Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/1791/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Мумига І.М.
Спори, що виникають із договорів найму (оренди) Доповідач Кіселик С. А.
Іменем України
29.05.2012 Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого судді : Кіселика С.А.
суддів : Авраменко Т.М., Суржика М.М.,
при секретарі Поповій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Компанієвського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2012 року,
В листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського фермерського господарства «ОСОБА_4»(далі по тексту СФГ) про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати.
Просив постановити рішення, яким розірвати договір оренди землі від 01 січня 2006 року укладений між позивачем та СФГ, який зареєстровано у Компанієвському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центра державного земельного кадастру при Держкомземі України»02 червня 2006 року за № 709. Стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену орендну плату за 2006 -2011 роки в сумі 7237 грн. 81 коп. та всі понесені позивачем витрати по справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є власником земельної ділянки НОМЕР_1 площею 6, 62 га, розташованої на території Компанієвської сільської ради Компаніївського району. 01 січня 2006 року між позивачем та СФГ «ОСОБА_4», в особі голови ОСОБА_4, укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Компанієвському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центра державного земельного кадастру при Держкомземі України»02 червня 2006 року за № 709. Позивач у відповідності до умов договору передав свою земельну ділянку відповідачу. Відповідач в свою чергу зобов'язувався проводити орендну плату із розрахунку 1,5% від грошової оцінки вартості земельної ділянки. Однак в порушення своїх зобов'язань відповідач орендну плату, за час дії договору, не виплачував, чим порушив його умови. Невиконання зазначеної умови позивач вважає достатньою підставою для розірвання договору оренди землі.
Рішенням Компанієвського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2012 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач просив його скасувати та постановити нове рішення яким розірвати договір оренди землі від 01 січня 2006 року укладений між позивачем та СФГ, який зареєстровано у Компанієвському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центра державного земельного кадастру при Держкомземі України»02 червня 2006 року за № 709. Стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену орендну плату за 2008 -2011 роки в сумі 3976 грн. 73 коп. та всі понесені позивачем витрати по справі.
Апелянт вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом порушені норми матеріального та процесуального права. Суд вийшов за межі позовних вимог та вирішив питання щодо особи яка не є стороною у справі, та стосовно договору і правовідносин, що виникли у зв'язку із його укладенням щодо якого позивачем питання не ставилося і який ним не оспорюється.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до положень ч.1 ст. 303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, із наступних підстав.
Вирішуючи спір суд першої інстанції на підставі досліджених доказів правильно встановив, що за умов які склалися у відношеннях між сторонами відсутні підстави для розірвання договору оренди землі.
Згідно частини 2 статті 651 ЦК України, на яку посилається позивач, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Колегія суддів не може визнати сплату орендарем орендної плати, яка нараховувалась позивачу, третій особі в рахунок погашення зобов'язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_4 за договором позики, як істотне порушення.
У відповідності до положень ст. 32 Закону України «Про оренду землі»(Далі по тексту Закон) договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору.
Як підставу розірвання договору оренди землі позивач зазначив несплату орендодавцем на протязі всього строку дії договору, орендної плати за землю.
Однак, стаття 25 Закону, яка встановлює права та обов'язки орендаря не містить будь яких вказівок щодо орендної плати. Не віднесена така умова і до умов розірвання договору в односторонньому порядку, які визначені у договору оренди землі, який укладений сторонами.
В той же час, колегія суддів вважає, що отримання ОСОБА_4 орендної плати за користування земельною ділянкою, яка належить позивачу, після закінчення строку дії довіреності (а.с. 37), тобто після 22.04.2008 року, якою ОСОБА_2 уповноважував ОСОБА_4 на отримання орендної плати, не відповідає вимогам чинного законодавства і є підставою для звернення до суду з позовом про стягнення із відповідача орендної плати яка була виплачена ОСОБА_4 поза межами строку дії довіреності.
Однак, представник позивача пославшись на те, що стягнення судом із відповідача на користь ОСОБА_2 повторної орендної плати призведе до виникнення заборгованості за договором позики від 22.04.2005 року, який укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 36) та застосування штрафних санкцій за прострочку повернення позики, які передбачені цим договором, не підтримала вимогу щодо скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні орендної плати.
Крім того, представник позивача зазначила, що істинною підставою розірвання договору оренди землі є той факт, що позивач його не підписував та не погоджувався на передачу землі в оренду на строк 17 років.
Однак, як довід позовних вимог дана обставина позивачем в суді першої інстанції не заявлялась і не досліджувалась.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами і правильно застосував норми матеріального права, що їх регулюють.
Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду, а тому рішення скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.303,307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Компанієвського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2012 року, залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя:
Судді: