Милосердного М.М.
-Ступакової І.Г.
при секретарі -Гарник А.С.
з участю: представника приватного підприємства "Марін Дизайн Сервіс" -Каган Тетяни Володимирівни; представника Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби -Радичича Олександра Анатолійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "Марін Дизайн Сервіс" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства "Марін Дизайн Сервіс" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (в теперішній час Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У червні 2011 року приватне підприємство (далі ПП) "Марін Дизайн Сервіс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 лютого 2011 року №0000570700/0 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) на 8 818, 75 грн. (7 055 грн. -за основним платежем;1 763, 75 грн. -за штрафними санкціями).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оскаржене рішення прийнято за результатами перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів за червень, липень, серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в періодах березень, травень, червень 2010 року. Податковий орган, дійшов висновку, що підприємство включило до суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року суму ПДВ у розмірі 33 361 грн. по постачальникам щодо яких відсутнє підтвердження сплати ПДВ до бюджету та не доведено факту придбання послуг у межах господарської діяльності. На думку позивача, цей висновок є необґрунтованим.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що оскаржене рішення є правомірним.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПП "Марін Дизайн Сервіс" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
В ході апеляційного провадження ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було замінено на її правонаступника - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ПП "Марін Дизайн Сервіс", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Згідно з поданою позивачем податковою декларацією з ПДВ за червень 2010 року та розрахунком бюджетного відшкодування сума, що підлягає відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, складає 147 819 грн.
Відповідно до податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010 року):
- сума податкових зобов'язань складає 0,00 грн.;
- сума податкового кредиту складає 100 000 грн. по постачальнику ТОВ "Билдбудстрой".
Відповідно до податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року:
- сума податкових зобов'язань складає 2 181 грн.;
- сума податкового кредиту складає 50 000 грн., в т.ч. по постачальнику ТОВ "МД Технолоджіс" сума ПДВ 23 333 грн.
Відповідно до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року:
- сума податкових зобов'язань складає 3 757 грн.;
- сума податкового кредиту складає 50 172 грн., в т.ч. по постачальникам: ТОВ "МД Технолоджіс" сума ПДВ 16 667 грн. та ТОВ "Будтранс - 2009" сума 33 333 грн.
В акті перевірки встановлено, що позивачем укладено договір від 26 лютого 2010 року №4 з ТОВ "Билдбудстрой" на виконання робіт по ремонту та реконструкції приміщення на 5-му поверсі адміністративної будівлі за адресою: Миколаїв, вул. Спаська 1/1 та в березні 2010 року перераховано попередню оплату на загальну суму 600 000 грн., в т.ч. ПДВ 100 000 грн., при цьому позивач в лютому - березні 2010 року ще не орендував та не мав у власності вищезазначене приміщення.
Згідно інформації наданої ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області (від 26 січня 2011 року №947/7/07-005) та ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (від 02 лютого 2011 року), основним видом діяльності ТОВ "Билдбудстрой" є посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, ліцензія на провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (ліцензія серії АВ №327529), згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (вих.№34-01-21 від 19 січня 2011 року) належить іншій юридичній особі. Податковий кредит ТОВ "Билдбудстрой" сформовано за рахунок підприємств ТОВ "Зерноторг КАО" та ТОВ "Скц-Міленіум". Зазначені підприємства створені фізичними особами за винагороду без наміру здійснення підприємницькою діяльністю.
Відповідно до матеріалів перевірки у ТОВ "Билдбудстрой" відсутні виробничі потужності, складські приміщення, матеріальні ресурси, основні засоби, робоча сила, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.
Позивач надав суду наступні документи:
- договір №6 на створення проектної документації від 15 березня 2010 року між позивачем та ТОВ "МД Технолоджіс"; податкова накладна від 03 червня 2010 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг);
- платіжне доручення №121 від 30 липня 2010 року та №122 від 02 серпня 2010 року;
- договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06 травня 2010 року, зареєстрований в БТІ від 13 травня 2010 року;
- договір оренди приміщень від 14 травня 2010 року, укладений між позивачем та ТОВ "Марін Дизайн Інжинірінг Миколаїв" (керівник Орендаря та Орендодавця - одна особа;
- договір підряду №3 від 26 лютого 2010 року на реконструкцію приміщення між позивачем та ТОВ "Будтранс-2009", податкова накладна від 17 червня 2010 року, платіжні доручення №93 від 17 червня 2010 року;
- технічний паспорт на приміщення;
- витяги з ЄДРЮОФОП щодо ТОВ "Будтранс-2009" та ТОВ "МД Технолоджіс" та інші документи на підтвердження правовідносин з вказаними підприємствами.
