Справа № 1306/465/2012
іменем України
07 травня 2012 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючого - судді Хомика А.П.
при секретарі - Галин Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Карпатський Дім»ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути з ЗАТ «Карпатський Дім»3000 грн. невиплаченої заробітної плати та 10000 грн. заподіяної моральної шкоди.
В обґрунтування позову посилається на те, що з 02.08.2011 року по 21.09.2011 року працював на посаді юриста ЗАТ "Карпатський дім". При ознайомлені з посадовою інструкцією та штатним розписом по підприємству ЗАТ "Карпатський дім" 03.08.2011 року він звернув увагу на розмір запропонованого йому адміністрацією посадового окладу, який був зазначений у штатному розписі і складав 0.5 ставки посадового окладу від суми 6 380 грн. (повний посадовий оклад). Оскільки зарплата виплачувалась один раз на місяць отримати зарплату "вчасно" можна було тільки у день, коли у відомостях про аванс стояв підпис працівника . Тобто фізична передача грошей здійснювалась у кінці місяця ( до 15 числа).
Перед адміністрацією він звернув увагу на суттєві порушення трудового законодавства на підприємстві - ЗАТ "Карпатський дім": відсутність колективного договору, профспілкової організації, неправильно укладених договорів про повну матеріальну відповідальність .
При звільнені з роботи у день, коли він мав отримати розрахунок за згодою сторін, у економічному відділі підприємства його скерували до власника ЗАТ "Карпатський дім" ОСОБА_2 Остання відмовила йому в оплаті та вимагала, щоб він працював повний робочий день, на що він не погодився і написав зайву на звільнення за згодою сторін.
В день, коли він прийшов отримувати розрахунок, ОСОБА_2 забігла у відділ кадрів ЗАТ "Карпатський дім" і коли він тримав у лівій руці трудову книжку та в цей момент вносив відомості про її отримання на руки, в присутності працівників ЗАТ "Картацький дім" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших почала ображати його нецензурною лайкою, принижувала його національні почуття та його ділову репутацію, при цьому вона напала на нього та вирвала з його рук трудову книжку. Такі дії стали причиною того, що підприємство недоплатило йому заробітну плату за відпрацьований нас на загальну суму 3000 грн.
Крім того, своїми незаконним діями та образами у бік його ділової репутації ОСОБА_2 заподіяла йому моральну шкоду, яку він оцінює у 10 000 грн. ( через те, що ОСОБА_2 вирвала у нього з рук трудову книжку, протримала у своєму апартаменті 2 місяці і отримав він її на руки тільки 21 листопада 2011 року), він не мав змоги подати документи для участі у співбесіді з приводу працевлаштування у м. Львові, у зв'язку з чим порушились його нормальні життєві стосунки, а тому просить стягнути цю суму з відповідачки ОСОБА_2 та ЗАТ «Карпатський Дім»солідарно.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, доповнив, що за час його роботи у відповідача жодних дисциплінарних стягнень до нього застосовано не було. Свою роботу, обумовлену робочим процесом, він виконував вчасно та у повному розмірі. При цьому, під час робочого процесу, для забезпечення інтересів роботодавця він використовував свій персональний ноутбук та власний автомобіль. Роботу він виконував як на робочому місці, так і поза його межами (погодження інтересів відповідача у Трускавецькій міській раді стосовно реклами, реєстрація документів у державного реєстратора Трускавецької міської ради, участь у процесах стандартизації підприємства «Львівдержстандартметрологія»м. Дрогобича та інше).
За час роботи у відповідача йому не було оплачено його заробіток у 3000 грн. На ЗАТ «Карпатський дім»(на місці) він працював не менше 4 - (5-6) годин щоденно ( як правило з 9-00 год. до 13-год. ) Крім того, на час обідньої перерви він не покидав робоче місце. Оскільки робота юриста була пов'язана з організацію відносин з виконавчим комітетом Трускавецької міської ради, організацією сертифікації до Євро 2012 року та ін., він виконував її як на місці, так і поза робочим місцем з використанням свого особистого автомобіля .
Твердження представника відповідача ОСОБА_6 про те, що з ним було проведено повний розрахунок не відповідають дійсності, оскільки, як вбачається зі штатного розпису поданого відповідачем від 01.04.2011 року ( на якому не має його підпису) посадовий оклад юриста складає 490 грн. (0,5 ставки ).
