30.05.2012
Справа № 1121/1005/ 12
2/1121/603/12
30 травня 2012 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі : головуючого - судді Гармаш Т.І., при секретарі - Пересунько О.А, з участю прокурора Чабаненка М.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську цивільну справу за позовом Світловодського міжрайпрокурора, який діє в інтересах Державного підприємства «Світловодське лісове господарство»до ОСОБА_2, Світловодської районної державної адміністрації, Відділу Держкомзему у Світловодському районі про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Світловодської РДА, Державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки у власність держави,-
Світловодський міжрайпрокурор звернувся до суду із позовом інтересах держави в особі Державного підприємства «Світловодське лісове господарство»до ОСОБА_2, Світловодської районної державної адміністрації, Відділу Держкомзему у Світловодському районі та просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Світловодської РДА від 26 березня 2010 року № 184-р., визнати незаконним та скасувати Державний акт серії ЯЛ № 120830 на право власності на земельну ділянку, виданий громадянці ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Світловодської РДА від 26 березня 2010 року № 184-р, повернути земельну ділянку площею 0,12 га в контурі 32 на території Подорожненської сільської ради у власність держави в особі постійного користувача ДП «Світловодське лісове господарство».
Свій позов мотивує тим, що в ході прокурорської перевірки встановлено, що земельна ділянка площею 4,4 га, яка знаходиться у кварталі 32 та розміщена поблизу садового товариства «Автомобіліст»на території Подорожненської сільської ради не належить до земель садового товариства, а відповідно до матеріалів лісовпорядкування відноситься до земель лісового фонду та перебуває у постійному користуванні ДП «Світловодський лісгосп».
4 березня 2010 року громадянка ОСОБА_2 не являючись членом садового товариства «Автомобіліст»та не маючи у користуванні земельної ділянки на його території, звернулась із заявою до Світловодської РДА про передачу у власність земельної ділянки площею 0, 12 га на території садового товариства «Автомобіліст»для ведення садівництва.
Не зважаючи на те, що земельні ділянки лісогосподарського призначення згідно закону не підлягають передачі у власність громадянам для ведення садівництва та у порушення вимог закону, не перевіривши даних щодо членства ОСОБА_2 у садовому товаристві «Автомобіліст»26 березня 2010 року голова Світловодської РДА видав розпорядження № 184-р, згідно якого громадянці ОСОБА_2 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0, 12 га для ведення садівництва в межах земель садового товариства «Автомобіліст». Фактично ж вказана земельна ділянка знаходиться у кварталі № 32 за межами земельної ділянки садового товариства «Автомобіліст».
У подальшому на підставі розпорядження голови Світловодської РДА ОСОБА_2 видано Державний акт серії ЯЛ № 120830 на право власності на земельну ділянку площею 0,12 га, яка фактично знаходиться у кварталі 32 та відноситься до земель лісового фонду, закріплених за ДП «Світловодське лісове господарство»
Вважає, що земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 незаконно, а тому підлягає поверненню її власнику з підстав, передбачених ст. 216 ЦК України, якою визначені наслідки недійсності правочину, тобто повернення однією із сторін другій стороні все, що вона одержала на виконання недійсного правочину.
У судовому засіданні Світловодський міжрайпрокурор позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що громадянка ОСОБА_2 не являючись членом садового товариства «Автомобіліст»надала неправдиві документи, та шляхом шахрайських дій заволоділа земельною ділянкою, яка належить земель лісового фонду та закріплена за ДП «Світловодське лісове господарство», а тому вказана ділянка підлягає поверненню у державну власність, як отримана незаконно.
Представник ДП «Світловодське лісове господарство»позов підтримав у повному обсязі та просить його задовольнити, оскільки вважає, що рішення про приватизацію було прийнято відносно земель лісового фонду, які знаходяться у «ДП Світловодське лісове господарство».
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася та надала до суду заяву у якій просить справу розглядати без її участі, заявлений позов не визнає та вказує на те, що у неї мається державний акт на право власності на земельну ділянку, а у позивача відсутні правовстановлюючі документи.
Представник відповідача Відділ Держкомзему у Світловодському районі позовні вимоги не визнав та зазначив, що громадянка ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку на підставі розпорядження голови Світловодської РДА із земель, що перебувають у користуванні садового товариства «Автомобіліст»надавши відповідні документи, які не викликали будь-яких сумнівів.
Представник відповідача Світловодська РДА у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі та надав до суду заперечення, відповідно до якого позовні вимоги визнав частково та зазначив, що на підставі тих документів, що містяться у матеріалах справи позовна вимога, щодо незаконності розпорядження голови Світловодської РДА від 26 березня 2010 року визнається. Що стосується позовних вимог спрямованих до інших відповідачів, зокрема, до власника земельної ділянки ОСОБА_2, Світловодська РДА не є відповідачем за цими позовними вимогами, а тому не має повноважень висловлювати свою позицію стосовно них.
Заслухавши доводи сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на підставі розпорядження голови Світловодської районної державної адміністрації від 26 березня 2010 року № 184-р «Про безоплатну передачу у власність громадянці ОСОБА_2»відповідачу у справі ОСОБА_2 була передана безоплатно у власність земельна ділянка АДРЕСА_1 за рахунок земель садового товариства «Автомобіліст», яке знаходиться на території Подорожненської сільської ради Світловодського району для ведення садівництва. У вказаному розпорядженні визначена категорія земель, а саме землі сільського господарського призначення, склад угідь -багаторічні насадження (сади).(а.с.5).
На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га. (а.с.6).
Вважаючи розпорядження голови Світловодської РДА та Державний акт на право власності на земельну ділянку незаконними та такими, що підлягають скасуванню Світловодський міжрайпрокурор, який діє в інтересах ДП «Світловодське лісове господарство»надав до суду у якості доказів належності земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 до земель лісового фонду наступні документи:
Копію плану лісонасаджень Золотарівського лісництва ДП «Світловодське ЛГ»Кіровоградської області лісовпорядкування 2009 року загальною площею 5336, 5 га, який не містить інформації щодо посадових осіб, що його складали та затверджували. (а.с.7-8).
Державний акт на право користування землею виданий Світловодському автотранспортному підприємству 13562 від 1988 року (а.с.9-10).
Витяг з висновку лісовпорядної експертизи на виконання постанови старшого слідчого Світловодської міжрайонної прокуратури Макарова Д.О. від 25 січня 2012 року по кримінальній справі № 71-610 (а.с.51-53).
Довідку садового товариства «Автомобіліст» від 05.03.2012 року за підписом ОСОБА_5, у якій зазначено, що, зокрема, ОСОБА_2 на час видачі довідки членом садового товариства «Автомобіліст»не є та не має на території товариства земельної ділянки. (а.с.50).
Відповідь начальника відділу Держкомзему у місті Світловодську Наумчика О.Ф. на лист старшого слідчого Світловодської міжрайпрокуратури Макарова Д.О. з додатком, а саме викопіюванням з чергового кадастрового плану створеного програмою ГІС. (а.с. 54-56).
За клопотанням Світловодського міжрайпрокурора допиту у судовому засіданні з приводу членства ОСОБА_2 у садовому товаристві «Автомобіліст»підлягав голова садового товариства ОСОБА_5 Явку вказаного свідка зобов'язалася забезпечити сторона позивача.
У судове засідання свідок ОСОБА_5 не з'явився у зв'язку з чим Світловодський міжрайпрокурор заявив клопотання у якому просив суд не допитувати вказаного свідка у зв'язку із неможливістю забезпечення його явки.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтями 58 та 59 ЦПК України визначені вимоги щодо належності та допустимості доказів, а саме нормами вказаних статей передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Аналізуючи надані Світловодським міжрайпрокурором докази з точки зору їх належності та допустимості суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 56 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.
Статтею 57 ЗК України передбачено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Виходячи із норм зазначених статей право постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення може бути підтверджено відповідним рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства та державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
У зв'язку із цим суд не може прийняти у якості доказів належності земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_2, до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні позивача ДП «Світловодське лісове господарство»копію плану лісонасаджень Золотарівського лісництва ДП «Світловодське ЛГ»Кіровоградської області лісовпорядкування 2009 року загальною площею 5336, 5 га, (а.с.7-8) та відповідь начальника відділу Держкомзему у місті Світловодську Наумчика О.Ф. на лист старшого слідчого Світловодської міжрайпрокуратури Макарова Д.О. з додатком, а саме викопіюванням з чергового кадастрового плану створеного програмою ГІС. (а.с. 54-56) з точки зору їх допустимості, оскільки вказана обставина згідно закону може підтверджуватись лише відповідним рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
У якості підтвердження позовних вимог Світловодським міжрайпрокурором надано Державний акт на право користування землею виданий Світловодському автотранспортному підприємству № 13562 від 1988 року (а.с.9-10). Суд вважає що даний доказ не стосується предмету доказування та є неналежним з огляду на вимоги ст. 58 ЦПК України.
Одним із доказів на підтвердження своїх позовних вимог Світловодський міжрайпрокурор надав витяг з висновку лісовпорядної експертизи, яка виконана на підставі постанови старшого слідчого Світловодської міжрайонної прокуратури Макарова Д.О. від 25 січня 2012 року по кримінальній справі № 71-610 (а.с.51-53).
Відповідно до вимог ст. 66 ЦПК України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.
Статтею 143 ЦПК України передбачено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається із матеріалів справи жодна із сторін не заявила клопотання про призначення лісовпорядної експертизи. Судом у даній справи експертиза не призначалась.
Висновок лісовпорядної експертизи, який був виконаний відповідно до постанови старшого слідчого Світловодської міжрайонної прокуратури Макарова Д.О. від 25 січня 2012 року по кримінальній справі № 71-610 не може бути прийнятим у якості доказу у цивільній справі, оскільки відповідно до вимог ст. 66 ЦПК України доказом у цивільній справі може бути висновок експерта, який надає відповідь на питання задані судом.
В обґрунтування позовних вимог Світловодський міжрайпрокурор посилається на те, що відповідач ОСОБА_2, використовуючи неправдиві відомості, стосовно свого членства у садовому товаристві «Автомобіліст»своїми діями, які містять ознаки шахрайства, незаконно отримала у власність земельну ділянку, яка не підлягає передачі у приватну власність.
У якості доказу зазначеної обставини Світловодський міжрайпрокурор зазначає довідку садового товариства «Автомобіліст»від 05.03.2012 року за підписом ОСОБА_5, у якій зазначено, що ОСОБА_2 на час видачі довідки, а саме на 05.03.2012 року не є членом садового товариства «Автомобіліст»та не має на території товариства земельної ділянки (а.с.50).
Суд не може взяти до уваги зазначений доказ, вважає його таким, що не стосується предмету доказування, а саме членства відповідача ОСОБА_2 у садовому товаристві «Автомобіліст»на момент видачі розпорядження головою Світловодської РДА тобто на 26.03.2010 року, а також наявності у неї у користуванні земельної ділянки на території товариства на вказану дату, та визнає його неналежним з огляду на вимоги ст. 58 ЦПК України.
Вказана обставина мала бути доводитись шляхом допиту у судовому засіданні свідка ОСОБА_5, проте прокурор відмовився від допиту вказаного свідка про що суд виніс відповідну ухвалу.
Таким чином суд вважає, що Світловодський міжрайпрокурор та позивач ДП «Світловодське лісове господарство»всупереч вимогам ст.ст.10,11,58, 59,60 ЦПК України не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, якими обґрунтовує свої вимоги до суду, а тому позов не підлягає задоволенню у зв'язку із недоведеністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідач Світловодська РДА частково визнала позовні вимоги, а саме у частині незаконності розпорядження голови Світловодської РДА від 26.03.2010 року, проте судом не прийняте вказане визнання та продовжено розгляд справи, оскільки ця ж сама позовна вимога була спрямована також до інших відповідачів, а саме ОСОБА_2 та Відділу Деркомзему у Світловодському районі, які не визнали позовні вимоги у повному обсязі.
Судові витрати суд розподіляє між сторонами відповідно до ст. 88 ЦПК України та вважає, що у зв'язку із відмовою у позові судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь держави.
На підставі викладеного та ст.ст. 56, 57, ч. 3 ст. 126 ЗК України, керуючись ст.ст. 10,11,58,59, 60, 88 209,212,214-215,217,218 ЦПК України,-
У позові Світловодського міжрайпрокурора, який діє в інтересах Державного підприємства «Світловодське лісове господарство»діє до ОСОБА_2, Світловодської районної державної адміністрації, Відділу Держкомзему у Світловодському районі про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Світловодської районної державної адміністрації від 26 березня 2010 року № 184-р, визнання незаконним та скасування Державного акту серії ЯЛ № 120830 на право власності на земельну ділянку, виданого громадянці ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Світловодської РДА від 26.03.2010 року № 184-р. та повернення земельної ділянки площею 0,12 га в контурі 32 на території Подорожненської сільської ради у власність держави в особі постійного користувача ДП «Світловодське лісове господарство»-відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Світловодське лісове господарство»судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Світловодського міськрайонного суду Т.І. Гармаш