Ухвала від 08.06.2012 по справі 0444/2-2288/11

УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2288/11 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/491/1754/12 Філатов К.Б.

Категорія - 24 (І) Доповідач - Михайлів Л.В.

УХВАЛА

Іменем України

06 червня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді: Михайлів Л.В.

суддів: Ляховської І.Є., Соколан Н.О.

при секретарі: Куреденко О.П.

У зв'язку з неявкою осіб, що беруть участь у справі, належним чином повідомлених про розгляд справи, згідно з вимогами ч.2 ст. 197 ЦПК України, судовий розгляд здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг зв'язку, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року ПАТ «Укртелеком» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг зв'язку, посилаючись на те, що відповідачці, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, позивачем надаються послуги зв'язку, оплату за які остання в період з жовтня 2007 року по червень 2009 року не здійснювала, внаслідок чого утворилася заборгованість на суму 464,26 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість в сумі 708,43 грн., яка включає: основний борг 464,26 грн., 3% річних з простроченої суми в розмірі 43,10 грн., інфляційну суму в розмірі 201,07 грн., а також судові витрати в сумі 171 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2012 року позов ПАТ «Укртелеком» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укртелеком» заборгованість за послуги зв'язку в розмірі 464,26 грн., 3% річних з в сумі 43,10 грн., частку втрати частини грошових сум в зв'язку з інфляцією в розмірі 201,07 грн., а також судові витрати в сумі 171 грн., а всього 879,43 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неврахування судом першої інстанції факту відключення телефону відповідача 24 січня 2008 року й права позивача на нарахування абонплати тільки за 1 місяць, а не за 1 рік 5 місяців після його відключення, а також обов'язок ПАТ «Укртелеком» здійснити припинення надання послуг у разі несплати заборгованості абонентом протягом місяця після отримання попередження про це, що передбачено умовами укладеного між сторонами договору. Також вважає, що судом безпідставно стягнуто борг з урахуванням індексу інфляції, оскільки позивач не надав до суду відповідні статистичні довідки про підтвердження коефіцієнтів індексу інфляції за відповідний період та не застосовано до спірних правовідносин строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачкою, оскільки звернення до суду з заявою про видачу судового наказу не перериває його.

ПАТ «Укртелеком» заперечує проти доводів апеляційної скарги й просить її відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване.

Розгляд справи здійснено судом апеляційної інстанції у відсутність належним чином повідомленого позивача ПАТ «Укртелеком», оскільки неявку його представника у судове засідання у зв'язку із знаходженням у відпустці колегія суддів не може визнати поважною причиною такої неявки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2. підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з вини відповідачки за період з жовтня 2007 року по червень 2009 року утворилася заборгованість по оплаті за надані послуги зв'язку, а тому відповідно до положень ст. 625 ЦК України зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, вимогу про стягнення якої позивачем заявлено в межах строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огдяу на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 05.02.1998 року між ВАТ «Укртелеком» та ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг електрозв'язку за номером телефону: НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 строком на п'ять років, який підписано обома сторонами (а.с. 9).

17.12.2007 року ВАТ «Укртелеком» надіслало ОСОБА_2 попередження про наявність боргу за оплату послуг зв'язку та пропозицію його погасити.

24.01.2008 року телефон № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 відключено у зв'язку з непогашенням боргу абонентом й 05.06.2009 року телефон знято.

Станом на червень 2009 року ПАТ «Укртелеком» надало послуги з електрозв'язку за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 464,26 грн., вартість яких ОСОБА_2 не оплачено.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим і відповідати на питання, зокрема, які правовідносини сторін виникають із встановлених обставин й яка правова норма підлягає застосуванню до їх врегулювання.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно встановив, що спірні правовідносини виникли з приводу надання телекомунікаційних послуг, які регулюються Законом України «Про телекомунікації» від 18.11.2003р. №1280-IV із змінами та доповненнями та Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2005р. №720 із змінами та доповненнями, а також положеннями Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалося, відповідач ОСОБА_2 є споживачем послуг зв'язку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про надання послуг електрозв'язку від 05.02.1998 року.