На ЗАТ «Карпатський дім»він відпрацював: 17днів у серпні 2011 року, 10 днів у вересні 2011 року, тобто 27 днів, з них не менше 4 год. щодня, а отже 108 год. ( 4 год. х 27 днів ), що становить 3000 грн., а тому просить стягнути саме цю суму з відповідача та 10000 грн. моральної шкоди, яка є співмірною з тими душевними ранами, які йому було завдано відповідачем.
Представник відповідача ОСОБА_6 позов заперечив повністю і пояснив суду, що 02.08.2011р. ОСОБА_1 звернувся до директора ЗАТ «Карпатський дім»з заявою про прийняття його на посаду юриста на умовах неповного робочого дня, на 0,5 окладу. 02.08.2011р. на підприємстві було видано наказ №71-К яким прийнято ОСОБА_1 на посаду юриста з 02.08.2011р. з випробувальним терміном на два місяці на умовах неповного робочого дня на 0,5 посадового окладу. Бухгалтерії підприємства оплату праці проводити за фактично відпрацьований час.
21.09.2011р. ОСОБА_1 звернувся із заявою на ім'я директора про його звільнення за згодою сторін і цього ж дня на підприємстві було видано наказ про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України та про виплату грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку в кількості 3 календарні дні за період роботи 02.08.2011р. по 21.09.2011 року.
21.09.2011р. ОСОБА_1 отримав заробітну плату за вересень 2011 року та компенсацію за невикористану відпустку в кількості трьох календарних днів, про що розписався у відомості на виплату грошей №ВЗП-000156 від 21.09.2011 року. Цього ж дня ОСОБА_1 отримав трудову книжку БТ-11 НОМЕР_1, про що розписався у відповідному журналі (запис №61).
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що при ознайомленні з посадовою інструкцією та штатним розписом по підприємству ЗАТ «Карпатський дім»він звернув увагу на розмір посадового окладу, запропонованого йому адміністрацією, який був зазначений у штатному розписі і складає 0.5 ставки посадового окладу від суми 6 380 грн. Проте, такі твердження не доведені жодними доказами та не відповідають фактичним обставинам справи, адже як вбачається із штатного розпису ЗАТ «Карпатський дім»від 01 квітня 2011 року посадовий оклад працівника, що працює на посаді юриста (код за класифікатором 2421.2) становить 0.5 ставки посадового окладу і визначається в сумі 490 гривень. А отже, згідно посадового окладу, заробітна плата позивача становила 490 гривень в місяць а не 6 380 гривень як стверджує позивач.
Крім того, згідно трудового законодавства України (ст. 56 КЗпП) у випадках коли працівник працює на 0,5 посадового окладу, оплата праці повинна проводитись за фактично відпрацьований час.
Як вбачається з наказу №71-к від 02.08.2011 року, яким було прийнято ОСОБА_1 на посаду юриста ЗАТ «Карпатський дім», бухгалтерії підприємства, було наказано, оплату праці проводити за фактично відпрацьований час. На даному наказі міститься підпис позивача, що свідчить про те, що позивач з наказом був ознайомлений, а відтак був свідомий того, що оплата його праці буде проводитись за фактично відпрацьований ним час.
Із табелю обліку робочого часу ЗАТ «Карпатський дім»за серпень 2011 року вбачається, що у серпні 2011 року позивачем на ЗАТ «Карпатський дім»було відпрацьовано 68 годин. Із табелю обліку робочого часу за вересень 2011 року вбачається, що у вересні 2011 року ОСОБА_1 на ЗАТ «Карпатський дім»було відпрацьовано 40 годин. Таким чином, з врахуванням того, що позивач був звільнений 21.09.2011р., за вересень 2011 року він відпрацював 40 годин, посадовий оклад його становив 490,00 грн., то за вересень 2011р. йому було правомірно нарахована заробітна плату у розмірі 222,73 грн. Також, нарахована грошова компенсація за невикористану відпустку 3 дні - 37,86 грн.
З врахуванням того, що із заробітної плати утримано в Пенсійний Фонд України (3,6%) - 9,38 грн., прибутковий податок (15%) - 37,68 грн.. то до сплати працівнику належить - 213,53 грн., що і було згідно відомості на виплату грошей №ВЗП-000156 від 21.09.2011 року.
