Справа № 1306/253/2012
іменем України
06 березня 2012 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючого -судді Хомика А.П.
при секретарі - Галин Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Снятинської сільської ради, Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ про визнання рішення нечинним та визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування рішення Снятинської сільської ради №74 від 12.09.2001 року «Про передачу в постійне користування земельної ділянки із земель населеного пункту сільської ради с.Снятинка Самбірсько-Дрогобицької єпархії для ведення тепличного господарства». Згідно з даним рішенням Самбірсько-Дрогобицька Єпархія УГКЦ одержала в постійне користування три земельні ділянки загальною площею 15 га.
Дане рішення прийняте з порушеннями норм Земельного кодексу України в редакції 1990 року, згідно ч.6 ст. 19 якого надання земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні іншого громадянина, підприємства, установи, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї земельної ділянки.
28.11.1996 року Снятинською сільською радою було прийняте рішення №27, згідно якого йому надано у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 1 га. На підставі цього рішення між ним та відповідачем Снятинською сільською радою було укладено договір оренди цієї земельної ділянки терміном на 15 років. Договір було зареєстровано в книзі реєстрації договорів тимчасового користування за №1. Вказаний договір на даний час не розірваний, зміни та доповнення в нього не вносились, рішення відповідача за №27 від 28.11.1996 року, на підставі якого укладено зазначений договір, не скасоване. Одночасно надана йому у тимчасове користування на правах оренди земельна ділянка площею 1 га ввійшла до складу земельної ділянки площею 15 га, наданої відповідачем Самбірсько-Дрогобицькій Єпархії УГКЦ на підставі рішення №74 від 12 вересня 2001 року.
Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України в редакції 1990 року надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Відповідна місцева Рада народних депутатів дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської ради народних депутатів, яка його розглядає і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання землі. Однак, в порушення зазначених вимог закону рішення про надання дозволу на складання проекту відведення площею 15 га Самбірсько-Дрогобицькій єпархії не надавалось, проект відведення не розроблявся і на розгляд відповідача не подавався.
На підставі рішення Снятинської сільської ради №74 від 12.09.2001 року видано Державний акт на право постійного користування землею серія ЛВ 52 від 12.11.2001 року підприємству по вирощуванню с/г продукції Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ Снятинською сільською радою на право постійного користування земельною ділянкою площею 15 га для ведення підсобного сільського господарства. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2. Причому, ця книга відсутня і у відповідача і в управлінні Держкомзему Дрогобицького району.
Висновок державної землевпорядної експертизи на технічну документацію по виготовленню документа, що посвідчує право постійного користування землею датований 14 грудня 2001 року, тобто після отримання акту на право постійного користування землею.
Крім того, відповідач у справі при ухваленні оспорюваного рішення та видачі Державного акту розпоряджався земельною ділянкою, яка знаходилася за межами населеного пункту с.Снятинка Дрогобицького району. Хоча, таке розпорядження згідно чинного на той час Земельного кодексу належало до компетенції районної ради народних депутатів.
Про прийняття відповідачем оспорюваного рішення йому стало відомо під час допиту по кримінальній справі № 1512-0127, порушеної відносно колишнього державного виконавця Дрогобицького відділу ДВС ОСОБА_4 ( в 2010 році), а тому просить поновити йому строк позовної давності, оскільки такий пропущено з поважних причин.
Оспорюваним рішенням відповідача та виданим на підставі цього рішення правовстановлюючим документом на землю порушуються його права та охоронювані законом інтереси землекористувача земельної ділянки.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просить суд визнати нечинним та скасувати рішення Снятинської сільської ради Дрогобицького району Львівської області № 74 від 12.09.2001 року «Про передачу в постійне користування земельної ділянки із земель населеного пункту сільської ради с. Снятинка Самбірсько-Дрогобицької Єпархії для ведення тепличного господарства»та визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серія ЛВ 52 від 12.11.2001 року, виданого підприємству по вирощуванню с/г продукції Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ Снятинською сільською радою на право постійного користування земельною ділянкою площею 15 га для ведення підсобного сільського господарства». Просить позов задоволити.
Представник Снятинської сільської ради - ОСОБА_5 позов визнала, суду пояснила, що 12.09.2001 року Снятинська сільська рада прийняла рішення №74 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки із земель населеного пункту сільської ради с.Снятинка Самбірсько-Дрогобицької єпархії для ведення тепличного господарства», згідно якого Самбірсько-Дрогобицькій Єпархії передано у постійне користування із земель населеного пункту сільської ради с.Снятинка земельну ділянку площею 15 га для ведення тепличного господарства. Проте, згідно земельно-облікових документів дана земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту. При дослідженні матеріалів відведення земельної ділянки було з'ясовано, що у 2001 році земельна ділянка площею 15 га відводилась з грубим порушенням норм земельного законодавства, а саме:
- всупереч положенням ст. 11, 19 ЗК України в редакції від 1991 року, згідно норм яких до відання районних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить надання земельних ділянок у користування за межами населених пунктів із земель запасу для сільськогосподарського використання, Снятинська сільська рада безпідставно відносить вказану земельну ділянку до земель населеного пункту с.Снятинка і розпоряджається нею;
- проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 15 га Самбірсько-Дрогобицькій єпархії УГКЦ виготовлявся після прийняття рішення Снятинської сільської ради про передачу в постійне користування земельної ділянки і ніким не затверджувався;
Наведені обставини справи підтверджені у поданні Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області від 13 грудня 2011 року за №10-3666. Дрогобицьким міжрайонним прокурором зобов'язано посадових осіб Снятинської сільської ради вжити заходів до неухильного виконання вимог Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів, а тому Снятинська сільська рада просить скасувати вищезгадані рішення та державний акт на право постійного користування землею, виданого підприємству по вирощуванню с/г продукції Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ.