Обов'язки споживача таких послуг визначено Законом України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, а також умовами укладеного між сторонами договору.

Так, п. 5 ч.1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» покладає на споживачів телекомунікаційних послуг обов'язок дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 720 (надалі - Правила) споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Обов'язок своєчасно вносити плату за користування телефоном покладений на ОСОБА_2 як споживача телекомунікаційних послуг й п. 2.2.3 укладеного між сторонами договору.

Матеріалами справи встановлено та не заперечувалося відповідачкою ОСОБА_2 в суді першої інстанції те, що починаючи з жовтня 2007 року вона не здійснює оплати за надані їй послуги зв'язку.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про покладення на відповідачку обов'язку зі сплати заборгованості, що утворилася з жовтня 2007 року по червень 2009 року в сумі 464,26 грн.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про невірне визначення періоду стягнення розміру заборгованості у зв'язку з тим, що 24 січня 2008 року позивачем надання послуг зв'язку відповідачці припинено безпідставні, оскільки відповідно до п. 113 Правил за час, протягом якого послуги місцевого телефонного зв'язку не надавалися з вини абонента, абонентна плата справляється в повному розмірі.

Доказів в підтвердження відсутності вини відповідачки в отриманні послуг зв'язку з 24.01.2008 року по 05.06.2009 року ані відповідачкою, ані її представником, відповідно до вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України, суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з визначеним судом першої інстанції періодом заборгованості з оплати послуг зв'язку з жовтня 2007 року по червень 2009 року, в який ввійшла нарахована позивачем абонплата з моменту відключення абонента ОСОБА_2 по момент зняття телефону, тобто з 24.01.2008 року по 05.06.2009 року.

Спростовуються й доводи апеляційної скарги щодо обов'язку позивача припинити надання послуг зв'язку абоненту у разі наявності непогашеної заборгованості з їх оплати, оскільки згідно п.114 Правил це є його правом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно стягнув з відповідачки на користь позивача 3% річних в сумі 43,10 грн., а також частку втрати частини грошових сум в зв'язку з інфляцією в розмірі 201,07 грн.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача щодо відсутності в матеріалах справи статистичних довідок на підтвердження застосованих коефіцієнтів індексу інфляції за відповідний період не спростовують правильності наданого позивачем розрахунку інфляційних витрат (а.с. 7), оскільки індекс споживчих цін на товари та послуги (індекс інфляції) встановлюється щомісячно за даними Державного комітету статистики України.

Не може погодитися колегія суддів й з доводами апеляційної скарги представника відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову, оскільки позивачем пропущено трирічний строк позовної давності з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається у разі пред'явлення особою позову до одного або кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як зазначено позивачем та не заперечувалося відповідачем, у лютому 2010 року ПАТ «Укртелеком» зверталося до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із боржника ОСОБА_2 заборгованості в сумі 464,26 грн., 3% річних в сумі 21,52 грн. 22 лютого 2010 року видано судовий наказ, який скасовано ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28.03.2011 року та роз'яснено стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути пред'явлені в позовному провадженні (а.с. 10).

Відповідно до роз'яснень, наведених в п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011року №14, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Отже, ПАТ «Укртелеком», звернувшись у лютому 2010 року до суду із заявою про видачу судового наказу вчинило дію, передбачену ч.2 ст. 264 ЦК України, перервавши строк позовної давності. А тому обчислення трирічного строку позовної давності до пред'явлених позивачем вимог, починається саме з лютого 2010 року, що й враховано судом першої інстанції при вирішенні спору.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
24500287
Наступний документ
24500289
Інформація про рішення:
№ рішення: 24500288
№ справи: 0444/2-2288/11
Дата рішення: 08.06.2012
Дата публікації: 11.06.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг