Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/1142/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Панфілова А.В.
Спори про право власності та інші речові права про приватну власність Доповідач Франко В. А.
Іменем України
06.06.2012 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у склад Головуючого : судді Франко В.А.,
суддів : Бєлінської І.М. Савченко С.О.
при секретарі Ткаченко Т.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2012 року,
В жовтні 2011 року ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_6,Концерну Кіровоградська будівельна компанія „Кіровоградбудінвест", комунального підприємства „Правник" про визнання приватизації частково недійсною.
Просила визнати частково недійсною приватизацію квартири АДРЕСА_1; скасувати свідоцтво про право власності на житло від 22.11.2005 року, видане на підставі розпорядження Кіровоградської будівельної компанії «Кіровоградбудінвест»№243 на ім'я відповідача та визнати право власності на житло вищезазначену квартиру в рівних частках за відповідачем та членами його сім»ї а саме по 1/5 частини житлової площі кожному.
В ході розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги в частині визнання приватизації квартири АДРЕСА_1 недійсною.
Свої вимоги мотивувала тим, що з відповідачем перебуває в шлюбі з 10 листопада 1995 року. Від даного шлюбу є троє дітей, донька ОСОБА_3 -ІНФОРМАЦІЯ_2, сини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З часу укладення шлюбу сторони разом з дітьми, проживали у квартирі батьків відповідача, за адресою АДРЕСА_2
Відповідач з 1992 року працював в УМВС в Кіровоградській області, та з 15.04.2005 року перебував на квартирному обліку, яку отримав 2 серпня 2005 року на підставі ордеру № 263 на сім'ю з п'яти осіб за адресою АДРЕСА_1
У вересні 2011 року вона, позивач дізналась, що відповідач отримав свідоцтво про право власності на житло від 22.11.2005 року, згідно якого спірна квартира була приватизована тільки на відповідача.
Вважає, що приватизація квартири є незаконною, оскільки порушені її права, та права їх неповнолітніх дітей .
Ухвалою суду від 30 січня 2012 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - службу у справах дітей Кіровоградської міської ради (а.с. 48).
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення, про задоволення її позову.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримала доводи апеляційної скарги.
Відповідач просить залишити рішення без змін.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились. Згідно зворотних повідомлень повідомлялись належним чином про час та дату слухання справи.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст..303 ЦПК України, обговоривши доводи апеляційної скарги, та розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»право на приватизацію квартир державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах.
Згідно п.2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Таким чином, право на участь у приватизації квартири державного житлового фонду мають особи, які постійно проживали у даних квартирах на момент приватизації.
Місце постійного проживання особи посвідчується відповідною відміткою у паспорті.
В матеріалах справи міститься ксерокопія паспорта позивача , з якої вбачається, що вона зареєстрована в спірній квартирі 25 серпня 2010 (а.с.12).
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 22.11.2005 року приватизація спірної квартири була здійснена на одного ОСОБА_6 22.11.2005 року, який був в ній зареєстрований (а.с.6,9).
Згідно довідки голови квартального комітету №20 від 15.07.2005 р. вбачається, що позивач з дітьми проживала за адресою АДРЕСА_2.(а.с.10).
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач пояснила, що дійсно, вона з дітьми проживала та була зареєстрована в квартирі батьків відповідача по вул.. Покровській в м. Кіровограді , у спірну квартиру, яку відповідач одержав в 2005 році, вселились та зареєструвалась в серпні 2010 року.
За таких підстав суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку , що відповідач правомірно здійснив приватизацію спірної квартири.
З посиланням на ст.257, 267 ЦК України суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову повністю у зв'язку з його необгрунтованістю, недоведеністю та пропуском строку на звернення до суду, про застосування якого заявлено відповідачем у судовому засіданні.
Апеляційний суд погодився в цілому з висновками суду першої інстанції і вважає, що суд правильно визначився з спірними правовідносинами, справа була розглянута в межах позовних вимог та відповідно до наданих доказів.
Обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст.303,307, 308,313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5- відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2012 року- залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий-
Судді- і: