номер провадження справи 20/29/12
Запорізької області
29.05.12 Справа № 10/5009/5734/11
м.Запоріжжя
За позовом: Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 72-А)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, 81)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України,72-А.)
за участю прокуратури Запорізької області
про стягнення суми 246 454,53 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_1 (дов. №293/03 від 02.02.2012р.);
Від відповідача -ОСОБА_2 (дов.№80 від 17.02.2012р.);
Від третьої особи -ОСОБА_3 (дов.№939/01 від 23.09.2011о.);
Від прокуратури - Марков І.О. (посвідчення №80);
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.11.2011р. у справі №10/5009/5734/11 Державній екологічній інспекції в Запорізькій області відмовлено повністю у задоволенні позову до ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М. Кузьміна" про стягнення на користь держави шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 155282,55 грн. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. зазначене рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2012р. задоволено касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області, рішення господарського суду Запорізької області від 10.11.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. у справі №10/5009/5734/11 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.
Автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду судді Гандюковій Л.П.
Ухвалою суду від 29.03.2012р. справу №10/5009/5734/11 прийнято до розгляду суддею Гандюковою Л.П., справі присвоєно номер провадження 20/29/12, судове засідання призначено на 17.07.2012р. На підставі ст.77 ГПК України у судових засіданнях тричі оголошувалась перерва -до 16.04.2012р., до 21.05.2012р., до 29.05.2012р.
У судовому засіданні 29.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
21.05.2012р. від позивача надійшла заява про "уточнення" позовних вимог, відповідно до змісту якої, внаслідок неправильного застосування Методики розрахунку відшкодування збитків..., затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, позивачем було допущено помилку у розрахунку, а саме: не враховано показники "кількість викиду". У зв'язку з цим здійснено новий розрахунок суми шкоди, яка становить 246 454,53 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Прокурор в судовому засіданні усно підтримав заяву позивача.
Відповідно до п.3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Вищезазначена заява позивача про "уточнення" позовних вимог по суті є збільшенням розміру позовних вимог, вручена представнику відповідача 21.05.2012р., не суперечить приписам ст.22 ГПК України та прийнята судом до розгляду. У зв'язку з цим у судовому засіданні оголошувалась перерва для надання можливості відповідачу надати заперечення на цю заяву.
Таким чином, предметом розгляду є збільшені позовні вимоги, мотивовані обставинами, викладеними в позовній заяві, з урахуванням письмового обґрунтування та пояснення (том 1 а.с.103, том 2 а.с.17-20), які полягають у наступному. Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області в період з 30.08.2010р. по 10.09.2010р. проводилася перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна". Перевіркою встановлено факт порушення, яке полягало у невиконанні низки заходів, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №2310136600-19 від 31.12.2008р., а також Програмами охорони довкілля, затвердженими Запорізькою обласною радою, спрямованих на скорочення викидів забруднюючих речовин до рівня нормативів граничнодопустимих викидів із терміном виконання 30.06.2010р. Під час перевірки було здійснено відбір проб викидів стаціонарних джерел (акт відбору від 03.09.2010 №21-10), результати аналізу даного відбору оформлено протоколом вимірювань від 13.09.2010р. №21-10. 14.07.2010р. відповідачем до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області було подано пакет документів на отримання дозволу на викиди, згідно з яким останній замість передбачених Програмами та діючим дозволом заходів з встановлення нового газоочисного обладнання на існуючих джерелах викидів пропонував будівництво такого обладнання з утворенням нових джерел забруднення та ліквідацією існуючих з терміном виконання основних заходів до 31.12.2014р. Держуправління, розглянувши надані документи, враховуючи стан атмосферного повітря м.