Справа № 436/4212/12
31 травня 2012 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштак К.С., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
31 травня 2012 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Разом з позовною заявою надійшла заява представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу. В своїй заяві позивач просить накласти арешт на квартиру № 30, загальною площею 49,5 кв.м. житловою пл. 27,8 кв.м. інвентаризаційною вартістю 59842 грн. в будинку АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2.
Дослідивши заяву та матеріали позову, суддя вважає, що заяву про забезпечення позову слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»суддя не вправі до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі здійснювати будь-які дії щодо підготовки справи до судового розгляду, зокрема, забезпечувати позов.
Оскільки суддею ще не вирішено питання про прийняття позовної заяви до свого провадження, тому заяву про забезпечення позову слід залишити без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 153 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу -залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Маштак