С П Р А В А № 0707/3606/2012
1/0707/355/2012
Номер рядка стат. звіту -12
05 червня 2012 року м.Мукачево
в особі: головуючого- судді ФЕЄР І.С.
при секретарі БОЛДИЖАР О.В.
з участю прокурора ДЕМКО В.В.
захисника ОСОБА_1
представника потерпілого ОСОБА_2 та підсудного ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Мукачево кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм підприємства «Золотий Екватор», раніше не судимого,-
- за ст.164 ч.1 КК України,-
На підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 липня 2006 року підсудного ОСОБА_3 зобов»язано сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 30 червня 2006 року і до досягнення сином повноліття. Не зважаючи на обов»язковість виконання даного рішення суду, ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх каранний характер та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів, в період часу з січня 2008 року по лютий 2012 року злісно ухилився від сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та не здійснив жодної оплати, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам наданого старшим державним виконавцем Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5, згідно якого загальна заборгованість по аліментам станом на 01 лютого 2012 року становить 14 800 грн..
Допитаний в якості підсудного ОСОБА_3 вину свою в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що згідно рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 липня 2006 року зобов»язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання їх спільного сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття. По мірі своїх можливостей виконував дане рішення суду, сплачував аліменти через відділення «Укрпошти», однак платив їх рідко, оскільки був безробітній та знаходився у важкому матеріальному становищі. У 2009 році влаштувався водієм у підприємстві «Золотий Екватор»та
-2-
вдруге одружився. Однак враховуючи те, що отримує мінімальну заробітну плату, на його утриманні новостворена сім»я, його дружина ОСОБА_8 має двох дітей, які знаходяться на його утриманні, не сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. Крім того мав боргові зобов"язання у «Дельта Банку», які в червні 2010 року погасив. А тому враховуючи те, що його матеріальні витрати перевищують його доходи, не має можливості щомісячно матеріально утримувати сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, його вина доведена показами представника малолітнього потерпілого, свідків та матеріалами кримінальної справи.
Так допитана в якості представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2 в суді показала, що малолітній потерпілий ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає разом з нею та ОСОБА_9, знаходиться на їх утриманні та вихованні. Після винесення судом рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина, останній два рази зробив переказ коштів на утримання сина, однак не в повному обсязі. У 2010 році підсудний двічі переслав аліменти сину спочатку у розмірі однієї гривні, а згодом у розмірі три грн., які були повернуті підсудному. Після чого, ОСОБА_3 переказав 100 грн. на утримання сина ОСОБА_4, більше підсудний не надавав жодних коштів, матеріально не утримував сина та його вихованням не цікавився.
Свідок ОСОБА_9 показав, що малолітній потерпілий є його онуком, який проживає разом з ним та знаходиться на його утриманні і вихованні. Підсудний ОСОБА_3 зобов»язаний згідно рішення суду від 2006 року сплачувати в користь його доньки аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття. Після винесення судом вищевказаного рішення, ОСОБА_3 двічі зробив переказ відповідних коштів, але не в повному обсязі. У 2010 році переслав аліменти у розмірі однієї гривні. Через рік ОСОБА_3 переказав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 грошові кошти у розмірі три грн.. Приблизно через тиждень ОСОБА_3 переказав 100 грн.. Крім вищевказаних переказів більше ніяких коштів від ОСОБА_3 на утримання малолітнього ОСОБА_4 не отримували, останній їх не перераховував.
Свідок ОСОБА_5 в суді показала, що на виконанні у міському відділі державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області знаходиться виконавчий лист №2-1658 від 21 липня 2006 року виданий Мукачівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання їх спільного малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 30 червня 2006 року до досягнення дитиною повноліття. На підставі вищевказаного виконавчого листа державним виконавцем 09 серпня 2006 року було відкрито виконавче провадження. 19 травня 2010 року на підставі Закону України «Про виконавче провадження»накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Зважаючи на неодноразові заяви стягувача про несплату ОСОБА_6 аліментів, підсудного було попереджено, що в разі непогашення заборгованості по аліментам буде вирішуватися питання про притягнення його до кримінальної відповідальності. Станом на 01 лютого 2012 року у підсудного виникла заборгованість по аліментам в сумі 14 800 грн.. На неодноразові попередження ОСОБА_3 про погашення заборгованості по аліментам не реагував, у зв»язку з чим 07 лютого 2012 року було направлено до Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області матеріали подання про порушення кримінальної справи за злісне ухилення від сплати аліментів відносно ОСОБА_3.
Окрім того, вина підсудного ОСОБА_3 стверджується матеріалами кримінальної справи, а саме:
- розрахунком заборгованості по аліментам за період з січня 2008 року по лютий 2012 року (а.с. 7);
- попередженням від 26 травня 2011 року та 09 січня 2012 року (а.с. 8, 10);
- постановою про відкриття виконавчого провадження №3-1169/06 від 09 серпня 2006 року (а.с. 9);
-3-
- виконавчим листом, що виданий Мукачівським міськрайонним судом 21 липня 2006 року (а.с. 11);
- довідкою «Дельта Банк»від 24 червня 2010 року (а.с. 22);
- довідкою про доходи ОСОБА_3 від 13 лютого 2012 року (а.с. 24);
- протоколом виїмки від 19 березня 2012 року, згідно якого у ОСОБА_3 вилучено дві квитанції про здійснення переказу грошових коштів та повідомлення про повернення грошових коштів (а.с. 44);
- протоколом огляду предметів від 19 березня 2012 року, а саме: дві квитанції про здійснення переказу грошових коштів та повідомлення про повернення грошових коштів, які в якості речових доказів знаходяться у матеріалах справи (а.с. 45, 46);
- та характеризуючими особу підсудного документами (47, 48- 49, 50, 51, 53, 59, 60, 61, 62, 117, 118).
Таким чином, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, тобто -злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), доведена повністю.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3 суд не знаходить.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_3 є: вчинення злочину щодо малолітнього.
При визначенні виду та розміру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини справи та дані про його особу: за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, вперше притягується до кримінальної відповідальності. Разом з тим, суд враховує і те, що підсудний вину свою у вчиненні ним злочину не визнав, злочин вчинив щодо малолітнього, що є обтяжуючою обставиною при призначенні покарання.
З врахуванням всіх викладених обставин справи суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_3 є можливим без відбування ним покарання та ізоляції його від суспільства, а тому суд обираючи йому покарання застосовує положення ст.75 КК України, які передбачають звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього певних обов"язків, як це передбачено ст.76 цього ж Кодексу.
Речові докази по справі, а саме: дві квитанції про здійснення переказу грошових коштів та повідомлення про повернення грошових коштів, що знаходяться у матеріалах справи зберігати у справі (а.с. 46).
Керуючись ст. ст.323 та 324 КПК України, суд ,-
ОСОБА_3 за ст.164 ч.1 КК України - на 01 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 01 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину, не буде виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та буде повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця свого проживання. Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - підписку про невиїзд залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази по справі, а саме: дві квитанції про здійснення переказу грошових коштів та повідомлення про повернення грошових коштів, що знаходяться у матеріалах справи зберігати у справі.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.С.ФЕЄР