29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"30" травня 2012 р.Справа № 20/5025/422/12
Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Синтез" смт. Ярмолинці
про стягнення 82740,0 грн.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю № Н-01/111 від 17.01.12р.
відповідача : ОСОБА_2 -за довіреністю № 23 від 07.05.12р.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 82740,00 грн. штрафу, у зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній № 34570747 коду вантажоодержувача.
Позовні вимоги підтверджуються належним чином завіреними копіями: претензії №103/27 від 19.01.2012р.; накладної №34570747; Акту загальної форми №48; телеграмою №55,№10; іншими матеріалами справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання прибув, позовні вимоги визнає, проте з посиланням на зазначені у відзиві на позовну заяву підстави, надав клопотання №24/20 від 26.05.2012р. про зменшення суми заявлених вимог, а саме просить зменшити розмір штрафних санкцій з 82740,00 грн. до однократної перевізної плати в сумі 16548,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази, заслухавши доводи представника Позивача та пояснення представника Відповідача, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
З матеріалів справи, зокрема накладної № 34570747 вбачається, що 01.11.2011р. на станцію Сартана Донецької залізниці зі станції відправлення Ярмолинці Південно -Західної залізниці за перевізним документом №34570747 від 28.10.2011р. надійшов вагон №60330818 з вантажем брухт чорних металів.
Розмір провізної плати вагону № 60330818, згідно накладної складає 116548,00 грн.
Проте, як вбачається із накладної, Вантажовідправником Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал Синтез" в перевізному документі невірно вказано код вантажоодержувача.
Станцією Сартана був складений Акт загальної форми №48 від 03.11.2011р. та надана телеграма №55 на станцію призначення з уточненням коду призначення та отримана відповідь, де вказано вірний код вантажоотримувача.
Згідно ст.6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Відповідно до п. 2.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №863/5084 (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Правила оформлення перевізних документів), вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи одержувача вантажу, його цифровий код, поштову адресу, станцію та залізницю призначення вантажу і код станції у відповідності з Тарифним керівництвом №4 та інші дані, зазначені в цьому пункті Правил.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Ст. 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість, при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту (п. 6.1. Роз'яснення ВГСУ від 29.05.2002р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").
Відповідно до ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником.
У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки (п. 6.2 Роз'яснення ВГСУ від 29.05.2002р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").
Серед іншого Позивачем також надано суду докази того, що він з метою досудового розгляду спору звертався із претензією до Відповідача від 19.01.2012р. вих. № 103/27 з пропозицією оплатити суму штрафу добровільно. Проте, вказаний штраф, станом на час звернення Позивачем з позовом до суду, не оплачено Відповідачем.
Враховуючи вищенаведене у сукупності із поданими Позивачем доказами та іншими матеріалами справи, суд вважає, що Позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з виявленням на станції призначення неправильного зазначення у залізничній накладній № 34570747 Відповідачем коду вантажоодержувача, нараховано Відповідачу штраф у розмірі пятикратної провізної плати у сумі 82740,00 грн., який заявлено до стягнення у суді.
Відповідач у відзиві на позов від 28.05.2012р. № 24/2 та його представник у судових засіданнях позовні вимоги Позивача визнає повністю.
Разом з цим, Відповідач у відзиві на позовну заяву та згідно клопотання про зменшення розміру штрафу від 28.05.2012р., які підтримані представником Відповідача у судових засіданнях, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій з 82740,00 грн. до 16548,00 грн., а саме однократної перевізної плати.
Обґрунтовуючи своє клопотання Відповідач вказує на те, що неправильне зазначення коду вантажоодержувача у результаті збою комп'ютерної програми Товариства. Правильність внесених у накладну відомостей ретельно перевірено не було. Разом з цим, Відповідач стверджує, що зобов'язання сторін були виконані у повній мірі і ані Позивач по даній справі ДП "Донецька залізниця", ані одержувач вантажу ТОВ "МК Азовсталь" не зазнали матеріальних збитків. Крім того, звертає увагу суду на стрімке зниження фінансових показників за 2011р. ТОВ "Метал Синтез", відображених у Балансі станом на 31 березня 2012 року, поясненням до балансу та актом прийому вантажу. При яких стягнення штрафу у повному розмірі призведе на думку відповідача подальшого погіршення фінансового стану підприємства.
Представник Позивача у судових засіданнях щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу зазначив, що штраф нарахований Позивачем у відповідності до порядку визначеного чинним законодавством. Щодо зменшення його розміру, то Позивач вирішення цього питання відносить на розсуд суду. При цьому просить суд врахувати вимоги чинного законодавства в цій частині.
Розглянувши зазначене клопотання відповідача клопотання про зменшення розміру штрафу у сукупності з іншими матеріалами справи суд задовольняє його з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно із ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду (п. 6.4 Роз'яснення ВГСУ від 29.05.2002р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").
При цьому суд враховує те, що Позивачем доведено суду поданими доказами, що невірне зазначення відомостей про код вантажоодержувача відбулось внаслідок помилки а не з умислу сторони.
Крім того, суд бере до уваги те, що будь-яких матеріальних збитків жодна із сторін по даній справі не зазнала. Вказаний факт не заперечується представником Позивача.
Отже, на думку суду, в даному випадку відсутні суттєві негативні наслідки від неправильного зазначення коду вантажоодержувача в накладній і має місце факт неспіврозмірності нарахованого позивачем штрафу (82740,00 грн.) заподіяним правопорушенням Відповідачем.
Також, суд, оцінюючи майновий стан Відповідача, бере до уваги те, що у 2011р. його фінансове становище значно погіршилося, що підтверджується поданими ним суду бухгалтерськими документами.
Беручи до уваги вищезазначене, враховуючи співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій з отриманими негативними наслідками від порушення, відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення адреси одержувача у накладній, зокрема те, що порушення не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, оцінивши ступінь виконання зобов'язання Відповідачем його майновий стан, суд дійшов висновку, що є підстави для зменшення розміру заявлених Позивачем до стягнення штрафних санкцій до 16548,00 грн., а саме до розміру однократної перевізної плати. А тому, позов у справі підлягає до часткового задоволення в частині стягнення з Відповідача в користь позивача 16548,00 грн. штрафу. В частині позовних вимог про стягнення 66192,00 грн. штрафу, суд у позові відмовляє.
Згідно ч. 1,2 ст. 49 ГПК України (в редакції чинній до 01.11.2011р. станом на час подання позову 30.09.2011р.) судові витрати покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи зазначене, беручи до уваги те, що спір виник з вини Відповідача у справі внаслідок невірного заповнення ним реквізитів накладної, що не заперечується та визнається Відповідачем у відзиві на позов, а також враховуючи те, що Відповідач не вжив зі свого боку належних заходів для врегулювання вказаного спору у досудовому порядку, як це пропонувалось позивачем у надісланій Відповідачу претензії (доказів протилежного суду з боку відповідача не подано), суд судові витрати покладає повністю на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Синтез" смт. Ярмолинці Хмельницької області про стягнення 82740,0 грн. задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Синтез" (смт. Ярмолинці, Хмельницької області, вул. Гагаріна,44/1, код 37043616) на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема,68, код 25905191) -16548,00 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот сорок вісім гривень 00 коп.) штрафу, 1654,80 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири гривни 80 коп.) судових витрат.
Видати наказ.
В частині стягнення 66192,00 грн. штрафу у позові відмовити.
Повний текст складено 05.06.2012р.
Суддя С.В. Гладій