Справа 436/3184/12
(заочне)
"17" травня 2012 р. Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючий суддя Сухоруков А.О.,
при секретарі Ромащенко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроенерго»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за теплову енергію,
25 квітня 2012 року представник ПАТ «Дніпроенерго»звернувся до Самарського районного суду м.Дніпропетровська із зазначеним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачі ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3 зареєстровані та мешкають по АДРЕСА_1 постійно користується тепловою енергією, яку виробляє ПАТ «Дніпроенерго».
Відповідачі, відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України, п.п. 7, 10, 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, зобов'язані своєчасно вносити плату за використану теплову енергію. Розрахунки проводилися несвоєчасно, що призвело до утворення заборгованості станом на 01.03.2012 р. у розмірі 6306,10 грн., зокрема за період з 01.08.2007 р. по 31.06.2008 р. у розмірі 2641,88 грн. та за період з 01.07.2008 р. по 31.10.2009 р. у розмірі 3664,22 грн.
На підставі викладеного позивач просить суд солідарно стягнути із відповідачів заборгованість за теплову енергію у розмірі 6306,10 грн. та судові витрати по справі (а.с. 1).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, обґрунтувавши їх з тих же підстав, що викладені у позовній заяві, просила суд задовольнити позов.
Відповідачі в судове засідання на слухання по справі не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомі.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.
Вислухавши доводи та пояснення представника позивача, яка підтримала позов у повному обсязі, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконує свої зобов'язання перед відповідачами, своєчасно та в повному обсязі надає комунальні послуги по теплопостачанню за які виставляє відповідні рахунки, що в судовому засіданні не заперечувалося сторони, а отже дослідженню не підлягає і приймається судом за дійсне.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак дані вимоги закону відповідачами ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виконуються.
Позов та наявність суми заборгованості підтверджується письмовими доказами і документами: розрахунком суми заборгованості (а.с. 4), карткою квартиронаймача (а.с.а.с. 5-8), якими підтверджено, що заборгованість відповідачів за період з 01.08.2007 р. по 31.06.2008 р. складає 2641,88 грн., за період з 01.07.2008 р. по 31.10.2009 р. -3664,22 грн.
Відповідно ст. 66 ЖК України, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного метра на одну особу. Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України. В одинарному розмірі оплачується загальна площа, що має належати наймачеві та членам його сім'ї за встановленими нормами, а також зайва площа, якщо розміри її на всю сім'ю не перевищують половини норми загальної площі, яку належить мати одній особі. Плата за користування рештою зайвої загальної площі береться в підвищеному розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Загальна площа, право користування якою зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї, не вважається зайвою.
У відповідності до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
За змістом ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до п.п. 14, 17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями плата за користування тепловою та електричною енергією, газом, за водопостачання й каналізацію та інші послуги власниками квартир (домів), наймачами, орендарями вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Даючи правову оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимоги позивача, оскільки було встановлено, що в дійсності відповідачі не виконують покладених на них обов'язків щодо оплати комунальних послуг за теплову енергію, що ними були отримані, наслідком чого стало утворення заборгованості, розмір якої вірно розраховано позивачем у відповідності до умов чинного законодавства.
В силу ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Змістом ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Оскільки для спірних правовідносин не передбачена спеціальна позовна давність, що визначена в ст. 258 ЦК України, строк позовної давності для неї складає три роки.
У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Змістом ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Із матеріалів справи вбачається, що Самарським районним судом м. Дніпропетровська 29 липня 2011 року за заявою ВАТ «Дніпроенерго»від 27 липня 2011 року було видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за теплову енергію, який згодом, 09 листопада 2011 року, було скасовано судом за заявою боржників (а.с. 3).
Суд вважає, що з 27 липня 2011 року строки позовної давності для звернення позивача із цим позовом до суду перервані, саме із цієї дати перебіг строків позовної давності почався заново, оскільки позивач реалізував своє право на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, що суд за аналогією закону прирівнює до пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, як визначено в ч. 2 ст. 258 ЦК України.
Застосування аналогії закону в спірних правовідносинах зумовлюється тим, що позивач процесуально був позбавлений можливості захистити свої права шляхом пред'явлення до суду саме позовної заяви, попередньо не звернувшись із заявою про видачу судового наказу, що закріплено ч. 3 ст. 118 ЦПК України, за змістом якої позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що вимоги пред'явлені за період з 27 липня 2008 року знаходять в межах строків позовної давності, а виниклі до цього періоду вимоги -ні.
Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У зв'язку з викладеним обставинами позовні вимоги за період до 27 липня 2008 року задоволенню не підлягають.
При цьому, плата за червень місяць 2008 року підлягає зарахуванню до суми боргу, оскільки її нарахування здійснено у липні місяці 2008 року, а отже і сплата мала бути здійснена в цей період.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність стягнути солідарно із відповідачів 3664,22 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню із відповідачів.
Керуючись ст.ст. 64, 67, 68 Житлового кодексу України, ст.ст. 8, 256, 257, 264, 267 ЦК України, п.п. 7, 10, 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 131, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпроенерго»заборгованість за теплову енергію за період з 27.07.2008 року по 31.10.2009 року в розмірі 3664 грн. 22 коп. та судові витрати по справі зі сплати судового збору у розмірі 214,60 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.О. Сухоруков