Справа № 0907/5245/2012 року
Провадження № 2/0907/4520/2012 року
17 травня 2012 року Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Максимчин Ю.Д.
секретаря Федорак Я.С.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про звернення стягнення на частку у спільному майні та визнання права власності, суд, -
ОСОБА_2 пред'явив позов до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про звернення з ОСОБА_4 стягнення в сумі 73 843,75 грн. на частку 5/12 в спільному майні за адресою: АДРЕСА_1 та визнати право власності на частку 5/12 за ОСОБА_2; звернення з ОСОБА_3 стягнення в сумі 73 843,75 грн. на частку 5/12 в спільному майні за адресою: АДРЕСА_1 та визнати право власності на частку 5/12 за ОСОБА_2; звернення з ОСОБА_7 стягнення в сумі 14 768,75 грн. на частку 1/12 в спільному майні за адресою: АДРЕСА_1 та визнати право власності на частку 1/12 за ОСОБА_2, а також судові витрати стягнути з відповідачів солідарно.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги зазначені нею у позовній заяві підтримала у повному об'ємі. Просила позов задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоч про час і місце судового розгляду повідомлені у встановленому порядку через оголошення в редакцію газети «Галичина», а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідачі про причини неявки суд не повідомили і не надійшла заяви про розгляд справи за їх відсутності, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можна провести заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши письмові докази, суд вважає, що позов слід задоволити з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно архівного витягу з протоколу №4 засідання виконавчого комітету Івано-Франківської міської Ради депутатів трудящих від 15 лютого 1973 року Рішення № 84/1 про розподіл квартир в будинку АДРЕСА_1 розглянувши клопотання і спільне рішення адміністрації і будівельного комітету Івано-Франківського управління механізації комбінату «Івано-Франківськпромбуд», виконком міської Ради депутатів трудящих вирішив надати квартири працівникам Івано-Франківського управління механізації, а саме трикімнатну АДРЕСА_1 площею 42,21 кв.м. з кухнею гр. ОСОБА_2. Склад сім'ї 4 чоловіки (а.с. 24).
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_2 з сім'єю проживав в цій квартирі до 31.05.1986р. та був виписаний, оскільки приймав участь у ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС (ОСОБА_2 є Учасником Ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС II категорії) та деякий час він проживав у м. Києві. 02 січня 1985 року позивач прописав у вищевказану квартиру свою матір, ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. З осені 2001 року, ОСОБА_2 постійно проживає в квартирі : АДРЕСА_1., прописаний за цією адресою з 23.03.2007р. Іншого житла не має.
Згідно з реєстрацiєю Iвано-Франкiвського ОБТI та реєстрацiї прав власностi на нерухомiсть: 5/12 частини належить ОСОБА_4 та 5/12 частини належить ОСОБА_3, 1/12 частини належить ОСОБА_7, 1/12 частини належить ОСОБА_2.
Відповідно до виконавчих листів Iвано-Франкiвського мiського суду визнано:
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання : АДРЕСА_1, витрати на утримання частки квартири в сумі 84 018,84 грн. (Вісiмдесят чотири тисячi вiсiмнадцять гривень 84 копійок);
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання : АДРЕСА_1, витрати на утримання частки квартири в сумі 84 018,84 грн. (Вісiмдесят чотири тисячi вiсiмнадцять гривень 84 копійок);
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання : АДРЕСА_1, витрати на утримання частки квартири в сумі 16 120,21 грн. (Шiстнадцять тисяч сто двадцять гривень 21 копійок).
Відповідно до ст. 34 ЖК України, норма жилої площі - одна з тих категорій, яка визначає, чи є особа такою, що забезпечена жилою площею чи ні. Особа, що забезпечена жилою площею нижче встановленого законом рівня, може претендувати на покращення жилих умов у відповідності зі ст. 34 ЖК України, тоді як особа, що забезпечена жилою площею в межах встановленої норми, визнається державою забезпеченою жилою площею та такою, що не потребує покращення жилих умов. Таким чином, можна казати про те, що частка відповідача, на яку припадає жила площа, яка є меншою за мінімальну норму жилої площі, є незначною.
Оскільки, загальна площа квартири складає 57,8 м.кв., то на частку відповідача ОСОБА_7 приходиться 4,81 м.кв., що значно менше за встановлену мінімальну норму житлової площі - 13,65 кв.м. Також, слід взяти до уваги те, що площа найменшої жилої кімнати в зазначеному будинку становить 9,8 м.кв., тобто виділити частку відповідача в натурі у вигляді жилої кімнати неможливо.
Згідно експертного висновку визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності ПП «ГАРАНТ-ЕСПЕРТ» 3-х кімнатної квартири загальною площею 57,80 м.кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, ринкова вартість складає: 177 225,00 грн. (Сто сімдесят сім тисяч двісті двадцять п'ять гривень 00 копійок) (а.с. 25), відтак: частка відповідача ОСОБА_7 складає : 14 768,75 грн. Заборгованість, згідно рішення суду складає: 16 120,21 грн.; частка відповідача ОСОБА_3 складає: 24,08 м.кв. Згідно експертного висновку ринкова вартість складає: 177 225,00 грн. (Сто сімдесят сім тисяч двісті двадцять п'ять гривень 00 копійок), відтак, частка ОСОБА_3 складає : 73 843,75 грн. Заборгованість, згідно рішення суду складає: 84 018,84 грн. Частка відповідача ОСОБА_4складає: 24,08 м.кв. Згідно експертного висновку ринкова вартість складає: 177 225,00 грн. (Сто сімдесят сім тисяч двісті двадцять п'ять гривень 00 копійок), відтак, частка ОСОБА_4 складає : 73 843,75 грн. Заборгованість, згідно рішення суду складає: 84 018,84 грн..
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.3 ст. 346 ЦК України припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.
Відповідно п. 2 ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно п.1.ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток
кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно п.2.ст.356 ЦК України суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути
фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до п.1 ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі за вказаною адресою не проживають, жодним чином майно не утримують, витрати на майно є обов'язковими та підлягають сплаті щомісяця.
Згідно ст.366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
За наведених обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 322,346,355,356,360 ЦК України, керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 209, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити.
Звернути з ОСОБА_4 стягнення в сумі 73 843,75 грн. на частку 5/12 в спільному майні за адресою: АДРЕСА_1, та визнати право власності на частку 5/12 за ОСОБА_2.
Звернути з ОСОБА_3 стягнення в сумі 73 843,75 грн. на частку 5/12 в спільному майні за адресою: АДРЕСА_1, та визнати право власності на частку 5/12 за ОСОБА_2.
Звернути з ОСОБА_7 стягнення в сумі 14 768,75 грн. на частку 1/12 в спільному майні за адресою: АДРЕСА_1, та визнати право власності на частку 1/12 за ОСОБА_2.
Рекомендувати Iвано-Франкiвському ОБТI та реєстрацiї прав власностi на нерухомiсть зареєструвати право власностi на стягненi частки за ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 1772 грн. 25 коп. витрат по оплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільно-Процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Максимчин Ю.Д