01.06.2012
Справа № 1121/363/12
№2/1121/468/12
01 червня 2012 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі головуючого -судді Волошиної Н.Л., при секретарі Доненко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення, -
Встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить визнати його таким, що втратив право користування жилим приміщенням будинку АДРЕСА_1 , зняти його реєстрації за вказаною адресою та виселити без надання іншого жилого приміщення.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач та її представник в судовому засіданні пояснили суду, що у приватній власності ОСОБА_1 знаходиться будинок АДРЕСА_1. З 21 квітня 2000 року по 22 жовтня 2010 року ОСОБА_1 з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі та проживали спільно у вказаному будинку, куди він вселився за її згоди та був у встановленому порядку зареєстрований. Проте після припинення шлюбних відносин ОСОБА_2 продовжує проживати у даному будинку, з чим позивач не згодна, так як він не являється членом її сім'ї. На пропозицію виселитися в добровільному порядку відповідач відповідає відмовою. Проживання відповідача в будинку порушує її права власника будинку, так як вона бажає використовувати своє помешкання для проживання членів своєї сім'ї, які не мають змоги вселитися через відсутність достатньої житлової площі у будинку внаслідок проживання у ньому ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він не має куди виселитися з будинку в зв'язку з відсутністю у нього іншої житлової площі, правил співжиття не порушує, сплачує свою частку за комунальні послуги, в зв'язку з чим просить відмовити задоволенні позивачці в задоволені її позовних вимог.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище ОСОБА_1) з 17 березня 1994 року є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про спадщину за законом, копією технічного паспорту на будинок. (а.с. 5, 6-13)
21 квітня 2000 року позивач уклала шлюб зі ОСОБА_2 (а.с. 14)
Після укладення шлюбу ОСОБА_2 вселився до будинку ОСОБА_1 зі згоди останньої, був зареєстрований у встановленому порядку за вказаною адресою, що підтверджується поясненнями в судовому засіданні самої позивачки, довідкою про склад сім'ї від 11 березня 2012 року (а.с. 50).
На підставі рішення Світловодського міськрайонного суду від 22 жовтня 2010 року шлюб між сторонами був розірваний. (а.с. 16-17)
Після розірвання шлюбу і до теперішнього часу відповідач продовжує безперервно проживати за місцем своєї реєстрації.
При вирішенні заявленого спору суд керується нормами ЖК України.
Статтею 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до ч.4 ст.156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
З огляду на положення даної норми закону, ОСОБА_2 після розірвання шлюбу з позивачкою не втратив права проживання у будинку за місцем своєї реєстрації, що свідчить про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині. Сторони в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_2 вносить свою частку плати за комунальні послуги, угоди щодо безоплатного чи платного користування жилим приміщенням будинку між ними не досягнуто. Позивач зазначила, що бажає виселення відповідача, а не отримання від нього плати за користування будинком.
Згідно вимог ст.157 ЖК України, членів сім'ї власника квартири може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст.116 ЖК України, а саме, якщо вони систематично руйнують чи псують жиле приміщення, використовують його не за призначенням, систематично порушують правила співжиття, роблять неможливим проживання інших осіб, заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними. Тобто зазначена стаття містить вичерпний перелік підстав, за якими особу може бути виселено.
Передбачених законом підстав для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації та виселення відповідача в судовому засіданні не встановлено, що свідчить про безпідставність позовних вимог та необхідність відмови у їх задоволенні.
Посилання позивача на положення ч.1 ст. 826, ч. 3 ст. 825 ЦК України як на підставу виселення відповідача з займаного жилого приміщення є нікчемним, оскільки позовної вимоги про розірвання договору найму не заявлялось, більше того, договір найму між сторонами укладений не був.
З підстав ст.. 88 ЦПК України судові витрати у справі несе позивач.
Керуючись ст..ст. 9, 156 ЖК України, ст..ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання через Світловодський міськрайонний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутні при проголошенні , в той же строк з дня отримання його копії.
Суддя Н.Л.Волошина.