Окрім того, позивач отримував заробітну плату за фактично відпрацьовані години (згідно табелю обліку робочого часу) до цього, а саме:
- відомість на виплату грошей за серпень 2011 р. від 23 серпня 2011 р. №ВЗП-000128, з якої вбачається, що позивачу було виплачено 200 гривень.
- відомість на виплату грошей за серпень 2011 р. від 07 вересня 2011 р. №ВЗП-000142, з якої вбачається, що ОСОБА_1 було виплачено 110.26 грн.
Отже, враховуючи те, що згідно з наказом №71-к від 02.08.2011 року позивач був прийнятий на роботу із оплатою праці за фактично відпрацьований час, то йому правомірно і в повному обсязі виплачено заробітну плату.
Також зазначає, що не підлягає до задоволення вимога позивача в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., оскільки позивачем не представлено доказів, які б підтверджували правдивість вказаних ним фактів, а тому його вимога є безпідставною та незаконною, а тому просить в її задоволенні відмовити.
Крім того, у разі ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, судові витрати ОСОБА_2 на правову допомогу у розмірі 3000 грн. просить покласти на позивача.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Матеріалами справи встановлено і сторонами не оспорюється, що позивач з 02.08.2011 року до 21.09.2011 року перебував у трудових відносинах з відповідачем ЗАТ «Карпатський Дім», працюючи на посаді юриста на умовах неповного робочого дня на 0,5 посадового окладу. Оплата праці проводиться за фактично відпрацьований час.
Зі штатного розпису ЗАТ «Карпатський дім»від 01 квітня 2011 року вбачається, що посадовий оклад працівника, що працює на посаді юриста (код за класифікатором 2421.2) становить 0.5 ставки посадового окладу і визначається в сумі 490 гривень. А отже, згідно посадового окладу, заробітна плата позивача становила 490 гривень в місяць.
Із табелів обліку робочого часу ЗАТ «Карпатський дім»за серпень-вересень 2011 року вбачається, що у серпні 2011 року позивачем на ЗАТ «Карпатський дім»було відпрацьовано 68 годин, а у вересні 2011 року - 40 годин.
Відповідно до наказу підприємства від 21.09.2011 року №80-к, ОСОБА_1 звільнено за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України, а відповідно до відомості на виплату грошей № ВЗП-000156 останньому було виплачено 213,53 грн., що є пропорційним відповідно до відпрацьованого часу. Позивач підтвердив факт отримання заробітної плати у серпні-вересні 2011 року
Відповідно до ст. 56 КЗпП України, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Як пояснили суду свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_7 останні працюють на даному підприємстві, однак не були очевидцями конфлікту, який стався з позивачем та ОСОБА_2 Їм відомо, що ОСОБА_1 працював на підприємстві на посаді юриста на 0,5 посадового окладу. Ствердили, що ОСОБА_2 не є власником ЗАТ «Карпатський Дім», на даний час вона займає посаду президента компанії. ОСОБА_3 не заперечив, що ним дійсно передавалось трудову книжку позивачу в районі магазину «Океан», що в м.Дрогобичі, але обставин цієї ситуації не знає, таку дію вчиняв за вказівкою керівництва. На даний час він займає посаду директора ЗАТ «Карпатський Дім»і йому відомо, що з 01.04.2011 року по даний час штатний розпис на підприємстві не змінювався.
Що стосується задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, то в цій частині позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних, страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміли втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Також, у пункті 5 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Зважаючи на вищенаведені норми та відсутність у справі доказів, які б підтверджували наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, вважаю, вимога позивача про стягнення на його користь з ЗАТ «Карпатський Дім»та ОСОБА_8 10 000 заподіяної моральної шкоди є безпідставною та в її задоволенні слід відмовити.
Що стосується клопотання представника відповідачів ОСОБА_6 про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн. та стягнення такої з позивача, то воно не підлягає до задоволення, оскільки останнім представлено квитанцію до прибуткового касового ордера №9 від 30.01.2012 року, відповідно до якої ФОП ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_2 3000 грн., а не як адвокат ОСОБА_6 за надання правової допомоги.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 41, 43, 232-235 КЗпП України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Карпатський Дім»ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя