Справа № 429/4324/12
31 травня 2012 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючий - суддя Боженко Л. В.,
секретар - Курочкіна О. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення моральної шкоди, суд
Позивач звернувся через суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., посилаючись на те, що він протягом 31 року знаходився в трудових відносинах із відповідачем та працював на різних підземних посадах із повним робочим днем у шахті.
15.11.2010 року в зв'язку з професійним захворюванням МСЕК №1 Дніпропетровської області встановила йому втрату працездатності в розмірі 35 %. В наслідок отриманого професійного захворювання йому була завдана моральна шкода, яка виражається в тому, що він втратив працездатність, змушений вживати лікарські препарати, та знаходитись на стаціонарному та амбулаторному лікуванні. Тому просить суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 гривень.
В судове засідання від позивача надійшла письмова заява про слухання справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" ОСОБА_2 надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, позов не визнає, посилаючись на обставини вказані в запереченні.
Суд, вивчивши заяви сторін дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював на шахтах ВАТ "Павлоградвугілля", правонаступником якого є ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", у підземних умовах з повним робочим днём у шахті, що підтверджується копією трудової книжки ( а.с. 10 - 11).
За час роботи позивач отримав професійне захворювання, йому встановлено 35 % втрати працездатності ( довідка МСЕК № 1 від 15.11.2010 року, а.с. 12).
Згідно п.3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який діяв з 01.04.2001 року, було передбачено відшкодування моральної шкоди відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, але вказана частина від 23.02.2007 року виключена.
Згідно п. 1 ст.9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникли у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Згідно ст. 237-1 Кодексу Законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Таким чином, суд вважає, що позивач вірно посилається на ч.2 ст..23, п.1 ст.1168 ЦК України, які врегульовують питання відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні наявність факту заподіяння моральної шкоди позивачеві встановлена тому, що він втратив працездатність, став інвалідом, через цю травму змушений вживати лікарські препарати, змушений систематично проходити лікування в лікарнях та санаторіях, постійно відчуває фізичний біль.
На підставі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом в залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Не можуть бути враховані доводи представника відповідача щодо застосування строків позовної давності, передбачені законодавством про працю, оскільки відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовні давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Тому, з урахуванням віку позивача, стану його здоров'я, з урахуванням розумності, виваженості та справедливості суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача частково на суму 3500 грн.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача повинні бути стягнуті судові витрати по справі, а саме : судовий збір в розмірі 107, 30 грн.
На підставі ст.ст. 23,1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 3500 ( три тисячі п'ятсот ) грн..
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"в доход державного бюджету 107 ( сто сім ) грн. 30 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя : Л. В. Боженко