САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа №2-436/21/12
01.06.2012 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретарі Бакум І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська про невиконання комунальних послуг та стягнення заподіяної шкоди, -
14 грудня 2009 року позивачі звернулися до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська про невиконання комунальних послуг та стягнення заподіяної шкоди.
Свої позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1, що обслуговує відповідач. Будучи виконавцем комунальних послуг, відповідач повинен надавати їх вчасно та якісно. Однак відповідач не виконує свої обов'язки, а саме: не провадиться прибирання прибудинкової території, освітлення підвалів і під'їздів повністю відсутнє, не проводиться підготовка житлового будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період, поточний ремонт конструктивних елементів інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території, обслуговування димовентиляційних каналів, дезінсекція та дератизація, технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення та зливної каналізації. Внаслідок невиконання своїх обов'язків збоку відповідача будинок прийшов до аварійного стану. По вищевказаним питанням мешканці будинку неодноразово зверталися до керівництва КВ ЖРЕП Самарського району та в інші інстанції, однак ніяких відповідей надано не було. У зв'язку з вищевикладеними обставинами мешканцями 4-го під'їзду житлового будинку АДРЕСА_1 були проведені збори на яких було прийнято рішення про ремонт будинку. Організацію та виконання робіт було доручено позивачу по справі ОСОБА_2. Так всього на ремонтні роботи та придбання будівельних матеріалів позивачем було витрачено кошти у розмірі 11497 грн. 89 коп. Позивач вважає, що діями відповідача було грубо порушено вимоги ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»та ЗУ «Про захист прав споживачів». Позивачі просили суд ухвалити рішення, яким розірвати договір укладений між КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська та ОСОБА_1 «Про надання послуг з утримання будинків і спору та прибудинкових територій»; стягнути з відповідача на користь позивачів майнову шкоду у розмірі 11497,89 грн., а також моральну шкоду у розмірі 10044,0 грн.
Після неодноразових уточнень позивачі просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача в якості матеріальної шкоди незаконно стягнуті грошові кошти за невиконані комунальні послуги у розмірі 462,02 грн.; а також матеріальну шкоду в сумі 11497,89 грн., моральну шкоду у розмірі 10044,0 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та пояснили, що відповідач не виконує своїх послуг, так з дня здачі будинку в експлуатацію з 1973 року, в будинку не замінювалась розводка із стальних труб в підвалі та не виконувались будь-які роботи по утриманню будинку та прибудинкової території. Так позивачами на ремонт під'їзду було витрачено на придбання будівельних матеріалів 1674 грн. 78 коп., на виконання робіт 2500 грн.; на ремонт покрівлі, димовентиляцірнних каналів, реставрацію рам, фарбування та заміну битого скла - на придбання будівельних матеріалів 2968 грн. 11 коп., на виконання робіт 300 грн.; на установку поштових скриньок, заміну водопровідних труб в підвалі і по стояку на пластикові, прокладку електропроводки, установку світильника на вхід в під'їзд -755 грн., на виконання робіт 400 грн.; на прибирання прибудинкової території, вивіз сміття і вирізку пророслих кущів було витрачено 200 грн. Позивачі просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з наступних підстав. Позивачами не надано доказів того. що діями відповідача було спричинено будь-яку шкоду, т.я. і не було будь-яких погоджень щодо проведення ремонту. Відповідач стягує кошти за фактично виконані роботи. Тарифи та рішення сесії позивачем не оскаржувалися. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Беручи до уваги пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1
Будинок АДРЕСА_1 належить територіальній громаді міста Дніпропетровська та знаходиться на балансі КВ ЖРЕП Самарського району, що виконує послуги для збереження та підтримки будинку в належному стані.
Відповідно до акту обстеження стану крівлі димовентиляційних каналів та під'їзду АДРЕСА_1 складеного мешканцями будинку було виявлено недоліки та прийнято рішення про ремонт під'їзду і покрівлі силами мешканців будинку (а.с. 181-182).
Так, згідно договору № 2 від 10.06.2008 року на ремонт під'їзду було витрачено на придбання будівельних матеріалів 1674 грн. 78 коп., на виконання робіт 2500 грн.; згідно договору № 2 від 10.06.2008 року на ремонт покрівлі, димовентиляцірнних каналів, реставрацію рам, фарбування та заміну битого скла - на придбання будівельних матеріалів 2968 грн. 11 коп., на виконання робіт 300 грн.; згідно договору № 3 від 24.07.2008 року на установку поштових скриньок, заміну водопровідних труб в підвалі і по стояку на пластикові, прокладку електропроводки, установку світильника на вхід в під'їзд -755 грн., на виконання робіт 400 грн; згідно договору № 4 від 15.06.2008 року на прибирання прибудинкової території, вивіз сміття і вирізку пророслих кущів було витрачено 200 грн.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона є мешканцем будинку АДРЕСА_1. Будинок утримується в жахливих умовах, ним ніхто не займається, тому мешканцями будинку було зібрано нараду де було прийнято рішення зібрати зі всіх кошти та зробити ремонт. Позивач ОСОБА_1 займався організацією всіх робіт.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він також є мешканцем будинку АДРЕСА_1 Будинок був у жахливому стані, обідраний під'їзд, пліснява, зламані поштові ящики, вхідних дверей взагалі не було. На зборах мешканців будинку було прийнято рішення зібрати кошти та зробити ремонт.
В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на ті обставини, що відповідач не надає послуги затверджені відповідно до типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності і територіальної громади м. Дніпропетровська. Так, в результаті таких дій відповідача, позивачі були змушені самотужки виконати роботи необхідні для утримання будинку та прибудинкової території, чим їм була спричинена матеріальна та моральна шкода.
Однак, з такими доводами позивачів суд погодитися не може, оскільки згідно ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Таким чином, витрати позивачів на проведення ремонтних робіт в будинку АДРЕСА_1 в сумі 11497,89 грн. та грошові кошти в сумі 462,02 грн., які були сплачені відповідачу за утримання будинку та прибудинкової території, не є майновою шкодою в розумінні діючого цивільно-процесуального законодавства.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з КВЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська матеріальної шкоди задоволенню не підлягають, як такі що не ґрунтуються на законі.
Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди також на думку суду є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки позивачами не зазначено в чому саме полягає зазначена шкода та не надано доказів на її обґрунтування.
Судом було роз'яснено сторонам положення ч.1 ст. 60 ЦПК України щодо того, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що в задоволенні вимог позивачів щодо стягнення з відповідача в якості матеріальної шкоди незаконно стягнуті грошові кошти за невиконані комунальні послуги у розмірі 462,02 грн., матеріальної шкоди в сумі 11497,89 грн., а також моральної шкоди у розмірі 10044,0 грн. необхідно відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя О.П.Румянцев