ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-23/4672-2012 05.06.12
За позовом публічного акціонерного товариства «Київгаз»
до центральної учбово-тренувальної бази по ковзанярському спорту «Льодовий
стадіон»
про стягнення 33 694, 65 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача: юрисконсульт ОСОБА_1 (довіреність № Д-14/12 від 03.02.2012 року)
відповідача: представник ОСОБА_2 (довіреність № 4 від 03.01.2012 року)
Публічне акціонерне товариство «Київгаз»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з центральної учбово-тренувальної бази по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»33 694, 65 грн., (у тому числі: 26 344, 55 грн. -основний борг з урахуванням інфляційних втрат, 6 173, 04 грн. -пеня та 1 177, 06 грн. -3 % річних).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/4672-2012 та призначено її розгляд на 24.04.2012 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача у письмовому відзиві в частині стягнення пені проти позову заперечував та подав заяву про застосування строків позовної давності.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 05.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивачем та Відповідачем 25.02.2010 року укладено договір № Т-1153/12-39-04, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконати роботи по технічному огляду, обслуговуванню газопроводу та газового обладнання.
Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до пункту 2.2 договору № Т-1153/12-39-04 від 25.02.2010 року загальна вартість робіт за договором склала 24 414, 11 грн.
Факт виконання підрядних робіт у період з березня 2010 року по грудень 2010 року Позивачем підтверджено наданими суду актами виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.
Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № Т-1153/12-39-04 від 25.02.2010 року на суму 24 414, 10 грн.
Відповідно до пункту 4.3 договору № Т-1153/12-39-04 від 25.02.2010 року Відповідач проводить оплату за надані послуги згідно акту виконаних робіт в десятиденний термін з дня його підписання.
Відповідач, в порушення умов договору № Т-1153/12-39-04 від 25.02.2010 року не виконав свої зобов'язання в частині оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 24 414, 10 грн.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки факт надання послуг підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 24 414, 10 грн. основного боргу підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов'язання у строки, встановлені пунктом 4.3 договору № Т-1153/12-39-04 від 25.02.2010 року і не оплатив вартість виконаних робіт.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Пунктом 2 статті 614 Цивільного кодексу України обов'язок доведення відсутності своєї вини покладено на особу, яка порушила господарське зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких пояснень та підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до позовної заяви Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 6 173, 04 грн. за несвоєчасне виконання Відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за надані послуги.
Пунктом 5.4 договору № Т-1153/12-39-04 від 25.02.2010 року встановлено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день затримки платежу.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього пені та наполягає на застосуванні наслідків спливу позовної давності.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 4.3 договору № Т-1153/12-39-04 від 25.02.2010 року Відповідач проводить оплату за надані послуги згідно акту виконаних робіт в десятиденний термін з дня його підписання.
Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення пені з Відповідача згідно договору № Т-1153/12-39-04 від 25.02.2010 року за актом від 22.03.2010 року сплинув 02.09.2010 року, за актом від 21.06.2010 року сплинув 02.12.2010 року, за актом від 23.09.2010 року сплинув 04.04.2011 року, за актом від 14.12.2010 року сплинув 25.06.2011 року.
Згідно пунктів 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки строк позовної давності щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені сплинув та Відповідачем заявлено відповідне письмове клопотання про застосування судом наслідків позовної давності до винесення судового рішення, суд відмовляє у задоволенні зазначеної позовної вимоги.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 932, 45 грн. (за період з 02.04.2010 року по 26.03.2012 року по кожному окремому акту) підлягає задоволенню у повному обсязі, а позовна вимога про стягнення 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 175, 36 грн., оскільки за актом від 22.03.2010 року прострочення відбулося з 02.04.2010 року, за актом від 21.06.2010 року -з 02.07.2010 року, за актом від 23.09.2010 року -з 04.10.2010 року, за актом від 14.12.2010 року -з 25.12.2010 року та нараховується по 26.03.2012 року.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством «Київгаз» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»(03680 Київ, Голосіївський район, просп. Академіка Глушкова, будинок, 9, ідентифікаційний код 04539931) на користь публічного акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 4-Б, ідентифікаційний код 03346331) 24 414 (двадцять чотири тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 10 коп. -основного боргу, 1 175 (одна тисяча сто сімдесят п'ять) грн. 36 коп. -3 % річних, 1 932 (одна тисяча дев'ятсот тридцять дві) грн. 45 коп. -інфляційні втрати, 1 314 (одна тисяча триста чотирнадцять) грн. 65 коп. -витрати по судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Видати наказ.
Повне рішення складено: 06.06.2012 року.
Суддя Кирилюк Т.Ю.