Згідно інформації отриманої від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси (акт документальної невиїзної перевірки ТОВ "МД Технолоджіс" від 12 листопада 2010 року №170/23-214/34552328) основні засоби у ТОВ "МД Технолоджіс" відсутні. В декларації з податку на прибуток за три квартали 2010 року рядки 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" та 07 "Сума амортизаційних відрахувань" прокреслені, на підприємстві відсутні виробничі потужності, складські приміщення, матеріальні ресурси, основні засоби, робоча сила. Згідно з даними податкової звітності (Розрахунку комунального податку), наданої підприємством до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, загальна чисельність працюючих у ТОВ "МД Технолоджіс" становить 0 осіб.
Таким чином, на підставі зазначеного, відповідачем встановлено відсутність у ТОВ " МД Технолоджіс" власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.
ТОВ "МД Технолоджіс" також не було надано до перевірки бухгалтерські та податкові документи: договори, податкові та видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, банківські виписки, акти виконаних робіт, кошториси та будь-які інші документи, що засвідчують здійснення господарських операцій з контрагентами. Крім того, ТОВ "МД Технолоджіс" має стан 7 (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу).
Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість", у травні 2010 року включено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 23 333 грн., обчислений з вартості послуг, придбання та використання яких у межах господарської діяльності підприємством не доведено.
Щодо правовідносин з ТОВ "Будтранс-2009", то матеріалами перевірки встановлено, що листом від 01 лютого 2011 року №5 ТОВ "Будтранс-2009" повідомив відповідача, що підприємство не має можливості надати первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам з позивачем у зв'язку зі втратою бухгалтерських документів за весь період роботи.
Крім того, ТОВ "Будтранс-2009" не надано до перевірки бухгалтерських та податкових документів: договорів, податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок, актів виконаних робіт, кошторисів та будь-яких інших документів, що засвідчують здійснення господарських операцій з позивачем та іншими контрагентами. В акті також зазначено, що податковий кредит ТОВ "Будтранс-2009" сформовано за рахунок підприємства ТОВ "АКСА". В той же час, згідно пояснень директора ТОВ "АКСА" Лагоди І.І. підприємство не виконувало будівельні роботи та не постачало будівельні матеріали ТОВ "Будтранс-2009". Відповідно до податкової звітності ТОВ "Будтранс-2009" до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва встановлено, що у підприємства основні засоби, нематеріальні активи та трудові ресурси відсутні, виробниче обладнання, транспортне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ (45.21.1- будівництво будівель) -відсутні.
Враховуючи встановлені порушення, сума бюджетного відшкодування за червень 2010 року була зменшена на 126 918 грн. та становить 20 901 грн.
Згідно з поданою позивачем декларацією з ПДВ за липень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, складала 33 361 грн.
Згідно з довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду складався із суми ПДВ, яка виникла в червні 2010 року -33 361 грн.
За результатами перевірки сума бюджетного відшкодування за липень 2010 року зменшена на 33 361 грн. та становить 0,00 грн.
Згідно з довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду складається із суми ПДВ, яка виникла в червні 2010 року -5 999 грн.
Як зазначалось вище, позивачем завищено задекларовані показники за червень 2010 року на суму 50 000 грн., у зв'язку з чим позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за червень 2010 року складає 3 585 грн.
За результатами перевірки сума бюджетного відшкодування за серпень 2010 року зменшена на 5 999 грн. та становить 0,00 грн.
За результатами перевірки встановлено факт заниження позивачем суми ПДВ за серпень 2010 року в розмірі 3 523 грн.
За встановленими фактами порушень законодавства штрафні (фінансові) санкції складають 1 763, 75 грн. (3 532 х 25% + 3 523 х 25%).
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність оскарженого рішення підтверджується тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не були підтверджені, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який втратив чинність, але регулював спірні правовідносини на час їх виникнення).
В апеляційній скарзі ПП "Марін Дизайн Сервіс" вказується, що висновки суду першої інстанції про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Билдбудстрой", ТОВ "МД Технолоджіс" і ТОВ "Будтранс-2009" спростовуються належним чином оформленими документами та обставинами його господарської діяльності.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Зі змісту п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку,
при цьому, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту), а право на податковий кредит виникає або з дати розрахунку платника податку за товари (роботи послуги), або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, правомірність формування податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування визначається фактом придбання товарів (послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності платника податків, підтвердженим належним чином оформленими документами.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що апелянтом були укладені договори (зокрема, щодо створення проектної документації, реконструкції приміщення) з контрагентами: ТОВ "Билдбудстрой", ТОВ "МД Технолоджіс", ТОВ "Будтранс-2009".
При перевірці обставин щодо руху активів у процесі здійснення господарських операції за вказаними договорами, судом першої інстанції встановлена відсутність у зазначених контрагентів позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей (а саме: відсутність кваліфікованого персоналу та основних фондів) для здійснення цих операцій.
Апелянтом не надано жодного обґрунтованого доводу стосовно того, яким чином при таких умовах здійснювалось виконання вказаних договорів.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення та необхідність відмови в задоволення позовних вимог є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Марін Дизайн Сервіс" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 квітня 2012 року.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: