ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-35/4048-2012 23.05.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"
до 1) Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"
2) Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна"
про стягнення 5 295,71 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 -предст. за довір.
від відповідача-1: не з'явились;
від відповідача-1: не з'явились.
У судовому засіданні 23.05.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (відповідач-1) та Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" (відповідач-2) про стягнення 5 295,71 грн. майнової шкоди в порядку регресу, та судових витрат.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2012 порушено провадження у справі №5011-35/4048-2012, розгляд справи призначено на 16.05.2012.
17.04.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит суду.
08.05.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позов, у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника відповідача-1.
У судовому засіданні 16.05.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 23.05.2012.
У судові засідання 16.05.2012 та 23.05.2012 представник відповідача-2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №5011-35/4048-2012 від 29.03.2012 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
16.06.2009 між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО", яке в подальшому змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №063105-02-10-01 (далі -Договір), за яким був застрахований транспортний засіб "Hyundai Tucson", державний номер НОМЕР_2.
21.05.2010 по бул. Л. Українки - Кіквідзе в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Hyundai Tucson", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля ГАЗ 3303, державний номер НОМЕР_1, що належить ДП "Лакталіс Україна", під керуванням ОСОБА_4, внаслідок якої застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження.
Згідно із Довідкою ДАІ дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п. 10.1. Правил дорожнього руху України.
Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва № 3-2638/10 від 10.06.2010 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Розмір матеріального збитку, завданого власникові автомобіля "Hyundai Tucson", державний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, визначено відповідно до Звіту №843 від 04.06.2010 про оцінку майна (автотоварознавче дослідження), складеного ФОП ОСОБА_5, у розмірі 5 295,71 грн.
Відповідно до заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування та на підставі Страхового акту №3349-02 від 25.08.2010 позивач сплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 5 295,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10276 від 25.06.2010, копія якого міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ДП "Лакталіс Україна" на момент ДТП була застрахована у ПрАТ "Європейський страховий альянс", на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/2269507 (І тип договору) з терміном дії з 22.02.2010 до 31.12.2010, франшиза -510,00 грн.
У зв'язку із зазначеним 13.07.2011 позивач направив відповідачу претензію за вих.№4442 з вимогою виплати в порядку регресу страхове відшкодування у сумі 5 295,71 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач-1, як страховик роботодавця особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 4 785,71 грн., а відповідач-2 зобов'язаний відшкодувати позивачу суму збитків, яка не відшкодовується відповідачем-1 (франшиза) у розмірі 510,00 грн.
Відповідач-1 проти позову заперечував, посилаючись на відсутність доказів, що підтверджують настання цивільно-правової відповідальності ОСОБА_4, а також на те, що Звіту про оцінку майна складений неуповноваженою особою.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, позивач відповідно до вищенаведених положень законодавства має право зворотної вимоги до ДП "Лакталіс Україна", як роботодавця ОСОБА_4, яке зобов'язане у порядку регресу відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну з вини останнього застрахованому транспортному засобу.
Разом з тим, як встановлено судом, цивільна відповідальність ДП "Лакталіс Україна" за шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_1, застрахована Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/2269507 з терміном дії з 22.02.2010 до 31.12.2010, франшиза -510,00 грн.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Отже, з урахуванням наведеного відповідач-1 зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.
Згідно із ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно із умовами полісу № ВА/2269507, розмір франшизи становить 510,00 грн., у зв'язку із чим розмір страхового відшкодування, яке підлягає стягнення з відповідача-1 складає 4785,71 грн.
Як передбачено п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, на відповідача-2 покладається обов'язок відшкодувати позивачеві різницю між страховим відшкодуванням та сумою завданою шкоди у розмірі 510,00 грн.
Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача пояснення, станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідачі не сплатили позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 5 295,71 грн.
Посилання відповідача-1 щодо складання Звіту №843 від 04.06.2010 про оцінку майна неуповноваженою особою спростовуються змістом самого Звіту, відповідно до якого ФОП ОСОБА_5 діяв при його складанні на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності №844/09, виданого ФДМ України від 01.04.2009 з терміном дії до 01.04.2012.
Посилаючись на складання Звіту неуповноваженою особою, відповідач-1 разом з тим не надав доказів його оскарження у судовому порядку відповідно до ст. 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Суд також вважає необґрунтованими твердження відповідача-1 щодо відсутності доказів настання цивільно-правової відповідальності страхувальника відповідача-1, оскільки факт порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_4, який керував забезпеченим транспортним засобом ДП "Лакталіс Україна", що призвело до заподіяння шкоди застрахованому автомобілю, встановлено постановою Печерського районного суду м. Києва № 3-2638/10 від 10.06.2010, а розмір завданої шкоди визначено відповідно до Звіту №843 від 04.06.2010 про оцінку майна (автотоварознавче дослідження).
При цьому, згідно із частинами 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Разом з тим, відповідачем-1 не було надано доказів того, що дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої була заподіяна шкода застрахованому позивачем транспортному засобу, сталася внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідачів в порядку регресу матеріальної шкоди є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 5 295,71 грн.
З огляду на задоволення позову судовий збір, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог щодо кожного з них .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ідентифікаційний код 31650052) 4 785,71 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят п'ять гривень 71 коп.) -матеріальної шкоди в порядку регресу, 1454,50 грн. (одну тисячу чотириста п'ятдесят чотири гривні 50 коп.) -судового збору.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 25593656) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ідентифікаційний код 31650052) 510,00 грн. (п'ятсот десять гривень) - матеріальної шкоди в порядку регресу, 155,00 грн. (сто п'ятдесят п'ять гривень) -судового збору.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Повне рішення складено 28.05.2012
Суддя М.Є. Літвінова