Справа № 230/2057/12
іменем України
06 червня 2012 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді - Строгого І.Л.
при секретарі Палій М.Д.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача ОСОБА_3
ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до філії-Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про скасування наказів, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди і витрат, третя особа - ОСОБА_5,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до філії-Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України». Просила скасувати накази від 12.12.2011 року № 671-к «Про скорочення штату працівників та попередження про наступне вивільнення», від 12.03.2012р. № 167-к «Про звільнення ОСОБА_1.». Поновити її на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку, звітності та контролю Шаргородського ТВБВ № 10001/041 Філії - Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», з 12 березня 2012 року. Стягнути з Філії - Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 березня 2012 року по день поновлення, включно, що на 11.04.2012р. становить 2619 грн. 32 коп. Стягнути з Філії - Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», на її користь моральну шкоду в сумі 4000 грн. та судові витрати. Покласти на ОСОБА_5, виконуючого обов'язки начальника управління Філії - Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» відшкодування шкоди, заподіяної Філії - Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» оплатою їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 1991 року по 12 березня 2012 року позивачка працювала у Шаргородському відділенні Ощадбанку на посаді головного бухгалтера, яку було перейменовано, в послідуючому, на провідного бухгалтера і остання посада - завідуючої сектором бухгалтерського обліку, звітності та контролю. Наказом від 12.03.2012 року № 167-к позивачку було звільнено з роботи, в зв'язку зі скороченням штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України) з посилкою на наказ № 671-к від 12.12.2011р., в якому зазначено, що виведено зі штатного розпису філії-Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» з 15 лютого 2012 року посаду завідувача сектору бухгалтерського обліку, звітності та контролю ТВБВ № 10001/041 - 1 шт. одиницю з посадовим окладом згідно штатного розпису.
Своє звільнення позивачка вважає незаконним, оскільки Шаргородське ТВБВ №10001/041 є одним з 27 ТВБВ у філії-Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України». У жодному з 27-и ТВБВ, ні в цілому по Україні не проводилося будь-якого аналогічного скорочення штату в системі ПАТ «Державний ощадний банк України». На думку позивачки Шаргородське ТВБВ №10001/041 за жодних підстав (обсягу роботи, навантаження, показників і т.д.) не є підставою (прикладом) для проведення таких змін в організації виробництва і праці в частині скорочення штату. Позивачка вважає своє звільнення прихованою спробою позбутись її, як найстаршого, найдосвідченішого спеціаліста Шаргородського ТВБВ №10001/041, який став не вигідний новому керівництву. Зазначене вище на думку позивачки підтверджується тим, що в період її попередження, керівництвом філії, під різним приводом проводились дії, якими все зводилось до того, щоб вона не залишилась працювати в Шаргородському ТВБВ №10001/041. Серед усього трудового колективу позивачка має найбільше переваг, знань і могла б працювати на будь-якій іншій посаді, в тому числі, на період відпустки по вагітності та відпустки по догляду за дитиною працівників. За вказаних обставин позивачка вважає, що накази про скорочення штату та про її звільнення мають бути скасовані, а її має бути поновлено на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу та з відшкодуванням моральної шкоди.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 заявлені вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити посилаючись на ті ж обставини, що і в позові. Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позову. Зазначали, що позивачка була звільнена у відповідності до закону, з дотриманням процедури та порядку звільнення. Крім того, представники відповідача просили суд при вирішенні питання щодо скасування наказу від 12.12.2011 року № 671-к «Про скорочення штату працівників та попередження про наступне вивільнення» застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що позивачка пропустила встановлений КЗпП України строк для звернення до суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, проте від нього до суду надійшла заява, в якій зазначається, що позиція третьої особи у цій справі цілком співпадає з позицією відповідача. Крім того, в заяві ОСОБА_5 просив суд справу розглянути без його участі.
Суд, вислухавши пояснення позивачки та її представника, пояснення представників відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, що є у справі встановив.
