Справа № 905/1448/2012
11 квітня 2012 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
секретаря Петруняк Н.А.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Івано-Франківського МВ УМВС в Івано-Франківській області Гринчак Сергія Миколайовича про визнання протиправною, скасування постанови по справі про адмінправопорушення та закриття справи, про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та зобов'язання ДАІ МВС України в м. Івано-Франківськ вчинити певні дії щодо запису про правопорушення
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання протиправною, скасування постанови від 19.03.2012 р. по справі про адмінправопорушення, що винесена інспектором ДПС Івано-Франківського ВДПС ДАІ Гринчак С.М. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України у виді штрафу 255 грн., закриття справи, та про скасування протоколу про адміністративне правопорушення № серії СА1 № 250077 від 19.03.2012 та зобов'язання ДАІ МВС України в м. Івано-Франківськ вчинити певні дії щодо запису про правопорушення, якщо такий запис був зроблений.
В позові покликається на те, що 19.03.2011 року, біля 13 год. 40 хв., керуючи транспортним засобом «ДЕУ Ланос» номерний знак НОМЕР_1 в м. Івано-Франківськ с. Крихівці по вул. Крихівецькій, був зупинений відповідачем. Причину зупинки відповідач пояснив тим, що згідно з показниками приладу «Радіс» № 3836 швидкість автомобіля, яким керував позивач, становить 84 км/год. Позивач заперечував, що швидкість, зазначена в приладі, належить його автомобілю, оскільки по двох смугах в одну сторону та по двох смугах в другу сторону рухалось багато автомобілів. Однак, відповідач на його пояснення не зважав. Взявши передані для огляду посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, відповідач в службовому автомобілі склав протокол та виніс постанову стосовно позивача, які оскаржуються. Автомобіль під керуванням позивача рухався з швидкістю 65 км/год., яка підтверджена даними GРS пристрою в автомобілі. Крім того, попереду його автомобіля рухався інший автомобіль, поруч рухався мікроавтобус Ніссан, тому позивач вважає, що швидкість, зазначена на приладі «Беркут», відноситься до того автомобіля, який прослідував перед ним. В протоколі позивач записав пояснення, що він не згідний з протоколом. Незважаючи на це, відповідачем був складений протокол та прийнята постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП. Позивач вважає, що при складанні протоколу та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст. 251,280 КУпАП; не встановлено, що порушення допущене саме позивачем, а не іншою особою.
В судовому засіданні позивач підтримав позов з наведених в ньому підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення на позов, просить відмовити в задоволенні позову. В запереченні зазначив, що швидкість автомашини, якою керував позивач, вимірювалась контрольно-вимірювальним приладом «Радіс- 3836», який згідно свідоцтва пройшов повірку та визнаний придатним для застосування; позивач в м. Івано-Франківськ рухався автомобілем ДЕУ д.н.з НОМЕР_1 зі швидкістю 84 км/год., на 24 км/год. більше дозволеної, порушив п. 12.4 ПДР України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи у сукупності, судом встановлено наступне.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АТ1 № 026630 від 19.03.2012 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за те, що він 19.03.2012 року о 13 год. 30 хв. в м. Івано-Франківськ по вул. Крихівецькій, керуючи автомобілем «DAEWOO», номерний знак НОМЕР_1, перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше як на 20 км/год., рухався з швидкістю 84 км/год., тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що накладено адміністративний штраф у розмірі 255 грн.
Згідно положення ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Незважаючи на заперечення, позивача обставин правопорушення, невизнання вчинення ним правопорушення, що знайшло відображення в записаному ним власноручно поясненні в протоколі про адміністративне правопорушення серії СА 1 № 250077 від 19.03.2012 р., де позивач зазначив, що він не згідний з зазначеною протоколі швидкістю, оскільки на показнику його спідометра була зазначена швидкість його автомобіля 77 км/год. Однак, інспектором ДПС був складений протокол про перевищення позивачем швидкості руху т/з.
Надаючи заперечення відповідач покликався на те, що швидкість вимірювалась спеціальним контрольно-вимірювальним приладом «Радіс- 3836».
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Позивач як на місці складення протоколу й постанови про притягнення його до відповідальності, так і в судовому засіданні ствердив, що він не перевищував дозволеної швидкості руху більше як на 20 км/год. Відповідач до заперечення не додав паспорт на прилад, який вимірював швидкість. Отже, належні докази, які підтверджують вину позивача у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.122 КУпАП, - відсутні.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Пунктом 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП визначено, що при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, в числі інших, вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. А тому, вирішуючи позовні вимоги, задовольняючи вимоги позивача про скасування постанови про адміністративне правопорушення, дана оцінка протоколу про адміністративне правопорушення, а його скасування не передбачене ні КУпАП, ні КАС України.
Оскільки позивачем в позові також ставилась вимога зобов'язати ДАІ МВС України в м. Івано-Франківськ вчинити певні дії щодо запису про правопорушення, але доказів щодо вчинення такого запису не подані, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
На підставі наведеного, ст.ст. 122, 222, 247, 254, 280, 283, 285, 288, 289 КпАП України, керуючись ст. ст. 2,6,11,18, 69, 70, 71, 86, 158, 160-163, 171-2 КАС України , суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати Постанову серії АТ1 № 026630 від 19.03.2012 р. по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС ВДАІ Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області Гринчак Сергієм Миколайовичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі закрити.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: Ничик Г.І.