Представник Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ -Копичин Я.В. позову не визнав і пояснив суду, що позивач не надав суду рішення виконавчого комітету Снятинської сільської ради №27 від 28.11.1996 року, яке стало підставою для підписання 28.11.1996 року сільським головою договору із позивачем про надання йому в оренду земельної ділянки у с.Снятинка розміром 1 га.
Як відзначається у преамбулі рішення виконавчого комітету Снятинської сільради №27 від 28 листопада 1996 р. підставою для його прийняття стала заява ДПРТ «Каштан». Звернення було від юридичної особи, а не від фізичної. Згідно з інформацією Дрогобицької міжрайонної прокуратури, викладеною у листі № 541-10 від 11.11.2010 р., прокуратурою проведено перевірку Управління Держкомзему у Дрогобицькому районі, в результаті якої встановлено, що заяви ОСОБА_1 про виділення йому земельної ділянки у с.Снятинка Дрогобицького району немає, договір оренди земельної ділянки у с.Снятинка розміром 1 га у погосподарській книзі Снятинської сільради не зареєстрований, проект відведення земельної ділянки у с.Снятинка йому не розроблявся.
Згідно із відповіддю на адвокатський запит Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області № 15780/10/17-1 від 17.12.2010 р. ОСОБА_1 податкові декларації з приводу володіння ним земельною ділянкою не надавались. У податкової служби немає інформації про володіння ОСОБА_1 земельною ділянкою на території Дрогобицького району Львівської області.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 197 від 17.03.1993р. «Про форму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)», що діяла на час укладення оскаржуваного договору, у преамбулі договору зазначаються назва ради, але не виконкому, та ім'я фізичної особи із зазначенням її місцяпроживання чи місцязнаходження. Преамбула договору від 28.11.1996 р. не відповідає формі договору, затвердженою зазначеною постановою Кабінету Міністрів України.
Зате в пункті 1.1 договору з'являється нова особа - Снятинська сільська рада, яка на підставі рішення № 27 від 28.11.1996 р., надає третій особі в оренду землю. Отже, рішення приймалось виконкомом сільради, договір укладала одна особа, а земля надавалась радою, яка при наданні землі керувалась рішенням підпорядкованого органу.
Згідно із ч.3 ст.3 ЗК України (в редакції 1990 року) повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування. Як вбачається із відповіді Снятинської сільської ради № 202 від 07.10.2010 р. рада не приймала рішення про уповноваження виконкому на вирішення питань із розпорядження землями ради.
Таким чином, ОСОБА_1 заяву про виділення йому земельної ділянки у с.Снятинка не подавав, проекту відводу землі не розробляв, договір оренди у погосподарській книзі сільради не зареєстрований, а сам позивач у сільській місцевості не проживав.
З часу прийняття оскаржуваного позивачем рішення Снятинської сільради до часу звернення ним до суду із даним позовом пройшло 8,5 роки. Посилання ОСОБА_1 на міфічну кримінальну справу є безпідставним, так як йому нічого не заважало звернутися до суду у встановлений законом строк.
З приводу визнання позову Снятинською сільрадою зазначає наступне:
Підставою для такої позиції Снятинської сільради стало подання Дрогобицького міжрайонного прокурора Павича В.С. від 13.12.2011 р., який зазначає про порушення ст.ст.22, 23 ЗК України редакції 1990 р., але стаття 22 говорить про те, що право користування земельною ділянкою виникає після встановлення її меж в натурі. Межі земельної ділянки встановлені в натурі. Згідно із статтею 23 право постійного користування посвідчується державним актом. Самбірсько-Дрогобицька Єпархія УГКЦ має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Тобто, викладена перед таким висновком інформація прокурора, не стикується із цим висновком - із попередньої інформації подання не випливає порушення ст.ст.22, 23 ЗК України редакції 1990 р. Прокурор вказує, що висновок землевпорядної експертизи затверджено 14.12.2001 р., однак не наводить положення Земельного кодексу 1990 р. про те, що такий висновок необхідний для правомірного володіння земельною ділянкою. У Земельному кодексі 1990 р. такого положення немає. Також немає ніякого відношення до правомірності володіння земельною ділянкою та обставина, що у Самбірсько-Дрогобицькій Єпархії УГКЦ є належно оформлений державний акт на землю, а у Снятинській сільраді такий акт є без підпису і печатки. Прокурор приходить до висновку, що наведені ним факти свідчать про відсутність належної документації, яка підтверджує право Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ на постійне користування земельною ділянкою. Тобто, звідси випливає, що документи або знищені, або приховані.
