Справа № 0216/297/2012 Провадження № 22-ц/0290/1742/2012Головуючий в суді першої інстанції:Тучинська Н.В.
Категорія: 27 Доповідач: Матківська М. В.
Апеляційного суду Вінницької області
від 06 червня 2012 року
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Матківської М.В.
Суддів: Гуцола П.П., Шемети Т.М.
При секретарі: Сніжко О.А.
За участю: представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»
на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 4 травня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»про захист прав споживача, -
В березні 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»про захист прав споживача, в якому просив визнати його зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором № VIUWGA0000002122 від 11 вересня 2008 року виконаним в повному обсязі 14 червня 2011 року; визнати неправомірними дії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»щодо нарахування до сплати суми винагороди за резервування ресурсів за кредитним договором № VIUWGA0000002122 від 11 вересня 2008 року за період після дострокового погашення кредиту 14 червня 2011 року; зобов'язати ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», в особі Мурованокуриловецького відділення Вінницької філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», видати йому довідку про одержання в повному обсязі виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором № VIUWGA0000002122 від 11 вересня 2008 року.
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 4 травня 2012 року позов задоволено.
Визнано зобов'язання ОСОБА_4 перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»за кредитним договором № VIUWGA0000002122 від 11 вересня 2008 року виконаними в повному обсязі.
Визнано неправомірними дії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»щодо нарахування до сплати суми винагороди за резервування ресурсів за кредитним договором № VIUWGA0000002122 від 11 вересня 2008 року за період після дострокового погашення кредиту.
Зобов'язано ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»в особі Мурованокуриловецького відділення Вінницької філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»видати ОСОБА_4 довідку про одержання в повному обсязі виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором № VIUWGA0000002122 від 11 вересня 2008 року.
Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 107,30 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог і стягнути з ОСОБА_4 на його користь судові витрати.
Зазначив, що рішення суду є незаконним через порушення судом норм матеріального і процесуального права, через недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Представник позивача апеляційну скаргу заперечив, просить її відхилити і залишити без зміни законне і справедливе рішення суду.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Суд першої інстанції встановив, що 11 вересня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», який в подальшому було перейменовано в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № VIUWGA0000002122, відповідно до умов якого позивач отримав у відповідача кредитні кошти на строк з 11.09.2008 року по 11.09.2018 року, включно, у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 21 727,69 доларів США на споживчі цілі, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 4,08% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно з п. 7.2. даного Договору (а. с. 7-14).
Згідно з п. 1.1. договору позичальник щомісяця в період сплати (з 10 по 15 число кожного місяця) повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 355,76 доларів США згідно графіку погашення кредиту (додаток № 2 до кредитного договору) для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України (параграф 1 глава 71) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
По справі встановлено і не заперечується відповідачем, що ОСОБА_4 належним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором, вчасно, згідно погодженого графіку, сплачував кошти в рахунок погашення кредиту, відсотків та винагороди за резервування ресурсів, та достроково погасив кредит, в тому числі винагороду за резервування ресурсів по час користування кредитом, про що свідчать копії квитанцій (а. с. 19-24).
Із довідки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»вбачається, що станом на 03.05.2012 року ОСОБА_4 має заборгованість за кредитним договором № VIUWGA0000002122 від 11.09.2008 року в сумі: 331,13 доларів США -прострочена заборгованість по комісії; 50,79 доларів США -заборгованість по пені; 20 238,10 грн. -плата за резервування (комісія за дострокове погашення кредиту) (а. с. 38).
Тобто вказана довідка також підтверджує відсутність заборгованості ОСОБА_4 по кредиту та відсотках.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі зводяться до того, що у разі дострокового погашення кредиту позивач зобов'язаний сплатити винагороду за резервування ресурсів не по час дострокового погашення ним кредиту, а до строку визначеного кредитним договором -до 11.09.2018 року.
Такі твердження відповідача спростовуються наступним.
Відповідно до ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 2.4.1. кредитного договору визначено, що позичальник має право здійснювати дострокове погашення кредиту. При цьому позичальник зобов'язаний сплатити банку суму відсотків, суму винагороди, відповідно до п. 1.1. та 1.5. даного договору, неустойку (штраф, пеню), якщо на момент дострокового погашення кредиту (частини кредиту) у банку виникли підстави для стягнення неустойки згідно з п. 4.1. даного договору. Оплата проводиться відповідно до умов даного договору.
Відповідно до п. 3.3. кредитного договору нарахування відсотків, а також винагород, передбачених п. 7.2. та 1.1. договору здійснюється в останню дату їх сплати, зазначену в п. 1.1.
Згідно з п. 3.6. кредитного договору позичальник сплачує банку винагороду в розмірі й у строки, зазначені в п. 1.1. даного договору. Якщо згідно п. 1.1. даного договору передбачена щомісячна сплата винагороди, то вона встановлюється у фіксованому розмірі (зазначеному в п. 1.1.) від дня списання коштів з кредитного рахунку до дати повного погашення кредиту.
Відповідно до п. 4.4. кредитного договору при останньому погашенні винагорода за резервування ресурсів нараховується за весь час резервування (до дати погашення кредиту), при цьому сумою зарезервованих ресурсів вважається сума вказана у графіку погашення кредиту (додаток № 2 до договору).
Таким чином, із аналізу вказаних умов договору слідує, що винагорода за резервування ресурсів нараховується до дати погашення кредиту, а не до кінцевої дати, визначеної графіком погашення кредиту.
Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10.11.2011 року встановлено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»поширюються на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних виплат. Споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує відсотки за користування кредитом та вартість всіх послуг, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом. Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату, пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якої додаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.
За таких обставин рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення позовних вимог, відповідає нормам матеріального і процесуального права, а отже є законним і обгрунтованим, у зв'язку із чим підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»відхилити.
Рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 4 травня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Копія вірна :