Запоріжжя, зауваження громадської організації, видало дозвіл лише по тим джерелам, в яких технічне виконання та термін виконання заходів залишились в тому вигляді, який передбачений діючим дозволом на викиди. Листом №628/10/07 від 01.09.2011р. ВАТ "Дніпроспецсталь" надавалося роз'яснення стосовно невидачі дозволу по іншим джерелам. Оскільки дозволом на викиди №2310136600-19 від 31.12.2008р. було передбачено виконання відповідних заходів до 30.06.2010р., які були виконані не в повному обсязі, починаючи з 01.07.2010р. відповідач здійснював викиди забруднюючи речовин неправомірно. Відповідач звернувся до дозвільного органу з заявою про отримання нового дозволу та документами в обґрунтування не завчасно, а лише 14.07.2010р., не погодивши з Запорізької обласною радою нові технічні рішення та нові терміни щодо скорочення викидів забруднюючих речовин. Постановою №004688 від 13.09.2010р. в.о. голови правління ВАТ "Дніпроспецсталь" за невиконання вимог дозволу щодо скорочення викидів до рівня встановлених нормативів, передбачених пунктом 4, було притягнуто до адміністративної відповідальності. Відповідно до Методики розрахунку відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, зареєстрованої в МЮУ 21.01.2009р. за №48/16064, позивачем здійснено розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 246 454,53 грн. Розрахунок здійснено за час роботи джерел у режимі наднормативного і охоплює період часу з 01.07.2010р. по 30.09.2010р. Позов обґрунтовано ст.ст.10, 33,34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст.68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". 29.05.2012р. від позивача надійшло клопотання про уточнення реквізитів для зарахування грошових коштів, що заявлені до стягнення, яке судом задоволено та прийнято до розгляду.
Відповідач позов не визнав, виходячи з наступного. ПАТ "ЕЗ "Дніпроспецсталь" 14.07.2010р. було подано до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області заяву та пакет документів для отримання дозволу на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря по 26 джерелам. 26.07.2010р. позивачем було видано відповідний дозвіл лише на 6 джерел, а відносно інших 20 відповіді не надало. За зверненням до Державного управління в Запорізькій області та Мінприроди щодо надання роз'яснень з цього приводу відповіді не отримано. 20.08.2010р. ПАТ "Дніпроспецсталь" додатково направило на адресу Мінприроди пакет документів з обґрунтуванням видачі дозволу на 20 джерел шкідливих викидів. Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено, що про відмову у видачі документа дозвільного характеру повинно надсилатися письмове повідомлення із зазначенням підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі дозвільного документа. У разі неотримання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності. Статтею 1 вказаного Закону встановлено таке поняття як "принцип мовчазної згоди" у разі неотримання у встановлений строк після подання заяви документу дозвільного характеру або рішення про відмову. Таким чином, у відповідача є підстави вважати погодженим дозвіл на викиди за рештою 20 джерел за принципом мовчазної згоди. По-друге, згідно з п.2.2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, яким затверджено Методику розрахунку відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. Згідно з п.3.11 Методики, на підставі якої позивачем здійснено розрахунок шкоди, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Факт наднормативного викиду був встановлений при перевірці згідно акту обстеження, що проводилася тільки у вересні 2010 року. Проте, позивач нарахував шкоду не з моменту виявлення порушення (вересень 2010р.), а з 01.07.2010р. У вересні 2010р. позивач також помилково оформлював шкідливі викиди як понаднормативні, оскільки з урахуванням порушення Державним управління охорони навколишнього середовища в Запорізькій області дозвільного законодавства, з серпня 2010р. ПАТ "Дніпроспецсталь" мало законні права на нормативи шкідливих викидів за принципом мовчазної згоди. Крім того, згідно протоколу вимірювань змісту забруднюючих речовин №21-10 від 13.09.2010р. вказані в розділі 12 фактично зафіксовані масові витрати викидів по кожному джерелу є значно меншим за показники встановлених нормативів, зазначених в стовпчику 15. Зафіксована маса концентрації забруднюючих речовин (стовпчик 10) також не перевищує її нормативу (стовпчик 13), тому перевищення шкідливих викидів взагалі відсутнє. Просить у задоволенні позову відмовити.
Третя особа -Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області по суті спору пояснило, що 14.07.2010р. на розгляд Держуправління від відповідача надішли заява та повний пакет документів відповідно до постанови КМУ від 13.02.2002р. №302, в яких були запропоновані нові технічні рішення виконання природоохоронних заходів, які передбачені обласними Програмами та діючим дозволом з встановленням термінів їх виконання до 31.12.2014р. У період розгляду документів до Держуправління надійшов лист Мінприроди щодо звернення Запорізької обласної громадської організації "Українське товариство охорони природи" стосовно невиконання ПАТ "Дніпроспецсталь" природоохоронних заходів. Пакет документів було розглянуто у встановлені терміни та враховуючи стан атмосферного повітря в м.Запоріжжя, зауваження громадської організації, а також те, що запропоновані заходи в частині збігалися з діючими програмами, видано дозвіл по тим джерелам, в яких технічне виконання та їх термін залишились в тому вигляді, який був передбачений діючим дозволом на викиди. Листом від 01.09.2011р. №628/10/07 відповідачу надавалося роз'яснення стосовно не видачі дозволу по іншій частині джерел.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, суд
31.12.2008р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області видано ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна", правонаступником якого є ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна" (відповідач у справі) дозвіл №2310136600-19 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з терміном дії 5 років -з 31.12.2008р. по 31.03.2014р.
У розділі 4 "Заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин" даного дозволу встановлені заходи щодо досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів (таблиця 274), зокрема: ліквідація джерел №№303, 1303, 304, 1304, 305; будівництво і введення в дію газоочисного обладнання уловлення викидів від печей на певних джерелах викидів від печі ДСВ-60 №2, №3, №8 (рукавний фільтр); підключення існуючої вентсистеми від печі ковша №9 до проектуємої системи вентиляції ДСВ-60 №2, від печі ковша "Даніелі" до проектуємої системи вентиляції ДСВ -60 №3; виведення з експлуатації ЕП №1, ліквідація джерел забруднення №№345, 1345 в СПЦ-3. Термін виконання вказаних заходів встановлено -до 30.06.2010р.
Державним інспектором Державної екологічної інспекції в Запорізькій області в період 30 серпня -10 вересня 2010 року на вимогу прокуратури Запорізької області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна" за адресою: м.Запоріжжя, Південне шосе, 81, складено відповідний Акт (т.1 а.с.10-12). За результатами перевірки, зокрема, встановлено, що передбачені в розділі 4 дозволу №2310136600-19 заходи щодо скорочення викидів з терміном виконання -30.06.2010р. не виконано. Крім того, під час перевірки СПЦ-2, СПЦ-3 виявлено порушення "Правил технічної експлуатації установок очистки газу"; встановлено невиконання п.12 дозволу в частині ремонту (заміни) пошкодженої ділянки металічної стріхи (покрівлі)цеху та вітровідбійних щитів в СПЦ-2; п.14 дозволу в СПЦ-2, припису №95/09 від 11.06.2010р., акту перевірки від 31.05.-11.06.2010р.
Під час проведення перевірки відділом лабораторно-аналітичного контролю відібрані проби на джерелах викидів: №349 від ДСВ-60 №3, №359 від ДСВ-60 №8, №1349 від ДСВ-60 №3 (продувка), №1359 від ДСВ-60 №8 (продувка), №349 від ПК "Даніелі", про що складено Акт відбору проб викидів №21-10 (т.1 п.с.13-17). Відповідно до відібраних проб відділом інструментально-лабораторного контролю проведено вимірювання вмісту забруднюючих речових в організованих викидах стаціонарних джерел ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна".
Вищевказані акти перевірки та відбору проб складалися у присутності представників ВАТ "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна" та ними підписані.
Матеріали справи свідчать, що листом №101-К-32 від 31.03.2010р. відповідач звернувся до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з проханням розглянути можливість продовження строків виконання заходів по досягненню нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, передбачених дозволом №2310136600-19 (номера джерел викидів згідно таблиці №274 №№ 345, 1345, 347, 1347, 349, 1349, 351, 357, 1357, 359, 1359, 366) до 01.01.2013 року та укладення угоди щодо реалізації проекту будівництва газоочисних систем в узгоджені терміни. Листом №8735/10/10-10 від 06.05.2010р. Міністерство надало відповідь, згідно з якою повідомило, що для внесення змін до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в частині корегування термінів виконання заходів, необхідно розробити повний пакет документів відповідно до Інструкції, затвердженої наказом Мінприроди від 09.03.2006р. №108, з обґрунтуванням обсягів викидів згідно з порядком, встановленим постановою КМУ від 13.02.2002р. №302 з урахуванням погодження виконання заходів Запорізькою обласною радою.
14.07.2010р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області було прийнято від ВАТ "ЕЗ "Дніпроспецсталь" пакет документів для отримання дозволу на викиди стаціонарними джерелами №№301, 1301, 316 СПЦ №1; №№322,1322, 324, 1324, 325, 326, 1326, 327, 1327, 336 СПЦ №2; №№347, 1347, 349, 351, 557,1357, 359, 1359, 366, 367, 369 СПЦ №3 основного проммайданчика №1 (супровідний лист №201/П-17 від 7.07.10р. та опис поданих документів т.1 а.с.64, 65). Листом №113/19/07 від 26.07.2010р. Держуправління за наслідками розгляду поданих документів повідомило відповідача про видачу дозволу від 26.07.2010р. №2310136600-19а на викиди стаціонарними джерелами №№ 325, 327, 1327, 336, 367, 369 терміном дії до 25.07.2015р. та можливість отримати цей дозвіл 02.08.2010р.
Листом №101-К-150 від 04.08.2010р. ВАТ "ЕЗ "Дніпроспецсталь" зверталося до Держуправління в Запорізькій області з проханням розглянути подані документи та видати дозвіл на джерела викидів у повному обсязі згідно з розроблених документів або надати роз'яснення про причини не включення до дозволу 2010р. №2310136600-19а всіх заявлених джерел. Листом №101-К-165 від 20.08.2010р., адресованим Міністру охорони навколишнього природного середовища України, відповідач просив розглянути документи і за відсутності зауважень прийняти рішення про видачу Держуправлінням в Запорізькій області дозволу на викиди стаціонарними джерелами в повному обсязі.
На запит Державної екологічної інспекції відповідачем надано довідку №128-740 від 14.10.2010р. (т.1 а.с.24), згідно з якою повідомив про фактично відпрацьований час обладнанням СПЦ-3 за період з 01.07.2010р. по 30.09.2010р., а саме: джерелом №349 -1911 год., джерелом №359 -1917 год., джерелом №349 -1047 год., джерелом №1349 -143 год., джерелом №1359 -137 год.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси на території України підлягають державній охороні.
Відповідно до п.п.4.2, 6.4. Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №130 від 12.12.2011р., -Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням, зокрема підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України законодавства про охорону атмосферного повітря (п."г"). Для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії .
Аналогічні повноваження Держекоінспекції були передбачені Положенням, затвердженим наказом №548 від 19.12.2006р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.02.2007р. за №120/13387, яке було чинне на момент проведення перевірки.
Відповідно до приписів ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно з ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Відповідно до статті 10 Закону підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів.
Статтями 33 та 34 зазначеного Закону встановлено, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, - несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених Законом.
Відповідно до статті 2 цього ж Закону України відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.
Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності" і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів.
Відповідно до ст.1 цього Закону дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, державними адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Згідно з ч.1 ст.4-1 згаданого Закону ( зі змінами внесеними Законом № 1869-VI від 11.02.2010) в редакції, яка була чинною з 01.04.2010р. по 29.07.3010р., що діяла станом на подачі відповідачем документів, визначено, що порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними (місцевими) органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням за погодженням з територіальними (місцевими) органами
центральних органів виконавчої влади, що здійснюють регулювання у відповідній сфері, та територіальними органами уповноваженого органу, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України. Такі порядки мають передбачати, зокрема, вичерпний перелік документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №302 затверджено Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян -підприємців, які отримали такі дозволи (далі -Порядок), згідно з пунктом 2 якого: дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
Згідно з п.п. 4, 5 цього Порядку суб'єкт господарювання для отримання дозволу готує пакет документів, які подає до територіального органу Мінприроди та установи державної санітарно-епідеміологічної служби у письмовій та електронній формі, підготовлені відповідно до затвердженої Мінприроди Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, а також вміщує в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян.
Відповідно до п.п. 2.2.1 п.2.2 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян -підприємців, затвердженої наказом Мінприроди України від 09.03.2006р. №108, зареєстрованим в Мінюсті України 29.03.2006р. за №341/12215, визначено перелік документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, у разі подання документів з метою отримання дозволу на викиди для: новоствореного, існуючого об'єкта а також внесення змін до існуючого дозволу на викиди.
Згідно з абзацом 4 ч.1 ст.4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.8 Порядку територіальний орган Мінприроди протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл.
Частиною 6 ст.4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", яка визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, передбачено, що у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу. Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.
Як встановлено судом, згідно з дозволом №2310136600-19, виданого 31.12.2008р., відповідач був зобов'язаний до 30.06.2010р. вжити заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин на певних джерелах, тому їх невиконання, починаючи з 01.07.2010р., є порушення природоохоронного законодавства. Разом з тим, відповідачем було запропоновано власні інші технічні рішення та з метою отримання дозволу на перелічені в описі джерел викидів звернувся з заявою, яка була оформлена у встановленому порядку з повним пакетом документів лише у липні 2010 року.
Виконуючи вказівки постанови Вищого господарського суду України від 12.03.2012р. у цій справі, якою справа направлена на новий розгляд, суд досліджував обставини щодо подання заяви відповідачем, в тому числі щодо надання необхідних документів. Судом встановлено, що відповідачем надано повний пакет документів, що не заперечено позивачем, третьою особою, підтверджується матеріалами справи (т.2 а.с.60-150, т.3, т.4, т.5, т.6 а.с. 1-3). Повідомлення громадськості про корегування терміну виконання заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферу опубліковано 05.06.2010р. (т.2 а.с.65), тобто лише за 25 днів до закінчення строку (терміну) виконання заходів.
Незважаючи на невиконання відповідачем до 30.06.2010р. заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин на певних джерелах, а тому йому було достовірно відомо, що, починаючи з 01.07.2010р., має місце порушення природоохоронного законодавства, він із заявою про видачу нових дозволів звернувся лише 14.07.2010р. (прийнята 14.07.2010р. та зареєстрована за №517). За наслідками розгляду заяви 26.07.2010р. відповідачу видано дозвіл №2310136600-19а на шість із двадцяти шести заявлених джерел.
Враховуючи вищенаведені приписи п.8 Порядку, строк розгляду поданої відповідачем заяви закінчився 13.08.2010р. (через 30 календарних днів). Закінчення терміну, встановленого ч.6 ст.4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", в даному випадку припадає на 30.08.2010р.(через 10 робочих днів). Перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства була розпочата Держуправлінням саме 30.08.2010р. і за наслідками перевірки встановлено порушення, відповідальність за яке у вигляді відшкодування шкоди, є предметом розгляду у даній справі. Даний Акт був підписаний присутніми при перевірці начальником відділу охорони навколишнього середовища та начальником лабораторії цього відділу без зауважень.
За таких обставин, твердження відповідача про те, що в даному випадку мало місце таке передбачене Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" явище як принцип мовчазної згоди, є безпідставним. Доказів оскарження до суду дій або бездіяльності посадових осіб дозвільних органів на підставі ст.10 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" відповідачем не надано.
Як слідує з пояснень третьої особи та документів, які було додано відповідачем до поданої в липні 2010 року заяви в обґрунтування обсягів викидів, підприємством було запропоновано нові технічні рішення виконання природоохоронних заходів, які були передбачені Програмами та діючим дозволом, а саме: замість встановлення нового газоочисного обладнання за сталеплавильними печами на існуючих джерелах викидів -будівництво газоочисного обладнання з утворенням нових джерел забруднення та ліквідацією існуючих з терміном виконання до 31.12.2014р. Протягом 2008 -2010рр. ВАТ "Дніпроспецсталь" із залученням проектної організації було розроблено проекти "Електросталеплавильний цех №1. Реконструкція газоочисток за печами №№ 1,2,3; Електросталеплавильний цех №3. Реконструкція газоочисток за печами №№ 2,,38, УР/ПК №9 та УПК "Даніелі" та отримано позитивні висновки екологічної експертизи, санітарно-епідеміологічної експертизи. Оскільки нові технічні рішення та терміни не були розглянуті та затверджені Запорізькою обласною радою, Держуправлінням було видано дозвіл лише на ті джерела, в яких технічне виконання та термін виконання заходів залишились такими, що були передбачені діючим дозволом на викиди.
Приписами ст.3 Закону України "Про атмосферне повітря" передбачено, що державне управління в галузі охорони атмосферного повітря відповідно до закону здійснюють поряд зі спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань екології та з питань охорони здоров'я і інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування.
У матеріали справи надано копію трьохсторонньої угоди №1506084108 від 12.06.2008р.(т.2 а.с.40-44), яка укладена між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, Запорізькою обласною радою та ВАТ "ЕЗ "Дніпроспецсталь" (Підприємство), та відповідно до якої сторони, керуючись Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повітря" , "Про місцеве самоврядування в Україні", рішенням Запорізької обласної ради від 23.04.2002р. №2 (із внесеними змінами) "Про Програму охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки м.Запоріжжя" узгодили, що Підприємство зобов'язується виконати природоохоронні заходи щодо усунення наднормативних викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих речовин, та попередження і запобігання надзвичайної екологічної ситуації у майбутньому, які визначені в п.2.1 угоди. Так, відповідно до затвердженого графіку (Додаток №1 до угоди) відповідач прийняв на себе зобов'язання з будівництва газо очисток СПЦ-, СПЦ-3. Крайній кінцевий термін завершення виконання робіт встановлений до червня 2010 року.
Самовільне прийняття рішення про розробку інших заходів, відмінних від встановлених у діючому дозволі, вкладання у це грошових коштів, без врахування при цьому умов зазначеної трьохсторонньої угоди, положень затвердженої Програми охорони довкілля, без попереднього та завчасного погодження нових технічних рішень та термінів їх виконання з органами місцевого самоврядування, є ризиком власної господарської діяльності.
Згідно з ст.42 Господарського кодексу України підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Одними із принципів підприємницької діяльності відповідно до ст.44 Кодексу є самостійне формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових ат інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом. Поряд з цим, статтею 49 цього Кодексу встановлено, що підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян та їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.
Відповідно до ст.22 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають, зокрема: відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч.1, п."є" ч.2 ст.68, ст.69 зазначеного Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Розрахунок розміру заподіяних збитків здійснено згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009р. за № 48/16064 (далі -Методика). Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) (п.1.2).
Відповідно до п.2.1 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема: викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (п.п.2.1.2). Викиди, що здійснюються з перевищенням технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування, затверджених відповідно до законодавства п.2.1.3).
Згідно з п.п.2.2 даної Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведені перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. За результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку (п.2.8 Методики).
Згідно з пунктом 2.7.2 Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках: викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок невиконання в установлені в дозволі на викиди забруднюючих речовин терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин.
Формула, за якою здійснюється розрахунок маси наднормативних викидів у разі невиконання в установлені в дозволі на викиди забруднюючих речовин терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів, наведена в п.3.8 Методики.
Розмір заявленої до стягнення суми збитків становить 246 454 грн. 53 коп. Розрахунок здійснено за період часу з 01.07.2010р. по 30.09.2010р. згідно з відомостями про відпрацьовану кількості годин кожним із забруднюючих джерел, а саме: згідно з наданою відповідачем довідкою №128-740 від 14.10.2010р. (т. 1 а.с.24).
Згідно з п.3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення. У розумінні норм Методики при відсутності дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розмір визначається саме за всі викиди забруднюючих речовин, тобто за нормативні викиди об'єкту, що перевіряється.
