ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-35/3597-2012 30.05.12
За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації
"Донецькміськгаз"
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про стягнення 5 784 787,93 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -предст. за довір.;
від відповідача: ОСОБА_2 -предст. за довір.
Рішення прийняте 30.05.2012 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 18.04.2012 до 16.05.2012 та з 16.05.2012 до 30.05.2012.
У судовому засіданні 30.05.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 5 784 787,93 грн., з яких: 5 266 947,54 грн. -сума основного боргу, 187 670,84 грн. -пеня, 176279,46 грн. -інфляційні втрати, 153 890,09 грн. -проценти річні, та стягнення судових витрат.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.03.2012 порушено провадження у справі №5011-35/3597-2012, розгляд справи призначений на 18.04.2012.
У судовому засіданні 18.04.2012 представник відповідача подав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У судовому засіданні 18.04.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 16.05.2012.
У судовому засіданні 16.05.2012 представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом задоволено строк вирішення спору продовжено.
У судовому засіданні 16.05.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 30.05.2012.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
31.01.2011 між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз", яке в подальшому було перейменовано у Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" (далі -виконавець, позивач), та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі -замовник, відповідач) було укладено договір №14/204/11 про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався у 2011 надати відповідачу послуги з транспортування розподільними трубопроводами (системою газопроводів) позивача природного газу з ресурсів відповідача для забезпечення потреб промислових та теплогенеруючих підприємств, теплових електростанцій для виробництва електричної енергії (п.п. 1.1., 1.2. договору).
Згідно із п.п. 3.1., 3.2. договору загальна ціна договору становить 90 182 400,00 грн. Загальна ціна договору складається із суми вартості фактично наданих виконавцем послуг за кожний місяць року.
Як передбачено п. 5.1. договору, строк надання послуг з 01.01.2011 до 31.12.2011. Послуги надаються щомісяця протягом року.
Додатковою угодою №5 до договору від 29.12.2011 сторони продовжили строк дії договору до 29.02.2012.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач протягом січня 2011 -січня 2012 надавав відповідачу, а відповідач прийняв послуги з транспортування газу на загальну суму 107 224 130,84 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання передачі послуг з транспортування газу.
Відповідно до п. 4.1. договору оплата послуг, що були надані виконавцем у звітному місяці, здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом зарахування відповідних сум на поточний рахунок виконавця. Оплата здійснюється на підставі отриманого рахунку-фактури протягом 20 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг, який виконавець надає замовнику для підписання до 12 числа місяця, наступного за місяцем поставки.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не у повному обсязі та несвоєчасно проводив розрахунок за надані послуги, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги, розмір якої станом на 29.02.2012 становить 5 266 947,54 грн. Крім цього за прострочення виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 187 670,84 грн. пені, 176 279,46 грн. інфляційних втрат, 153 890,09 грн. процентів річних.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 5 266 947,54 грн.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи та пояснили представники сторін, після звернення позивача із позовом до суду відповідач сплатив суму основного боргу перед позивачем за надані послуги у розмірі 5 266 947,54 грн.
Відповідно до п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки відповідач сплатив позивачеві заборгованість у сумі 5 266 947,54 грн. і в цій частині у сторін не залишилось неврегульованих питань, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору між сторонами в частині позовних вимог про стягнення 5 266 947,54 грн. основного боргу.
З огляду на зазначене, суд припиняє провадження в справі в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 5 266 947,54 грн.
Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.4. договору передбачено, що у випадку непроведення замовником розрахунків за надані послуги у встановлені договором строки, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,01% від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 1% від суми простроченого платежу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати наданих послуг 187 670,84 грн. пені, 176279,46 грн. інфляційних втрат, 153 890,09 грн. процентів річних.
Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком пені та процентів річних, оскільки позивачем неправильно визначено початок перебігу строку нарахування вказаних сум, зокрема не враховано дати підписання актів приймання-передачі наданих послуг та визначений п. 4.1. договору строку оплати, який становить 20 банківських днів.
Згідно із нижченаведеним розрахунком суду розмір пені за несвоєчасну оплату наданих послуг становить 109 704,57 грн., а процентів річних -90 167,07 грн.:
Місяць поставкиСума боргу Період простроченняК-ть днів простроченняРозмір пені Сума пені Розмір процентів річнихСума процентів річних
01.201114581076.4401.03.11 - 17.03.11170.01 %24787.833%20373,56
3017031.2918.03.11 - 28.03.11110.01 %3318.733%2727,72
03.20116300979.8623.04.11 - 26.04.1140.01 %2520.393%2071,55
1377602.1327.04.11 - 27.04.1110.01 %137.763%113,23
04.20115055639.626.05.11 - 31.05.1160.01 %3033.383%2493,19
3744725.9701.06.11 - 07.06.1170.01 %2621.313%2154,50
05.20112172240.3621.06.11 - 29.06.1190.01 %1955.023%1606,86
1172240.3630.06.11 - 01.07.1120.01 %234.453%192,70
1430394.9601.07.11 - 01.07.1110.01 %143.043%117,56
06.20111642305.9621.07.11 - 28.07.1180.01 %1313.843%1079,87
203486.3429.07.11 - 29.07.1110.01 %20.353%16,72
07.20111900988.2820.08.11 - 05.09.11170.01 %3231.683%2656,17
1430988.2806.09.11 - 06.09.1110.01 %143.103%117,61
27220107.09.11 - 09.09.1130.01 %81.663%67,11
18503030.08.11 - 09.09.11110.01 %203.533%167,28
08.20112047799.3829.09.11 - 05.10.1170.01 %1433.463%1178,18
10.20117322582.0829.11.11 - 30.12.11320.01 %23432.263%19259,39
11.201113172810.1629.12.11 - 30.12.1120.01 %2634.563%2165,39
12.201112695482.0801.02.12 - 29.02.12290.01 %36816.903%30260,46
01.201216413160.1029.02.12 - 29.02.1210.01 %1641.323%1349,02
109704,573%90167,07
Згідно із Рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що містяться у листі Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.
Разом з тим, як свідчать наявні в матеріалах справи докази, наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат вказаним вимогам не відповідає.
Згідно із нижченаведеним розрахунком суду, який здійснювався виходячи із сум заборгованість, прострочення по оплаті яких становило більше 15 днів, розмір інфляційних втрат становить 244 171,19 грн.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу
01.03.2011 - 17.03.201114581076.441.014204135,07
29.11.2011 - 30.12.20117322582.081.00214645,16
01.02.2012 - 29.02.201212695482.081.00225390,96
244 171,19
Враховуючи, що сума інфляційних втрат, визначена згідно розрахунку суду у розмірі 244 171,19 грн. перевищує суму, заявлену до стягнення позивачем, а суд в силу положень ст. 83 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог без відповідного клопотання позивача і таке клопотання позивачем не подавалось, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 176 279,46 грн. згідно із розрахунком позивача.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості у встановлені договором строки та не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку.
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 376 151,10 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі закриття провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.
Згідно із п. 4.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).
За таких обставин, сплачена позивачем сума судового збору з вимог щодо яких припинено провадження у справі підлягає поверненню позивачу пропорційно розміру таких вимог.
З огляду на часткове задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" (83001, м. Донецьк, пр. Театральний, 1, ідентифікаційний код 03361081) 176279,46 грн. (сто сімдесят шість тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 46 коп.) -інфляційних втрат, 90 167,07 грн. (дев'яносто тисяч сто шістдесят сім гривень 07 коп.) -процентів річних, 109704,57 грн. (сто дев'ять тисяч сімсот чотири гривні 57 коп.) - пені, 4 186,25 грн. (чотири тисячі сто вісімдесят шість гривень 25 коп.) -судового збору.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 5 266 947,54 грн. основного боргу.
4. Повернути Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" (83001, м. Донецьк, пр. Театральний, 1, ідентифікаційний код 03361081) з Державного бюджету України 58 616,86 грн. (п'ятдесят вісім тисяч шістсот шістнадцять гривень 86 коп.) - судового збору, сплаченого платіжним дорученням №1278 від 14.03.2012, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5011-35/3597-2012.
5. В іншій частині у позові відмовити.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
7. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Повне рішення складено 05.06.2012
Суддя М.Є. Літвінова