Справа № 444/1088/12
Іменем України
31.05.2012 Центрально -Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі: головуючого судді: Філатова К.Б.,
при секретарі: Кононенко В.П.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання повнолітню доньку, що продовжує навчання, -
Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, у зв'язку з тим, що дочка продовжує навчанням, вказавши, що шлюбні відносини з відповідачкою припинені з середини 2010 року, поновлювати їх сторони не бажають. Дочка досягла повноліття, але продовжує навчання. Відповідачка матеріальної допомоги по утриманню дочки не надає. Просить винести рішення суду, яким розірвати шлюб між ним та відповідачкою, а також стягнути, щомісяця, з відповідачки аліменти на утримання дочки у розмірі Ѕ частини доходу відповідачки на свою користь до досягнення дочкою двадцятирічного віку.
Відповідачка позовні вимоги визнала частково, пояснивши, що дійсно шлюбні відносини з відповідачем припинені, поновляти їх вона не бажає, тому просить розірвати шлюб з відповідачем. Свого обов'язку сплачувати аліменти не визнає з наступних підстав. Під час шлюбу позивач, який отримував велику зарплатню не давав їй працювати, і вона займалася домашнім господарством. Після того, як шлюбні відносини були припинені, вона тимчасово працювала на АЗС, стояла в черзі в Бюро по трудовлаштуванню. На цей час вона не працює, оскільки не може знайти роботу, спроби знайти ї результатів не дають, оскільки господарі підприємств надають перевагу більш молодим людям, та людям які мають достатній досвід роботи, якого в неї немає. Крім того, дочка в літній час більшу частину часу живе в її, відповідачки, батьків, які в цей час дочку утримують.
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині розірвання шлюбу, в інший частині задоволенню не підлягає по наступним підставам.
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання та у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони мають змогу надавати матеріальну допомогу. Шлюбні відносини припинені з середини 2010 року, що ніхто із сторін не заперечує, тому вказана обставина в силу ст. 61 ЦК України не підлягає доказуванню.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 3 серпня 1991 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки обидві сторони не бажають поновлення шлюбних відносин, наполягають на розірванні шлюбу, суд вважає, що шлюб розпався, його збереження суперечить інтересам як чоловіка, так і жінки, тому в частині розірвання шлюбу позов підлягає задоволенню.
Позов в частині стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України при встановлені розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, батьків, доньки, сина;
4) інші обставини, що мають вагоме значення для справи.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Позивач не довів ані тої обставина, що повнолітня дочка потребує матеріальної допомоги, ані того, що відповідачка має можливість таку допомогу надавати. Не надав позивач також даних про свій дохід, тобто не довів обставин, що мають вагоме значення для справи відповідно до ст. 182 п. 4 Сімейного Кодексу України.
Відповідачка надала суду трудову книжку, із якої вбачається, що вона звільнилася з роботи в 2008 році, тобто коли перебувала у шлюбі та до припинення шлюбних відносин з позивачем, з 19 квітня 2009 року отримувала державну допомогу по безробіттю, сплата якої була припинена 13 січня 2010 року, тобто також до припинення шлюбних відносин з позивачем, та на цей час відповідачка не працює (а.с. 59-62).
Відповідно до ч. 4 ст. 76 Сімейного Кодексу України, якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.
Пояснюючі, що не працювала та займалася веденням домашнього господарства на вимогу позивача у зв'язку з тим, що позивач отримував високу зарплатню, позивачка не надала доказів вказаних обставин та не стала звертатися із зустрічним позовом про стягнення матеріальної допомоги на своє утримання.
Тім не менш, відмовляючи в позові, суд враховує також вказану обставину, оскільки стягнення аліментів з особи, яка сама може мати право на утримання від особи, яка звернулася за стягненням суперечить загальним принципам цивільного законодавства: справедливість, добросовісність та розумність.
Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 131, 179, 212 ЦПК України, а також ст.ст. 110, 112, 182, 199 Сімейного Кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, дошлюбне прізвище ОСОБА_2 зареєстрований 3 серпня 1991 року у Відділі реєстрації актів громадського стану Дзержинського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 475, від якого немає неповнолітніх дітей, розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище сторін залишити «ОСОБА_2
ОСОБА_4 в частині стягнення коштів з ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, що продовжує навчання, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави судовий збір в розмірі 214 гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів.
Суддя: К.Б. Філатов