Суд бере до уваги, що факт закінчення дії дозволу на викиди забруднюючих речовин саме 30.06.2010р. був відомий відповідачу, тобто, виявлений ним самостійно до проведення перевірки, оскільки у встановлений в дозволі строк ним не виконано розділ 4 "Заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин". Про усвідомлення відповідачем відсутності дозволу свідчить і його звернення листом №101-К-150 від 04.08.2010р. до Держуправління в Запорізькій області з проханням розглянути подані документи та видати дозвіл на джерела викидів у повному обсязі, або надати роз'яснення про причини не включення до дозволу 2010р. №2310136600-19а всіх заявлених джерел, а також звернення листом №101-К-165 від 20.08.2010р. до Міністра охорони навколишнього природного середовища України.
Як слідує із розрахунку позивача, розрахунок здійснено стосовно джерел, які відсутні у дозволі №2310136600-19а від 26.07.2010р., отриманому відповідачем на викиди стаціонарними джерелами №№ 325, 327, 1327, 336, 367, 369 терміном дії до 25.07.2015р. Оскільки правопорушення є триваючим, станом на 30.09.2010р. дозволу на інші джерела відповідач не отримав (фактично отримано лише у грудні 2010р.), суд приходить до висновку що вказаний у розрахунку період з 01.07.2010р. по 30.09.2010р. є правильним.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ст.1166 ЦК України, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Зобов'язання з відшкодування шкоди є деліктними (позадоговірними). Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи -шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідно до приписів п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
При вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, на позивача покладений обов'язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок; на відповідача -відсутність вини.
Частинами 1,5 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використання, зберігання хімічних, радіоактивних, вибухових і вогненебезпечних та інших речовин.., що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з пунктом 1.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Згідно з ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464, зареєстрованим у Мінюсті України 15 січня 2009р. за №18/16034, акт перевірки -це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Порушення, які мають значення для вирішення даного спору, встановлені в акті перевірки дотримання ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М.Кузьміна" вимог природоохоронного законодавства, складений 30 серпня -10 вересня 2010 року. Акт підписаний присутніми при перевірці начальником відділу охорони навколишнього середовища та начальником лабораторії цього відділу.
Крім того, 10.09.2010р. Державною екологічною інспекцією відносно в.о. голови правління ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М.Кузьміна" складено протокол про адміністративне правопорушення №004688 за невиконання вимог діючого дозволу№2310136600-19 від 31.12.2008р., а саме: заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин до рівня встановлених нормативів ГДВ, передбачено п.4 дозволу, що є порушенням ст.10 Закону України "Про атмосферне повітря". Порушником вказаний протокол підписано без зауважень. 13.09.2010р. інспекцією винесено постанову №004688 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (т.1 а.с.107,108).
Враховуючи викладені обставини, підстави позову, суд вважає, що факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, що полягає у здійсненні наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, є доведеним. Відповідач не надав суду доказів, які б відповідно до ст.34 ГПК України належним чином підтвердили виконання ним у встановлений термін конкретних заходів, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відсутність вини у спричиненні шкоди відповідачем не доведено. Заперечення відповідача спростовуються вищенаведеним та не впливають на вирішення спору.
Відповідно до ст.47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності зараховуються на розрахункові рахунки місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища за місцем вчинення правопорушення.
Враховуючи викладені обставини, підстави позову, суд вважає, що факт порушення природоохоронного законодавства є доведеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди, спричиненої державі внаслідок забруднення атмосферного повітря у розмірі 246 454,53 грн. обґрунтовані, розрахунок здійснений вірно, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ст. 49 ГПК України в доход бюджету слід стягнути з відповідача суму 4929,10 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, 81, код ЄДРПОУ 00186536) шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 246 454 (двісті сорок шість тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 53 коп. (Стягувач - Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (69035, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А, код ЄДРПОУ 38025388, отримувач: УДКСУ у Заводському районі м.Запоріжжя, 24062100, код ЄДРПОУ 38025372, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р33119331700004). Видати наказ.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, 81, код ЄДРПОУ 00186536) в доход Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, р/р №31215206783007) суму 4 929 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 10 коп. судового збору. Видати наказ.
Рішення складено у повному обсязі 05.06.2012р.
Суддя Л.П.Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.