Позивачка з 1991 року працювала на посаді головного бухгалтера відділення. Посада, яку займала ОСОБА_1 кілька разів перейменовувалась, остання назва посади, яку займала позивачка називалась: завідувач сектору бухгалтерського обліку та звітності ТВБВ № 10001/041 філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк».
Відповідно до пунктів 1.1. та 1.3. Положення про філію - Вінницьке обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - Положення про філію), в редакції постанови правління ПАТ «Державний ощадний банк України» від 20.06.2011р. № 270 (а.с.51-59) - це положення визначає загальні правові та економічні основи організації та діяльності філії - Вінницького обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Філія - Вінницьке обласне управління (далі - Управління) є відокремленим структурним підрозділом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - Банк), що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені та в інтересах Банку на території Вінницької області/регіону на підставі цього Положення відповідно до Статуту Банку та вимог законодавства.
Управління безпосередньо підпорядковується Банку, здійснює керівництво та контроль за діяльністю підзвітних та підконтрольних Управлінню філій Банку - балансових відділень (далі - Відділення) за умови їх наявності в Вінницькій області/регіоні та територіально відокремлених безбалансових відділень (далі - ТВБВ).
Згідно з підпунктами 3.1.23. та 3.1.24. Положення про філію - Управління організовує роботу з раціонального використання трудових, фінансових та матеріальних ресурсів Управління, Відділень та ТВБВ. Здійснює заходи з підбору та розстановки кадрів.
Пунктами 8.2. та 8.5. Положення про філію передбачено, що керівництво діяльністю Управління здійснює начальник Управління або виконуючий обов'язки начальника Управління за умови відсутності начальника Управління, який несе персональну відповідальність за ефективність виконання покладених на Управління завдань і функцій.
Начальник Управління забезпечує розстановку кадрів, з врахуванням кваліфікаційних вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, внутрішніми нормативними актами Банку, та здійснює заходи з підготовки та підвищення кваліфікації персоналу; в межах своєї компетенції видає накази та інші розпорядчі документи з питань діяльності Управління, ТВБВ та Відділень; затверджує штатний розпис Управління та Відділень; затверджує положення про структурні підрозділи і визначає посадові обов'язки працівників Управління та ТВБВ, в тому числі за поданням керівників ТВБВ, та створює необхідні умови для їх праці.
Протоколом засідання профкому первинної профспілкової організації філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» від 12.12.2011 № 74 (а.с.32,33) надано згоду на скорочення посади завідувача сектору бухгалтерського обліку ТВБВ № 10001/041 філії Вінницьке обласне управління.
Згідно наказу філії - Вінницьке обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 12 грудня 2011 року № 671-к «Про скорочення штату працівників та попередження про наступне звільнення» (а.с.31) за погодженням з профкомом, з метою оптимізації штатної чисельності філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» вирішено вивести зі штатного розпису філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» з 15 лютого 2012 року посаду завідувача сектору бухгалтерського обліку, звітності та контролю ТВБВ № 10001/041 - 1 штатну одиницю з посадовим окладом згідно штатного розпису.
Цим же наказом завідуючу ТВБВ № 10001/041 (ОСОБА_4 зобов'язано попередити завідувача сектору бухгалтерського обліку, звітності та контролю ОСОБА_1 про наступне звільнення 14 лютого 2012 року у зв'язку із скороченням штату, забезпечивши дотримання соціально-правових гарантій, передбачених КЗпП України. Фінансово-економічному відділу доручено внести відповідні зміни до штатного розпису та надати їх на затвердження начальнику управління.
Із письмового попередження про наступне вивільнення (а.с.34) вбачається, що 12 грудня 2011 року ОСОБА_1 попереджена про звільнення 14 лютого 2012 року з посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі наказу від 12.12.2011 року № 671-к «Про скорочення штату працівників та попередження про наступне вивільнення» у Шаргородському ТВБВ № 10001/041 філії - Вінницьке управління АТ «Ощадбанк».
12 грудня 2011 року філією - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до Центру зайнятості Ленінського району було подано Звіт про заплановане вивільнення працівників форми № 4-ПН (план), в якому зазначено, що 14.02.2012 року заплановано звільнення ОСОБА_1
В судовому засіданні позивачкою було визнано той факт, що 10 січня 2012 року відповідач пропонував їй перевестися на посади, які на той час були вакантними, а саме: контролер-касир ТВБВ № 10001/0177; старший контролер-касир оперативної частини ТВБВ №10001/0160; контролер-касир операційної частини ТВБВ № 10001/061; контролер-касир ТВБВ № 10001/023; контролер-касир операційної частини ТВБВ № 10001/089; контролер-касир ТВБВ № 10001/091 та контролер-касир ТВБВ № 10001/097.
Разом з тим, позивачка не надала згоду на переведення на зазначені вище посади. Окрім визнання самої позивачки зазначені факти підтверджуються пропозицією про переведення на іншу посаду від 05.01.2012р. № 2 (а.с.36) та актом від 12.01.2012р. (а.с.37)
20 січня 2012 року відбулося засідання профкому первинної профспілкової організації філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк», на якому була присутня ОСОБА_1
За наслідками засідання профкому було складено протокол від 20.01.2012 № 4 (а.с.38,39), в якому зазначено, що профком надав згоду на припинення трудового договору з ОСОБА_1 завідувачем сектору бухгалтерського обліку, звітності та контролю ТВБВ №10001/041 м. Шаргород за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Листом від 20.01.2012 року № 4 (а.с.40) голова профкому первинної профспілкової організації філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» Мозгова С.В. повідомила відповідача про надання профспілкою згоди на припинення 14 лютого 2012 року трудового договору з ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 в період з 13 лютого по 08 березня 2012 року перебувала на лікарняному (а.с.50) філія - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулося до профкому з клопотанням про підтвердження рішення про надання згоди на припинення трудового договору з ОСОБА_1 (протокол № 4 від 20.01.2012р.).
12 березня 2012 року відбулося засідання профкому первинної профспілкової організації філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк», на якому було прийнято рішення (протокол № 16 від 12.03.2012р.) (а.с.42,43) про підтвердження рішення засідання профкому від 20.01.2012 року протокол № 4 щодо надання згоди на припинення трудового договору з ОСОБА_1
Наказом відповідача від 12.03.2012 року № 167-к (а.с.44) ОСОБА_1 звільнено 12 березня 2012 року у зв'язку зі скороченням штату працівників, п. 1 ст.40 КЗпП України на підставі наказу від 12.12.2011 р. № 671-к.
Від підпису про ознайомлення з наказом про своє звільнення позивачка відмовилась, про що було складено акт від 12 березня 2012 року (а.с.45).
14 березня 2012 року філією - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до Центру зайнятості Ленінського району було подано Звіт про фактичне вивільнення працівників форми №4-ПН (факт), в якому зазначено про звільнення 12.03.2012 року ОСОБА_1
Із штатного розпису Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» з 02 березня 2012 року (а.с.74,75) вбачається, що в Шаргородському ТВБВ № 10001/041 в секторі бухгалтерського обліку, звітності та контролю передбачена посада завідувача сектора.
В переліку № 5 змін у штатному розписі Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» з 13 березня 2012 року (а.с.76) зазначено про виведення із штатного розпису Шаргородського ТВБВ № 10001/041 посади завідувача сектору бухгалтерського обліку, звітності та контролю.
Штатним розписом Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк», введеним в дію з 13 березня 2012 року (а.с.77) посада завідувача сектору бухгалтерського обліку, звітності та контролю Шаргородського ТВБВ № 10001/041 не передбачена.
В розділах 2 та 8 Положення про сектор бухгалтерського обліку та звітності ТВБВ №10001/041 філії - Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» (а.с.66-68) передбачено, що сектор є структурним підрозділом територіально відокремленого безбалансового відділення філії-обласного управління і діє у відповідності з цим Положенням. Структура і штат сектора затверджується начальником обласного управління. Загальне керівництво роботою сектору здійснює керуючий ТВБВ № 10001/041 філії - Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк», а з питань бухгалтерського обліку та звітності головний бухгалтер філії - Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк».
Встановленим під час розгляду справи фактам відповідають трудові правовідносини, які регулюються, зокрема, Конституцією України, КЗпП України та іншими законодавчими актами України.
Так, відповідно до вимог частин 1 та 6 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до вимог Закону України «Про банки та банківську діяльність» та ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України банк самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
На думку суду це означає, що за певних обставин роботодавець вправі змінювати чисельність або штат працівників шляхом скорочення. І скористатись таким правом він може будь-коли, оскільки законодавство про працю не встановлює щодо цього жодних часових обмежень.
Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема у випадку скорочення штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП України).
Частинами 1, 2, 3 та 5 ст. 43 КЗпП України встановлено, що розірвання трудового договору, зокрема з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Виборний орган первинної профспілкової організації повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття.
Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Згідно пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» - розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.
Таким чином, суд під час вирішенні спору про звільнення, зобов'язаний перевірити дотримання роботодавцем вище зазначених вимог КЗпП України при звільненні працівника.
Разом з тим, при виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.
Отже, як було встановлено судом, відповідачем 12 грудня 2011 року було прийнято рішення, погоджене з профспілковим комітетом про виведення зі штатного розпису філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» з 15 лютого 2012 року посади завідувача сектору бухгалтерського обліку, звітності та контролю ТВБВ № 10001/041, яку займала ОСОБА_1 Цим же наказом було вирішено внести відповідні зміни до штатного розпису.
12 грудня 2011 року ОСОБА_1 була попереджена про звільнення з 14 лютого 2012 року з посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Цього ж дня, відповідач за встановленою формою повідомив центр зайнятості про заплановане вивільнення працівника.
10 січня 2012 року відповідачем було запропоновано позивачці перевестися на інші вакантні посади, проте позивачка не надала згоди на переведення.
20 січня 2012 року первинна профспілкова організація філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на своєму засіданні, за участю ОСОБА_1 прийняла рішення про надання згоди щодо припинення з останньою 14 лютого 2012 року трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Про прийняте рішення профспілка в цей же день повідомила відповідача.
Оскільки на заплановану дату звільнення (14.02.2012 року) позивачка перебувала на лікарняному (а.с.50), 12.03.2012 року первинна профспілкова організація філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на своєму засіданні, прийняла рішення про підтвердження рішення засідання профкому від 20.01.2012 року щодо надання згоди на припинення трудового договору з ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
12 березня 2012 року наказом № 167-к, позивачку було звільнено у зв'язку зі скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Підставою видання даного наказу був наказ відповідача від 12.12.2011р. № 671-к.
Після звільнення позивачки в штатному розписі Шаргородського ТВБВ № 10001/041 посада завідувача сектору бухгалтерського обліку, звітності та контролю, яку займала ОСОБА_1 відсутня. При цьому, керівництво сектором здійснюється безпосередньо начальником ТВБВ та головним бухгалтером філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк».
Враховуючи викладене суд вважає, що в філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» дійсно мало місце скорочення штату працівників, в частині скорочення посади, яку займала позивачка. Суд також вважає, що відповідачем додержано норм законодавства, що регулює вивільнення працівника, зокрема, скорочення посади погоджено з профспілковим комітетом, про наступне звільнення позивачка повідомлена за два місяці, про заплановане вивільнення відповідач повідомив центр зайнятості, відповідачем також виконано вимогу закону щодо пропозицій на переведення на іншу посаду, проте позивачка згоди на переведення не надала.
Крім того, наказ про скорочення посади від 12.12.2011р. № 671-к, письмове попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1, а також наказ 12.03.2012 № 167-к про її звільнення підписані уповноваженою на те особою.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем при звільненні позивачки не допущено жодних порушень чинного законодавства України, а тому наказ від 12.12.2011 року № 671-к «Про скорочення штату працівників та попередження про наступне вивільнення» та наказ від 12.03.2012 року № 167-к «Про звільнення ОСОБА_1.» є законними, відтак підстав для їх скасування та поновлення позивачки на посаді немає.
