Провадження № 22-ц/490/6294/12 Справа № 2н-770/11 Головуючий у 1 й інстанції - Остапенко Н.Г. Доповідач - Рудь В.В.
Категорія 18
31 травня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Куценко Т.Р., Повєткіна В.В.
при секретарі: Бойко О.Л.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2012 року за заявою ОСОБА_2 про скасування судового наказу, -
06.06.2011 року Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство №31 м.Дніпропетровська звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 боргу з оплати послуг за утримання будинку та прибудинкової території(а.с.1-3).
01 серпня 2011 року видано судовий наказ згідно якого з ОСОБА_3 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №31 м.Дніпропетровська стягнута заборгованість за послуги за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.07.2008 року по 01.01.2011 року у розмірі 11554,53грн. та судовий збір у розмірі 57,72грн. і витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30грн.(а.с.61).
15.03.2012 року ОСОБА_2, представник ОСОБА_3, звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, посилаючись на те, що в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 до КЖЕП №31 про розірвання договору №60 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та справа за позовом КЖЕП №31 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, провадження по останній зупинено до розгляду справи щодо розірвання договору №60 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Вважає, що зазначені обставини свідчать про наявність у суді спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав(а.с.67-68).
Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2012 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування судового наказу(а.с.95-96).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, представник ОСОБА_3, просить ухвалу суду скасувати, передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права при розгляді заяви про скасування судового наказу(а.с.99-101).
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи видно, що 01 серпня 2011 року за заявою Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №31 м.Дніпропетровська видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №31 м.Дніпропетровська заборгованості за послуги за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.07.2008 року по 01.01.2011 року у розмірі 11554,53грн. та судових витрат у розмірі 87,72грн.(а.с.61).
Відмовляючи в задоволенні заяви про скасування судового наказу, суд першої інстанції зазначив в ухвалі, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.03.2012 року скасовано рішення суду першої інстанції, яким задоволено позов ОСОБА_3 про розірвання договору №60 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, та в задоволенні зазначених вимог відмовлено, тобто, вказаний договір є чинним.
Предметом спору по справі, яка знаходиться в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська за позовом КЖЕП №31 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території є сума заборгованості, яка склалась за період з 01.07.2005 року по 01.07.2008 року, в той час як судовий наказ про стягнення заборгованості видано за період з 01.07.2008 року по 01.01.2011 року, тобто за інший період.
Суд також зазначив в ухвалі, що за спірний період боржник отримував послуги, від них не відмовлявся, а тому на думку суду відсутні підстави для скасування судового наказу(а.с.95-96).
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг або інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Зокрема, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором), тому така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Згідно ч.8 ст.105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення або скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Як видно із справи, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.03.2012 року скасовано рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська, яким задоволено позов ОСОБА_3 про розірвання договору №60 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, в задоволенні зазначених вимог ОСОБА_3 відмовлено(а.с.71-72, 80).
В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська також знаходиться справа за позовом КЖЕП №31 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором №60 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території(а.с.18-19).
Таким чином, із доданих документів вбачається, що боржник заперечує та оспорює свій обов'язок перед заявником(кредитором), тобто, між сторонами наявний спір про право, а така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Однак, суд першої інстанції не врахував заперечення боржника, у тому числі щодо неналежного надання стягувачем відповідних послуг та не враховав, що зазначені питання можуть бути вирішені лише за умови подання відповідної позовної заяви, оскільки такі вимоги не можуть вважатись безспірними.
Крім того, суд не взяв до уваги, що строк дії договору №60 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.07.2005 року, який укладено між КЖЕП №31 та ОСОБА_3, визначено сторонами на період з 01.07.2005 року по 01.07.2010 року(а.с.15-16). Тобто, сума заборгованості за судовим наказом за період з 01.07.2008 року по 01.01.2011 року фактично визначена за межами дії вказаного договору.
Таким чином, висновок суду про відсутність підстав для скасуввання судового наказу протирічить матеріалам справи та вимогам закону, що регулює зазначені правовідносини.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2012 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування судового наказу, як постановлена в порушення зазначених норм процесуального права, підлягає скасуванню на підставі п.2 ст.312 ЦПК України, з постановленням ухвали про задоволення заяви ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 01 серпня 2011 року, з роз'ясненням стягувачу права на розгляд його вимог у позовному провадженні шляхом пред'явлення позову за загальними правилами.
Керуючись ст.ст.303,307,312,315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2012 року скасувати.
Заяву ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, про скасування судового наказу задовольнити.
Судовий наказ судді Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 01 серпня 2011 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №31 м.Дніпропетровська заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.07.2008 року по 01.01.2011 року у розмірі 11554,53грн., судового збору у розмірі 57,72грн. та витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30грн., скасувати.
Роз'яснити стягувачу - Комунальному житлово-експлуатаційному підприємству №31 м.Дніпропетровська, що заявлені вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні шляхом пред'явлення відповідного позову за загальними правилами.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-