Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 703/1865/12
Категорія 46
(заочне)
07.06.2012 м.Виноградів
Виногрідвський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі С.С.Онисько, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулася у Виноградівський районний суд із позовною заявою про розірвання шлюбу із відповідачем, який був укладений 10.12.2005р. у виконкомі Пийтерфолвівської сільської ради за актовим записом №34. Від даного шлюбу сторони дітей не мають.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що причиною розлучення є те, що сторони не зійшлися характерами, відповідач неналежно ставиться до своїх обов»язків, відсутнє взаєморозуміння у подружжя, що призвело до розпаду сім»ї, у зв»язку з чим позивачка просить шлюб із відповідачем розірвати.
В судове засідання позивачка не з»явилась, проте подала до суду заяву від 07.06.2012р., в якій свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та просила такі задоволити, на розлученні наполягає, оскільки між ними примирення та збереження сім»ї є неможливим, а справу розглянути у її відсутності та відсутності відповідача з винесенням заочного рішення.
Відповідач в судове засідання також не з"явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся судом належним чином, про що свідчить судова розписка, яку він особисто отримав 18.05.2012р., заяв та клопотань про відкладення розгляду справи та причини своєї неявки до суду не надав, у зв»язку з чим суд, проти чого не заперечує позивачка, якій суд роз»яснив особливості заочного розгляду справи, ухвалює рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.224-226 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивачки та дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд знаходить позов підставним та обгрунтованим із-за таких міркувань.
У відповідності до вимог ст.ст.10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що між сторонами був укладений шлюб 10.12.2005р. у виконкомі Пийтерфолвівської сільської ради за актовим записом №34. Від даного шлюбу сторони дітей не мають.
Як встановлено у суді причиною розлучення є те, що відповідач неналежно ставиться до своїх обов»язків, відсутнє взаєморозуміння у подружжя, в результаті що призвело до фактичного розпаду сім»ї, позивачка категорично відкинула пропозицію суду щодо примирення і наполягає на розлученні.
Відповідно до вимог ст.112 СК України суд з"ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розлучення, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя сторін.
Ці вимоги закону узгоджуються та доповнюються нормами п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998р. №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім»ю» із наступними змінами встановлено, що проголошена Конституцією України охорона сім»ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх сім»ї стали неможливим. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно і всебічно з»ясовувати фактичні взаємини подружжя, мотиви та причини розлучення, забезпечувати участь у засіданні, як правило, обох сторін, уживати заходів до примирення подружжя. Рішення суду про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам законності та обґрунтованості. При цьому законність і обґрунтованість рішення визначається не тільки дотриманням судом норм процесуального права при розгляді цивільних справ, а й виконанням судом вимог матеріального права, що регулює правовідносини сторін, а саме особисті немайнові права та обов»язки подружжя.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що відповідно до вимог ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом ст.55 СК України дружина та чоловік зобов»язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім»ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов»язаний утверджувати в сім»ї повагу до матері. Дружина зобов»язана утверджувати в сім»ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім»ї за свою поведінку в ній.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3,4 ст.56 СК України).
На підставі наведеного, з урахуванням особливого характеру сімейних відносин та їх об»єктивну недоступність для оточуючих, беручи до уваги, що позивачка категорично заперечує проти збереження їх сім»ї та наполягає на розлученні, суд не може покласти обов»язок збереження сім»ї сторін на позивачку при наявності її категоричного запереченні цього.
З"ясувавши фактичні взаємини подружжя ОСОБА_2, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги відсутність неповнолітніх дітей та обставини життя подружжя, суд встановив справжнє прагнення позивачки до розірвання шлюбу, а відтак приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя ОСОБА_2 і збереження їх шлюбу не суперечить інтересам сторін, після цього не будуть порушені їх особисті та майнові права, у зв"язку із чим даний позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні позивачка також просила суд вирішити питання щодо повернення їй дошлюбного її прізвища «ОСОБА_1», яке вона носила до укладення шлюбу із відповідачем.
У відповідності до вимог ст.28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов»язків і здійснює їх під своїм іменем. Ім»я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із Закону, звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Законом України №2398-У1 «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», який набув чинності 27.07.2010р., внесено зміни до ст.235 ЦК України, а саме було доповнено частиною другою, згідно якої у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час реєстрації шлюбу, що розривається.
Статтею 295 цього-ж Кодексу передбачено, що прізвище фізичної особи може бути змінене у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним.
Сімейним Кодексом України (ст.113) передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв»язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.ст.28,235,295 ЦК України, ст.ст.24,55,56,112,113,182 СК України та керуючись ст.ст.1,3,10,11,60,88,212-215,224-226 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений 10.12.2005р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виконкомі Пийтерфолвівської сільської ради, Виноградівського району за актовим записом №34- розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці присвоїти дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».
Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 10-ти днів з дня його винесення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
ГоловуючийА. А. Надопта