Вищенаведене засвідчує законність володіння Самбірсько-Дрогобицькою Єпархією УГКЦ земельною ділянкою згідно з Державним актом та свідчить про фіктивність володіння ОСОБА_1 земельною ділянкою у с.Снятинка, а тому його земельні права не порушені і позовні вимоги безпідставні. Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним і підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність -це строк в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а відповідно до ч. 1 ст.261 ЦК України - перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_4, а саме в 2010 році, а тому пропущений строк підлягає поновленню ( ст.267 ЦК України, ст. 73 ЦПК України).
Матеріалами справи встановлено і сторонами не оспорюється, що 12 вересня 2001 року Снятинська сільська рада прийняла рішення №74 «Про передачу в постійне користування»земельної ділянки із земель населеного пункту сільської ради с.Снятинка Самбірсько-Дрогобицькій єпархії для ведення тепличного господарства», згідно якого Симбірсько-Дрогобицькій єпархії передано в постійне користування із земель населеного пункту сільської ради с.Снятинка земельну ділянку площею 15 га для ведення тепличного господарства.
Також судом встановлено, що 28.11.1996 року Снятинською сільською радою було прийняте рішення №27, згідно якого ОСОБА_1 надано у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 1 га., яка входить в земельну ділянку, надану Самбірсько-Дрогобицькій Єпархії УГКЦ на підставі вищезгаданого рішення.
Проте, в ході перевірки Дрогобицькою міжрайонною прокуратурою ( Подання про усунення порушень вимог Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів від 13.12.2011 року), встановлено, що всупереч вимог ст.11, 19 Земельного кодексу України (в редакції 1991 року), якою передбачалось, що районні, міські, в адміністративному порядку яких є район, ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів, Снятинська сільська рада прийняла суперечливе рішення, оскільки згідно земельно-облікових документів дана земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту с.Снятинка, що також підтверджується висновком Головного архітектора Дрогобицького району від 14.09.2001р.
В ході перевірки, встановлено, що 12.11.2001 року Снятинською сільською радою видано державний акт на право постійного користування землею підприємству по вирощуванню с/г продукції Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ серія ЛВ 52, площею 15 га для ведення підсобного господарства. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2, а висновок землевпорядної експертизи за № 426 затверджено лише 14.12.2001 р., тобто після видачі акту.
Також, в ході перевірки, встановлено, що у Снятинській сільській раді знаходиться другий примірник державною акту на право постійного користування земельною ділянкою без підпису сільської голови та не скріплений печаткою. Книги реєстрації державних актів з відміткою про реєстрацію земельної ділянки за Самбірсько-Дрогобицькою Єпархією УГКЦ відсутні як у сільській раді так і в Дрогобицькому районному управлінні Держкомзему, а згідно інформації Дрогобицького районного відділу Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»від 28.12.2010р. у державному реєстрі земель відсутні відомості про реєстрацію державного акту на постійне користування земельною ділянкою за с/г «Благовість»Самбірсько-Дрогобицької Єпархії ЦГКЦ на території Снятинської сільської ради Дрогобицького району.
Дані факти також підтверджені актом перевірки вимог земельного законодавства від 09.12.2011 року у Снятинській сільській раді, складеним головним спеціалістом відділу оперативного реагування Управління Держкомземінспекції Головного управління Держкомзему у Львівській області ОСОБА_7, за участю спеціаліста-землевпорядника Снятинської сільської ради - ОСОБА_8 та в присутності сільського голови Снятинської сільської ради - ОСОБА_9
При таких обставинах, підстав для не прийняття визнання позову відповідачем - Снятинською сільською радою судом не встановлено, а тому позов підлягає до задоволення.
Разом з тим суд не бере до уваги заперечення представника відповідача -Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, оскільки вони не спростовують наявних порушень земельного законодавства, допущених посадовими особами Снятинської сільської ради при прийнятті оспорюваного рішення про надання останній земельної ділянки.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 73, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 11, 19, 22, 23 Земельного Кодексу України ( в редакції 1991 року), ст.152 ЗК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати нечинним та скасувати рішення Снятинської сільської ради Дрогобицького району Львівської області №74 від 12.09.2001 року «Про передачу у постійне користування земельної ділянки із земель населеного пункту сільської ради с.Снятинка Самбірсько-Дрогобицької єпархії для ведення тепличного господарства».
Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серія ЛВ 52 від 12.11.2001 року, виданого підприємству по вирощуванню с/г продукції Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ Снятинською сільською радою Дрогобицького району Львівської області на право постійного користування земельною ділянкою площею 15 га для ведення підсобного сільського господарства.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя