05.06.12р. Справа № 9/5005/3728/2012
За позовом Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЙЕР", м. Дніпропетровськ
про стягнення 150 469,56 грн.
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання - помічник судді Целіковська О.А.
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 30.07.11р.
Від відповідача - представник не з'явився
ДП "Лакталіс-Україна" звернулося у квітні 2012 року із позовом до ТОВ "СТАЙЕР", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 141473,32 грн. заборгованості за отриманий товар, пеню в розмірі 6944,73 грн., три відсотки річних у розмірі 1344,14 грн. та збитки від інфляції у сумі 707,37 грн. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за договором №Пр-40814 від 22.07.2010р., на підставі якого Позивач поставляв товар Відповідачу у період з липня 2010р. по жовтень 2011р. Згідно з п. 7.2 Договору Відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений товар в строк, встановлений сторонами п. 6 додатку № 4 до Договору. Відповідно до п. 6 Додатку № 4 до Договору Покупець здійснює оплату за поставлений товар протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару. Вказує, що в порушення договірних зобов'язань Відповідач, маючи відстрочення платежу, несвоєчасно та не повному обсязі сплачує за отриману продукцію, чим завдає матеріальної шкоди ДП "Лакталіс-Україна".
Відповідач відзив на позов не надав. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвали надсилаються за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
З отриманого судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 16.03.2012р. Відповідач значиться в ЄДРПОУ і його юридична адреса: 49035, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, буд. 72. На цю адресу судом надсилались ухвала про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи.
Позивач зі своєї сторони надав додаткові докази про повідомлення Відповідача про час і місце розгляду справи в судовому засідання 05.06.2012р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення Відповідачу 19.05.2012р. відповідного поштового відправлення.
Зважаючи на те, що від сторін не надходило клопотання про продовження строку вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 05.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд
встановив:
Між Дочірнім підприємством "Лакталіс-Україна" (Позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАЙЕР" (Відповідач, покупець) укладений договір поставки №Пр-40814 від 22.07.2010р. із протоколами розбіжностей та додатковими угодами до нього, за умовами якого Позивач зобов'язався поставити Відповідачу товар у строки, обумовлені цим договором, асортимент та ціна якого узгоджуються у специфікаціях до цього договору.
За умовами п. 1.2 договору, право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання сторонами товарної накладної, яка підтверджує факт передачі товару.
Факт виконання Позивачем своїх зобов'язань підтверджується товарно-транспортними накладними за період з вересня по жовтень 2011 року, які підписані обома сторонами і знаходяться в матеріалах судової справи (з урахуванням розрахунків корегувань до податкових накладних).
Умови оплати поставленого товару визначені п. 7.2 договору №Пр-40814 від 22.07.2010р. та Додатковими умовами до нього від 22.07.2010р. (Додаток № 4), згідно яких покупець здійснює оплату товару шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару.
За твердженням Позивача, всупереч умов договору поставки, Відповідач неналежним образом здійснює оплату поставленого йому товару (здійснив часткову оплату по накладній № СЛ-00005373 від 12.09.2011р.), у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 141473,32 грн. основного боргу (станом на 07.02.2012р.).
Зазначена заборгованість була визнана Відповідачем у акті звірки № ЦО-00008138 взаємних розрахунків за станом на 22.11.2011р. за договором №Пр-40814 від 22.07.2010р., який підписаний ним без зауважень.
Позивач звертався до Відповідача із претензією вих. № 293 від 03.11.2011р. на суму 141473,32 грн. з вимогою сплатити зазначену заборгованість у 15-денний строк з дня отримання даної претензії, яка залишилась без відповіді та без задоволення.
За прострочення оплати, згідно умов п. 8.9 договору №Пр-40814 від 22.07.2010р., Позивач нарахував Відповідачу до сплати пеню у розмірі 6944,73 грн. за період з 04.10.2011р. по 07.02.2012р.
На підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Позивач нарахував Відповідачу додатково до основного боргу суму 707,37 грн. збитків від інфляції за період з 01.11.2011р. по 31.01.2012р. та 1344,14 грн. три проценти річних за період з 04.10.2011р. по 07.02.2012р. розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком Позивача.
Таким чином, на дату звернення із позовом до суду загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 150469,56 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
За змістом приписів ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
В силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав свої, встановлені договором майново-господарські зобов'язання перед Позивачем з оплати отриманого товару, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 141473,32 грн. основного боргу, 6944,73 грн. пені, 707,37 грн. збитків від інфляції та 1344,14 грн. трьох процентів річних - є обґрунтованими і законними, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЙЕР" на користь Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" суму 141473 грн. 32 коп. основного боргу, 6944 грн. 73 коп. пені, 707 грн. 37 коп. збитків від інфляції, 1344 грн. 14 коп. три проценти річних, 3009 грн. 39 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Подобєд
Повне рішення складено - 07.06.2012р.