Апеляційний суд Житомирської області
Справа 0617/2-1063/11
Категорія 32
05 червня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.,
суддів Миніч Т.І., Худякова А.М.
при секретарі Ямковій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом
за апеляційною скаргою Міністерства Оборони України на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 2 лютого 2012 року, -
У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом та, уточнивши у листопаді 2011 року позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по виплатах за шкоду, заподіяну внаслідок втрати працездатності в сумі 6958,02 грн., додаткові витрати, пов»язані з необхідністю проведення спеціального медичного догляду в сумі 14968,00 грн. за період з 5 липня 2010 року по 1 листопада 2011 року, а також стягувати щомісячно на відшкодування втраченого заробітку по 613,42 грн., починаючи з 1 листопада 2011 року, та 985 грн. додаткових витрат, зумовлених необхідністю спеціального медичного догляду. В обґрунтування вимог зазначав, що з вини відповідача 25 квітня 1970 року під час нічних стрільб на території військового полігону він отримав поранення правої ноги осколком снаряду, внаслідок чого втратив професійну працездатність на 40% та був визнаний інвалідом 3-ої групи загального захворювання. На момент отримання травми він працював машиністом транспортера АТВТ «Ігнатпільський кар»єр». Посилаючись на ст.1195 ЦК України просив задоволити позов.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 2 лютого 2012 року позов задоволено. Стягнуто з Міністерства Оборони України на користь ОСОБА_1 заборгованість по відшкодуванню шкоди у зв»язку з втратою працездатності в розмірі 6958,02 грн. та по додаткових витратах, викликаних необхідністю спеціального медичного догляду в сумі 14968 грн. за період з 5 липня 2010 року по 1 листопада 2011 року. Стягнуто з Міністерства Оборони України на користь ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 1 листопада 2011 року на відшкодування втраченого заробітку в розмірі 613,42 грн. та додаткових витрат, викликаних необхідністю спеціального медичного догляду в сумі 985 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду Міністерство Оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_1 звертався до суду з аналогічними позовними вимогами і рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 20.04.1998 року йому відмовлено в позові на підставі ст.457 ЦК України. Вказує, що ст. 1195 ЦК України, на яку послався суд, на вказані правовідносини не поширюється, оскільки ушкодження здоров»я мало місце до 01.01.2004 року і вимоги позивача вирішені відповідно до діючого на той час законодавства.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що вказані правовідносини виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, але обов"язок по відшкодуванню шкоди продовжує існувати до даного часу , а тому з 01.01.2004 року слід застосовувати вимоги ч.3 ст.1195 ЦК України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов"язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Судом встановлено, що 25.04.1970 року позивач був поранений осколком снаряду під час нічних стрільб, які проводила військова частина 75464, правонаступником якої в подальшому стала військова частина А 2027 і яка 30.05.2003 року відповідно до директиви Міністерства Оборони України була розформована без визначення правонаступника/а.с.8-12/. Позивач з військовою частиною 75464 у трудових відносинах не перебував.
Внаслідок поранення позивач був визнаний інвалідом ІІІ групи інвалідності внаслідок загального захворювання, йому встановлено 40% втрати професійної працездатності /а.с.11/. Висновком експерта №67 від 05.10.2011року ОСОБА_1 підтверджено втрату професійної працездатності в розмірі 40% та стійку втрату загальної працездатності 30% /а.с.49-52/.
На момент ушкодження здоров»я позивач працював машиністом транспортера АТВТ «Ігнатпільський кар»єр» /а.с.2-7/.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 20 квітня 1998 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до в/ч А 2027 про відшкодування шкоди за безпідставністю позовних вимог /а.с.11/. Зазначене рішення суду є чинним.
З огляду на наведене у відповідача не виникло обов"язку по відшкодуванню шкоди ОСОБА_1, а відтак відсутні підстави вважати, що правовідносини між сторонами продовжують існувати після набрання чинності ЦК України /2004року/.
Колегія суддів вважає, що у даному випадку спір про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров"я, підлягав вирішенню за нормами Цивільного кодексу УРСР /1963 року/, чинного на час завдання травми позивачу, яка сталася 25 квітня 1970року. Окрім того позивачу вперше висновком МСЕК було встановлено ІІІ групу інвалідності і визначено втрату професійної працездатності в розмірі 40% до 01.01.2004 року. Після зазначеної дати вказані обставини не змінились. До того ж спір за позовом ОСОБА_1 до в/ч А 2027 про відшкодування шкоди вирішувався Овруцьким районним судом Житомирської області від 20 квітня 1998 року.
За положеннями ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно з п. 2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на наведене та, враховуючи положення п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав застосовувати до спірних правовідносин ст.1195 ЦК України і на цій підставі задовольняти позов ОСОБА_1
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 209,218,303,307,309,313,314,316,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства Оборони України задовольнити.
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 2 лютого 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді
Справа №0617/2-1063/11 Головуючий у суді 1 інст. Кулініч Я.В.
Категорія 32 Доповідач Трояновська Г.С.