83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.05.12 р. Справа № 5006/32/64пн/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.
при секретарі судового засідання: Ширшової Н.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 04.01.2011р.
від відповідача: не з'явився
у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая Жизнь», м. Макіївка
до відповідача: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь
про визнання права власності
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сладкая Жизнь», звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що йому на праві власності належить нерухоме майно, яке розташовано по АДРЕСА_1. В ході господарської діяльності зазначені об'єкти були реконструйовані та перебудовані без отримання відповідних дозволів на проведення будівельних робіт. Також, посилався на те, що така реконструкція не впливає (не порушує) на права та охоронні інтереси третіх осіб.
Представник відповідача, у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову не заперечував. Також, просив розглядати справу без участі представника Маріупольської міської ради.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
04.07.2007р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (продавці) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» (покупець) був укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна.
За умовами договору продавці зобов'язуються передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти у власність нежиле приміщення, загальною площею 2307,5кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці Маріупольської міської ради, і сплатити за нього передбачену цим договором грошову суму.
На земельній ділянці розташована: нежитлова будівля складу літ. В1-1, загальною площею 603,9кв.м; підвал літ. В1/п, нежилою площею 640,8кв.м.; нежила будівля складу з підвалом літ. Д1-1, Д1/п, загальною площею 635,1кв.м.; будівля складу літ. Ж1-1, загальною площею 427,7кв.м.
21.01.2011р. між Маріупольською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» (орендар), на підставі рішення Маріупольської міської ради №5/46-7035 від 19.10.2010р., був укладений договір оренди земельної ділянки.
За умовами договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки площею 0,0287га та 1,0901га по АДРЕСА_1. На земельних ділянках розміщені складські приміщення, що належать орендарю.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що строк дії договору до 19.10.2020р.
Відповідно до п. 5.1 земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням для складування (обслуговування складських приміщень).
В подальшому, позивачем в ході своєї господарської діяльності, було здійснено ремонт та реконструкцію існуючих нежитлових приміщень, а саме нежитлової будівлі складу літ. В1-1, підвалу літ. В1/п, також, була знесена будівля складу з підвалом літ. Д1-1, що знаходяться АДРЕСА_1.
Внаслідок реконструкції змінилась площа та нумерація існуючих нежитлових приміщень.
Зазначено майно було проінвентаризоване та за даними КП БТІ Маріупольської міської ради складається з будівлі складу літ. В1-1, загальною площею 667,1 кв.м.; будівлі складу Ж1-1, загальною площею 427,7кв.; будівлі складу підвалу літ. В1/п, загальною площею 626,6 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1.
Також, фахівцями БТІ був виданий висновок про знесення будівлі літ. Д1-1, Д1/п та про реконструкцію будівлі складу літ. В1-1 та будівлі підвалу літ. В1/п від 10.10.2011р.
Відповідно до технічного висновку, виконаного ПП «Експерт - оцінка» (свідоцтво експерта ОСОБА_6 №322) вбачається, що відповідно вимогам діючих будівельних норм та правил, будівлі: складу літ. В1-1, в1/п, в-1, в1, в2-1, в3-1, загальною площею 667,1 кв.м, складу Ж1-1, загальною площею 427,7кв.м., які розташовані АДРЕСА_1, відповідають діючим будівельним нормам та правилам, мають 100% готовність, є об'єктами нерухомого майна та придатні для подальшої експлуатації. Конструкції будівель виконані у відповідності до норм будівленьних матеріалів, та у відповідності із технологіями, які забезпечують правильне конструкційне з'єднання елементів, не порушуючи експлуатаційну міцність конструкцій в цілому. Стан будівель та споруджень відповідає нормативним вимогам пожежної безпеки та санітарним вимогам України.
Позивачем, до матеріалів справи наданий висновок про оцінку вартості нежитлових приміщень (будівлі складів) літ. В1-1, В1/п, Ж1-1, які розташовані по АДРЕСА_1, виконаний суб'єктом оцінювальної діяльності ОСОБА_7 (кваліфікаційне посвідчення оцінювача НОМЕР_1 від 19.12.2009р.), з якого вбачається, що ринкова вартість об'єктів нерухомого майна складає 583041,00грн.
Відсутність належних документів (проектної документації, дозволу на проведення будівельних робіт) на вказані об'єкти, обумовило звернення позивача до суду, з позовом про визнання права власності на самочинно реконструйовані та перебудовані об'єкти нерухомості, які розташовані по АДРЕСА_1.
Оцінюючи вимоги позивача, суд виходить з наступного.
Статтями 317, 320 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, зокрема, він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Як слід, відсутність документів, що передують проведенню будівництву (як-то, проектна документація, відповідні документи, які дають право виконувати будівельні роботи), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного об'єкта відповідно до встановленого Порядку.
Суд, окремо, зазначає, що приписи ст. 331 ЦК України, яка встановлює, що право на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію, в даному випадку не застосовуються, оскільки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є виключною компетенцією судових органів.
Так, ч. 1, 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням приписів ст. ст. 16, 328, 331, 376, 392 ЦК України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно є обґрунтованими, доведеними належним чином, та як слід, такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст. ст. 16, 317, 320, 328, 331, 376, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая Жизнь» до Маріупольської міської ради про визнання права власності - задовольнити.
Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сладкая Жизнь» (86123, м. Макіївка, вул. Тайгова, б. 1к, приміщення 1, код ЄДРПОУ 30936954) на нерухоме майно загальною площею 1721,40кв.м., яке складається з будівлі складу літ. В1-1, загальною площею 667,1 кв.м.; будівлі складу Ж1-1, загальною площею 427,7кв.; будівлі складу підвалу літ. В1/п, загальною площею 626,6 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1.
Повний текст рішення підписаний 05.06.2012р.
Рішення набирає законної сили 18.06.2012р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Суддя Сковородіна О.М.