Необґрунтованими є посилання позивачки на те, що вона 20.01.2012 року зверталася до відповідача з письмовою заявою, в якій просила перевести її на місце, яке буде вільне коли контролер-касир ОСОБА_8 піде у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. По-перше 20 січня 2012 року ще не було відомо, коли саме ОСОБА_8 піде у відпустку, а по-друге згідно довідки відповідача від 05.06.2012 року № 1162 (а.с.85) ОСОБА_1 20 січня 2012 року з письмовими заявами до філії-Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» не зверталась.
Суд вважає безпідставними твердження позивачки про те, що на момент її звільнення в Шаргородському ТВБВ № 10001/041 начебто було вакантне місце, на яке її відмовились прийняти. Вказане твердження спростовується тим, що згідно довідки відповідача від 05.06.2012р. № 1163 (а.с.84) станом на 12 березня 2012 року у ТВБВ № 10001/41 (м. Шаргород) посад, на які не були призначені працівники не було.
Крім того, 05 березня 2012 року згідно заяви від 01.03.2012 року (а.с.88) та наказу відповідача № 143-к від 01.03.2012 року (а.с.47) до роботи приступила контролер-касир ТВБВ №10001/041 ОСОБА_9, у зв'язку з цим ОСОБА_10, яка обіймала цю посаду на підставі заяви від 05.03.2012 року (а.с.87) та наказу від 05.03.2012 року № 161-к (а.с.48) була переведена з 05 березня 2012 року на посаду контролера-касира у зв'язку з наданням контролеру-касиру ОСОБА_8, на підставі лікарняного листа АВУ № 257475 від 05.03.2012 року (а.с.49), відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами (наказ № 161-к від 05.03.2012р.).
Зазначені переведення є тимчасовими, оскільки згідно ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відпустки» працівнику гарантується збереження робочого місця (посади) за працівником, який перебуває у відпустці, зокрема, у зв'язку з вагітністю та пологами.
Крім того, в період з 13 лютого по 08 березня 2012 року (а.с.50) позивачка перебувала на лікарняному, а відтак у відповідача не було можливості запропонувати їй перевестись на посаду ОСОБА_8
Під час розгляду даної справи не підтвердились також твердження позивачки про те, що начебто її звільнення пов'язане із наявністю конфлікту між нею та керівництвом відповідача, проте сама ж позивачка в судовому засіданні визнала той факт, що між нею та керівництвом обласного управління або ж керівництвом Шаргородського ТВБВ конфлікту не було.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Підставою звернення позивачки до суду із позовом є захист прав та інтересів сторони у трудових правовідносинах, пов'язаних із реалізацією гарантованого ст. 43 Конституції України права на працю.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 58, 59 та 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
За таких обставин, суд вважає, що позивачка не довела належними та допустимими доказами порушення відповідачем її трудових прав, натомість судом встановлено, що звільнення позивачки проведено без будь-яких порушень закону.
Ухвалюючи дане рішення суд також бере до уваги заяву відповідача від 05.06.2012 №1166 (а.с.86), в якій ставиться питання про застосування судом строку позовної давності. Суд вважає, що вказана заява є обґрунтованою, оскільки позивачка дійсно пропустила тримісячний строк позовної давності, встановлений ч. 1 ст. 233 КЗпП України для оскарження наказу від 12.12.2011 року № 671-к «Про скорочення штату працівників та попередження про наступне вивільнення».
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що про вказаний наказ та його зміст позивачка дізналася 12 грудня 2011 року, коли їй було вручено попередження про майбутнє звільнення, в якому міститься пряме посилання на вказаний вище наказ.
Таким чином, позивачка дізналася про порушення свого права, якщо право було порушено 12.12.2011 року, а позов вона подала лише 11 квітня 2012 року, тобто з пропуском тримісячного строку, а поважних причин пропуску строку позивачка суду не повідомила.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-62, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. 43 Конституції України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 64 ГК України, ст. 267 ЦК України, ст.ст. 40, 43, 49-2, 233 КЗпП України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до філії-Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про скасування наказів, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди і витрат - відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: