ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-23/5263-2012 05.06.12
За позовомфізичної особи -підприємця ОСОБА_1
дотовариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток»
простягнення 11 086, 54 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток»11 086, 54 грн., (у тому числі 10 500, 00 грн. -основного боргу, 447, 96 грн. -пеня, 86, 42 грн. -3 % річних та 52, 56 грн. -інфляційні втрати).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 25.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/5263-2012 та призначено її розгляд на 15.05.2012 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Представник Позивача у судове засідання 05.06.2012 року не з'явився, однак 01.06.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник Відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.
Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 05.06.2012 року оголошено рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивачем та Відповідачем 15.12.2011 року укладено договір № U 140/12/11, відповідно до умов якого Позивач прийняв на себе зобов'яання здійснювати перевезення вантажів, наданих Відповідачем, а останній зобов'язався оплатити вартість наданих послуг.
Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України та статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач звернувся до Позивача з заявкою № 500450/11 від 16.12.2011 року про перевезення 20.12.2011 року - 21.12.2011 року вантажу вагою 9 тонн за маршрутом Польща - Україна (м. Бровари).
З наданої суду копії міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 21121127 вбачається, що Позивач вчасно надав транспортний засіб, який було завантажено 21.12.2011 року.
Факт надання транспортних послуг у грудні 2011 року Позивачем підтверджено наданим суду актом виконаних робіт (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень.
Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № U 140/12/11 від 15.12.2011 року на суму 15 000, 00 грн.
У зв'язку з тим, що під час розмитнення з 27.12.2011 року по 28.11.2011 року відбувся простій автомобіля, сторонами у справі підписано акт від 29.12.2011 року, згідно якого розмір штрафу склав 500, 00 грн.
Враховуючи вищенаведене, Відповідач зобов'язаний сплатити вартість транспортних послуг та штраф за простій автомобіля, що разом становить 15 500, 00 грн.
Відповідно до пункту 4.2 договору № U 140/12/11 від 15.12.2011 року оплата послуг здійснюється на підставі оригіналів рахунку Позивача, акту виконаних робіт та оригіналу CMR. Оплата здійснюється через 5-20 днів після отримання вищезазначених оригіналів документів (пункт 4.3).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, Позивач надіслав Відповідачу оригінали документів, які останній отримав 13.02.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач свої зобов'язання за надані Позивачем транспортні послуги виконав частково у розмірі 5 000, 00 грн., що підтверджується копією платіжних доручень № 252 від 16.02.2012 року та № 253 від 16.02.2012 року. Заборгованість Відповідача на момент розгляду спору складає 10 500, 00 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання має бути належним чином підтверджено.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як визначено абзацом 1 частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки факт надання транспортних послуг підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати наданих послуг суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 10 500, 00 грн. підлягає задоволенню.
Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині оплати наданих Позивачем транспортних послуг.
Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4.4 договору № U 140/12/11 від 15.12.2011 року встановлено, що у випадку прострочення оплати рахунків Позивача, Відповідач сплачує пеню в розмірі 0, 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи пункт 4.3 договору № U 140/12/11 від 15.12.2011 року, а також те, що оригінали документів Відповідач отримав 13.02.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, суд встановив, що правомірним буде нарахування пені за період з 05.03.2012 року по 18.04.2012 року, тому до стягнення підлягає пеня у розмірі 55 грн. 35 коп.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що інфляційні втрати та 3 % річних нараховуються на суму основного боргу у розмірі 10 000, 00 грн. та період їх нарахування з 05.03.2012 року по 18.04.2012 року, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, тому до стягнення підлягає 3 % річних у розмірі 36, 99 грн. та інфляційні втрати у розмірі 30, 00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток»(04070, м. Київ, Подільський район, вул. Ігорівська, будинок 12-А, ідентифікаційний код 36058165) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 10 500 (десять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. -основного боргу, 36 (тридцять шість) грн. 99 коп. -3 % річних, 30 (тридцять) грн. 00 коп. - інфляційні втрати, 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 35 коп. -пеня, 1 542 (одна тисяча п'ятсот сорок дві) грн. 11 коп. -витрати по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Видати наказ.
Повне рішення складено: 05.06.2012 року.
Суддя Кирилюк Т.Ю.