Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11/1190/593/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Шаєнко
Категорія - Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.
07.06.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого-судді Ремеза П.М.,
суддів Лещенка Р.М., Кабанової В.В.,
при секретарі Зубріцькій І.М.,
за участю прокурора Черниш Г.Р.,
засудженого ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді у порядку апеляційного провадження кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Володимирівка Петрівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, не одруженого, працює трактористом у ТОВ «Агрофірма П'ятихатська», мешкає в АДРЕСА_1, раніше судимий 22.12.2011 року Тернівським районним судом м. Кривий Ріг за ч.З ст. 185 КК України на З роки позбавлення, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік,
засуджений за ст. 122 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено покарання З роки 3 місяці позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України його зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи, -
Суд визнав винним ОСОБА_2 у тому, що він вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я за таких обставин. 4.01.2012 року близько 17 годин ОСОБА_2, знаходячись поблизу дитячого садка «Казка»в с. Ганнівка Петрівського району Кіровоградської області, зустрів ОСОБА_3 і в ході розмови, на ґрунті раптово виниклих неприязненних стосунків наніс останньому один удар кулаком правої руки в область лівої щелепи, чим заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва, яке згідно висновку експерта № 92 від 8.02.2012 року несе ознаки середнього ступені тяжкості, оскільки викликає тривалий розлад здоров'я понад 21 добу.
В апеляційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати за м'якістю призначеного покарання і постановити новий вирок, за яким призначити ОСОБА_2 покарання за ст. 122 ч. 1 КК України 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України призначити 3 роки 3 місяці позбавлення волі.
Провівши у ході апеляційного розгляду судове слідство в обсязі допиту засудженого, потерпілого та дослідження матеріалів справи, які характеризують як особу засудженого, заслухавши у дебатах прокурора, яка підтримала свою апеляцію, пояснення засудженого та потерпілого, які заперечували задоволення апеляції прокурора та просили вирок суду залишити без зміни, зваживши доводи апеляцію прокурора, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
У ході досудового та судового слідства, а також і під час апеляційного розгляду справи, засуджений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та пояснив, де, коли і за яких обставин він заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому.
Крім цього, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено також підтверджується матеріалами справи, всебічно дослідженими судом першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів визнає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я і правильно кваліфікував його дії за ст. 122 ч.І КК України.
Разом з тим, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2, суд першої інстанції, відповідно до ст. 65 КК України хоч і вказав, але не в повній мірі врахував те, що він вчинив злочин середньої тяжкості, раніше судимий і новий злочин вчинив у період іспитового строку, до того ж протягом місяця після винесення попереднього вироку, а тому помилково дійшов висновку про можливість його звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Тому колегія суддів вважає необхідним, у вказаній вище частині, вирок суду скасувати.
Таким чином апеляція прокурора підлягає задоволенню, у зв'язку з безпідставним застосуванням засудженому звільнення від відбування покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362,366,372,378,379 КПК України, колегія суддів,
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2012 року, щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання, через неправильне застосування кримінального закону - скасувати.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ст. 122 ч. 1КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначити йому покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 7 червня 2012 року.
У решті цей вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Судді: /підписи/