Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/1545/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Рачкелюк Ю.В.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Гайсюк О. В.
Іменем України
29.05.2012 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Гайсюка О.В.
суддів - Франко В.А., Белінської І.М.
при секретареві - Ткаченко Т.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приват Банк»на заочне рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 15 березня 2012 року , -
У лютому 2012 року ПАТ КБ «Приват Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позивач зазначив, що ОСОБА_2 за кредитним договором від 10.08.2007року отримала строковий кредит у сумі 50 000 грн. зі сплатою 20 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 10.08.2011 року за графіком погашення кредиту.
Відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав і станом на 15 листопада 2011 року має заборгованість за договором у сумі 98 806, 52 грн. з яких 35 257, 61грн. -заборгованість за кредитом 37 170, 32 -борг по процентам, 21 435, 42 грн. пеня, а також штраф 250 грн. (фіксована частина), 4693, 17 грн.( процентна складова).
Заочним рішенням Новгородківського районного суду від 15 березня 2012 року позов задоволено частково.
Судом застосовано строк позовної давності і стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 78 032,66грн., в задоволені решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приват Банк»просить змінити рішення суду, задовольнивши вимоги позивача в повному обсязі , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначається, що суд не звернув уваги на те, що договором сторони встановили строк позовної давності 5 років, до того ж суд застосував строк позовної давності без клопотання осіб , які беруть участь у справі.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції вірно встановив, що за кредитним договором від 10 серпня 2007 року (а.с.5-6) ОСОБА_2 отримала від відповідача кредит у сумі 50 000 грн. зі сплатою 20 % річних з кінцевим строком повернення кредитних коштів 10 серпня 2011 року за графіком повернення кредиту.
Взяті на себе договірні зобов'язання відповідачка належним чином не виконувала і станом на 15 листопада 2011 року має заборгованість за кредитним договором, що підтверджується розрахунком наданим відповідачем (а.с.3-4).
Але задовольняючи частково вимоги позивача, суд належним чином не перевірив правильність цього розрахунку, зокрема не перевірив чи має позивач законні підстави вимагати від відповідачки крім сплати пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором ще і виплати штрафів.
З матеріалів справи вбачається, що п. 6.6 Договору передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш чим на 120 днів, у зв'язку із чим банк вимушений буде звернутися до суду, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 гривень, та плюс 5 % від суми позову.
Але п. 6.1 цього договору вже передбачено відповідальність позичальника за порушення строків виконання грошових зобов'язань у вигляді сплати пені, а діючим законодавством заборонено двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду, в тому числі цивільно-правової відповідальності за одне і те ж порушення (ст. 61 Конституції України).
Крім того, відповідно до положень ч.2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а не від суми позову., і не в твердій грошовій сумі.
Отже, суд дійшов помилкового висновку про необхідність стягнення з відповідачки штрафу у сумі 250- гривень та плюс 4693, 17 гривень, а всього -4943, 17 гривень.
В той же час, відмовляючи позивачу в задоволенні вимог про стягнення неустойки у зв'язку із пропуском річного строку позовної давності ( ч. 2 ст. 258 ЦК України), суд не звернув увагу на те, що, відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, сторони в договорі передбачили строк позовної давності по вимогам про стягнення пені -п'ять років ( п.6.8. Договору). Крім того, суд не мав права застосовувати строк позовної давності, оскільки про це не заявляла відповідачка, яка під час розгляду справи в судовому засіданні присутня не була ( ч. 3 ст. 267 ЦК України).
Наведене вказує на те, що суд загальну суму заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, визначив неправильно.
З відповідачки підлягає стягненню на користь позивача загальна сума заборгованості у розмірі 93863, 35 гривень, яка складається із боргу за кредитом -35257, 61 гривні, борг по процентам - 37170, 32 гривні пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -21 435, 42 грн. .
У зв'язку з цим рішення суду в цій частині підлягає зміні, з відповідачки слід стягнути на користь позивача 93 863, 35 грн. заборгованості та понесені позивачем витрати по сплаті судового збору (а.с.1) у сумі 938,63 грн. .
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приват Банк»задовольнити.
Заочне рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 15 березня 2012 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у сумі 78 032 грн. і судових витрат 780, 33 грн. .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк»заборгованість за кредитним договором у сумі 93 863, 35 грн. та судовий збір 938, 63 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя:
Судді :