Справа № 2-55/10 Провадження № 22-ц/0290/1211/2012Головуючий в суді першої інстанції:Венгрин О.О.
Категорія: 27 Доповідач: Пащенко Л. В.
05.06.2012 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Пащенко Л.В.
Суддів: Жданкіна В.В., Мартьянової Л.І.
При секретарі: Агеєвій Г.В.
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 01 червня 2010 року
по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставне майно, -
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 01 червня 2010 року позов задоволено. Солідарно стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 321605,06 грн. заборгованості за кредитним договором №11383589000 від 15.08.2008 року, 1700 грн. судового збору і 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
Звернуто стягнення коштів у сумі 321605,06 грн. заборгованості за кредитним договором №11383589000 від 15.08.2008 року, 1700 грн. судового збору і 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи на заставне майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2.
Скасовано забезпечення позову у виді заборони ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виїжджати за межі України; у виді арешту майна ОСОБА_5 на суму позовних вимог - 874492,01 грн., накладеного ухвалою Староміського райсуду м. Вінниці від 14.09.2009 року.
Змінено забезпечення позову, накладеного ухвалою Староміського райсуду м. Вінниці від 14.09.2009 року: з арешту майна ОСОБА_3 на суму позовних вимог - 1501012,09 грн. на арешт майна ОСОБА_3 на суму позовних вимог 321605,06 грн., за виключенням арешту приміщення № 62 по вул. Воїнів інтернаціоналістів,12 в м. Вінниці - приміщення салону-перукарні; з арешту майна ОСОБА_6 на суму позовних вимог - 889296,31 грн. на арешт майна ОСОБА_4 на суму позовних вимог 321 605,06 грн.
В решті ухвалу Староміського райсуду м. Вінниці від 14.09.2009 року про забезпечення позову залишено без змін,
Виконання рішення суду в частині питань забезпечення позову доручено: в частині скасування заборони виїзду за межі України - Департаменту охорони державного кордону України; в частині накладення арешту на майно ОСОБА_3, ОСОБА_4 - Староміському відділу ДВС Вінницького МУЮ; в частині скасування арешту на майно ОСОБА_5 - Мінському відділу ДВС Київського МУЮ.
В апеляційній скарзі, поданій 02.07.2010 року, відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду в частині звернення стягнення коштів заборгованості за кредитним договором в розмірі 321605,06 грн. та сум судових витрат на заставне майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 яка зареєстрована на праві приватної власності за ним, як незаконне, необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати.
Після подання апеляційної скарги ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер. До участі у справі залучені його спадкоємці-правонаступники: доньки - ОСОБА_7 та неповнолітня ОСОБА_8, а також дружина ОСОБА_9, яка одночасно є законним представником неповнолітньої дочки. Правонаступники апеляційну скаргу ОСОБА_2 підтримують і просять її задоволити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника правонаступниці апелянта ОСОБА_7 - ОСОБА_10 та представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає по слідуючих підставах.
Судом встановлено, що між АКІБ «УкрСиббанк» (тепер ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 15.08.2008 року було укладено договір споживчого кредиту № 11383589000, згідно якого позивач надав, а відповідачка отримала кредит в сумі 38000 доларів США, що еквівалентно 184072 грн.. Строк повернення кредиту - до 14.08.2015 року. Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та сплатити проценти. За використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 14,5% річних. У випадку невиконання позичальником умов договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих відсотків (а.с.15-19).
Відповідно до договору поруки №223480 від 15.08.2008 року ОСОБА_4 є поручителем за кредитним договором, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3. В разі невиконання боржником зобов'язань перед банком поручитель несе солідарну відповідальність із боржником перед банком (а.с.22-23).
В забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань, взятих на себе відповідачкою ОСОБА_3 за договором кредиту від 15.08.2008 року № 11383589000, між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_2 15.08.2008 року було укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_3 Згідно цього договору іпотеки в разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання за договором кредиту, забезпеченого цією іпотекою, іпотекодержатель має право задоволити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки - звернути стягнення на предмет іпотеки (а.с.145-147).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не виконувала свого зобов'язання по поверненню кредиту згідно встановленого графіка і її заборгованість по кредитному договору складає 321605,06 грн. (а.с.41), чим порушено права позивача.
Суд вірно визначив, що спірні правовідносини в частині вимог про звернення стягнення на заставне майно регулюються ст.ст.572-593 ЦК України та ЗУ «Про іпотеку», оскільки відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, є іпотекою.
Врахувавши вищевказані обставини та вимоги закону, зокрема ст.590 ЦК України, ст.33 ЗУ «Про іпотеку», суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення по кредитному договору на предмет застави (іпотеки) - на квартиру АДРЕСА_3 яка є власністю ОСОБА_2 і який, згідно укладеного з банком договору іпотеки, несе відповідальність нерухомим майном-квартирою за порушення позичальником ОСОБА_3 зобов'язань по виконанню договору кредиту.
При цьому судом взято до уваги те, що ОСОБА_2 був присутній 01.06.2010 року в судовому засіданні, позов, пред'явлений до нього, визнав і не заперечував проти його задоволення (а.с.163,165).
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України апеляційний суд, під час розгляду справи в апеляційному порядку, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як видно зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_2, основним доводом скарги щодо неправильності рішення суду в частині звернення стягнення суми заборгованості за кредитним договором на заставне (іпотечне) майно зазначено те, що він-апелянт не є боржником по кредитному договору і на нього не покладено зобов'язань по виконанню умов кредитного договору, а також те, що на його утриманні і разом з ним в квартирі АДРЕСА_3 проживають дві неповнолітні доньки і що з огляду на вимоги законів України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» і «Про охорону дитинства» відсутні причини та підстави для задоволення позову в частині вимог про звернення стягнення на заставне майно.
Проте ці посилання не можуть бути взяті до уваги, оскільки, згідно укладеного договору іпотеки, відповідач ОСОБА_2 є майновим поручителем і хоча не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання боржником, але, в разі порушення останнім основного зобов'язання, відповідає, як майновий поручитель, за задоволення вимог іпотекодержателя нерухомим майном, що є предметом іпотеки (ст.11 ЗУ «Про іпотеку»). Крім цього, в даному випадку немає стягнення заборгованості в подвійному розмірі, оскільки особа позичальника-боржника за основним договором ОСОБА_3 є відмінною від особи іпотекодавця-майнового поручителя (ОСОБА_2.).
Що стосується посилання на проживання в квартирі, яка є предметом іпотеки, неповнолітніх дітей, то ця обставина не підтверджена жодними відповідними доказами і в даному випадку не має правового значення, так як апелянтом ОСОБА_2, за його життя, позов в суді першої інстанції було визнано, договір іпотеки ним не оспорювався і відповідний позов в суд подавався.
Решта доводів апеляційної скарги також є безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.
З копії свідоцтва про смерть видно, що апелянт ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.192,205). У зв'язку з цим до участі у справі залучені його правонаступники-спадкоємці: доньки ОСОБА_7, неповнолітня ОСОБА_8 та дружина ОСОБА_9, яка одночасно є законним представником неповнолітньої доньки.
Згідно ст.23 ЗУ «Про іпотеку» та роз'яснень Пленуму ВССУ в постанові №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (п.36) у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Проте якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку фізична особа-іпотекодавець ОСОБА_2 є відмінним від боржника, яким являється ОСОБА_3. Тому правонаступники-спадкоємці померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відповідно до ст.23 ЗУ «Про іпотеку», набувають статусу іпотекодавця та всі його права і несуть всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих умовах, що існували до набуття ними права власності на предмет іпотеки, але відповідають за задоволення вимог банка-іпотекодержателя лише в межах вартості предмета іпотеки.
Відповідно до п.1.2 договору іпотеки від 15.08.2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, заставна вартість Предмету іпотеки (квартири АДРЕСА_3 за згодою сторін, а також його ринкова вартість згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності, становить 310317,16 грн.. Жодних заперечень щодо зазначеної вартості предмету іпотеки ні від ОСОБА_2, за його життя, ні від його правонаступників до суду не надійшло.
Згідно пояснень представника спадкоємиці ОСОБА_7-ОСОБА_10 та представника позивача, наданих апеляційному суду, право власності на предмет іпотеки - квартиру правонаступники померлого ОСОБА_2 до даного часу на себе не переоформили і не зареєстрували.
З огляду на зазначене рішення суду в частині звернення стягнення суми заборгованості за кредитним договором на заставне (іпотечне) майно відповідає матеріалам справи і вимогам закону та підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Рішення суду в частині задоволення решти позовних вимог ніким із сторін не оскаржується, а тому рішення суду в цій частині, відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, не є предметом розгляду апеляційного суду.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 01 червня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Судді: підписи:
З оригіналом вірно: