06.06.12р. Справа № 30/5005/3982/2012
За позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
До відповідача: міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ
Про: стягнення 2 077 738,06 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 16.03.2012 року №14-333, заступник начальника відділу особливого та окремого проваджень управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 21.06.2011 року №1251, юрисконсульт юридичного відділу
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду з позовом та з урахуванням уточнення позовних вимог (заява №14/2-182 від 01.06.2012 року) просить стягнути з міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" 1 751 476,93 грн. основного боргу, 20 183,50 грн. -збитків внаслідок інфляційних процесів, пеню у розмірі 153 779,85 грн., штраф у розмірі 122 603,39 грн., 29 694,39 грн. -3% річних від простроченої суми; відшкодувати за рахунок відповідача понесені позивачем судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №14/2310/11 купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 року в частині своєчасних розрахунків за поставлений протягом жовтня 2011 року газ, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 1 751 476,93 грн. У зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлений природний газ позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 20 183,50 грн. витрат від інфляційних процесів за весь час прострочення, пеню в розмірі 153 779,8573 грн., 3% річних у розмірі 29 694,39 грн., штраф у розмірі 122 603,39 грн.
Відповідач суму основного боргу визнає. Відповідач зазначає, що є спеціалізованим підприємством з виробництва та постачання споживачам м. Дніпропетровська теплової енергії, тому його розрахунки залежать від фінансування з місцевого бюджету та оплати населення отриманих послуг. Відповідач, посилаючись на те, що не отримував належного фінансування з місцевого бюджету, наявність заборгованості населення за послуги з опалення, а також забороною підвищувати тарифи на опалення та застосовувати до населення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату послуг, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, 3% річних та збитків від інфляції. Також, відповідач посилається на те, що позивач не надав доказів понесення збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасних розрахунків за природний газ.
У судовому засіданні 22.05.2012 року оголошувалася перерва до 06.06.2012 року.
У судовому засіданні 06.06.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
30 вересня 2011 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (Покупець) був укладений договір №14/2310/11 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі -газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.
Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (п.1.2 договору).
Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 124 800 тис.куб.м., у тому числі в жовтні 2011 року в обсязі 24 200 тис.куб.м. (п.2.1 договору). Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +/- 5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого Сторонами згідно п.2.1 цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (п.2.1.2 договору).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування -до повного погашення заборгованості (п.11.1 договору).
Кількість газу, яка продається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця та відповідно до вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 року №288 "Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів" (п.4.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 року за жовтень 2011 року на суму 16 716 902,48 грн. (а.с. 14), та на суму 1 106,27 грн. (а.с. 15), а всього на суму 16 718 008,75 грн.
Відповідно до п.6.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Позивач зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату за поставлений у жовтні 2011 року природний газ в сумі 14 966 531,82 грн., заборгованість складає 1 751 476,93 грн. (16 718 008,75 грн. -14 966 531,82 грн.).
Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" своєчасно не здійснило розрахунки за природний газ у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по договору №14/2310/11 від ь30.09.2011 року, що і є причиною спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за поставлений у жовтні 2011 року природний газ в розмірі 1 751 476,93 грн. (16 718 008,75 грн. -14 966 531,82 грн.).
З огляду на положення п.6.1 договору, строк оплати поставленого у жовтні 2011 року природного газу є таким, що настав.
Доказів оплати природного газу в сумі 1 751 476,93 грн. (16 718 008,75 грн. -14 966 531,82 грн.) відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
22.05.2012 року відповідач подав до суду заперечення на позов (вих. №1078 від 22.05.2012 року), яким визнав позовні вимоги в частині суми основного боргу в розмірі 1 751 476,93 грн.
Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.
Згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання відповідачем позову в частині суми основного боргу.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1 751 476,93 грн.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.7.2 договору у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи відсотків) від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.
За несвоєчасну оплату природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 15.11.2011 року по 22.05.2012 року в сумі 153 779,85 грн.
При цьому позивачем було застосовано облікову ставку Національного банку України 7,75% річних.
Оскільки постановою Правління Національного банку України №102 від 21.03.2012 року "Про регулювання грошово-кредитного ринку" з 23.03.2012 року облікову ставку установлено в розмірі 7,5% річних, пеня за період з 15.11.2012 року по 22.05.2012 року складає 152 316,30 грн. згідно наступного розрахунку:
- за період з 15.11.2011 року по 25.11.2011 року в сумі 20 643,62 грн. (4 419 308,75 грн. х 11 днів х 2 х 7,75%/365 днів);
- за період з 26.11.2011 року по 22.03.2012 року в сумі 87 765,79 грн. (1 751 476,93 грн. х 118 днів х 2 х 7,75%/365 днів);
- за період з 23.03.2012 року по 22.05.2012 року в сумі 43 906,89 грн. (1 751 476,93 грн. х 61 днів х 2 х 7,5%/365 днів).
За несвоєчасну оплату поставленого природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 7% в сумі 122 603,39 грн.
Штраф нарахований відповідно до умов договору.
Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, посилаючись на відсутність вини у простроченні виконання зобов'язання.
Як вбачається з наданих відповідачем доказів, міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" є комунальним підприємством, заснованим на комунальній власності територіальної громади міста Дніпропетровська, та є спеціалізованим підприємством з виробництва та постачання споживачам міста теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання.
Відповідно до документів, які надані відповідачем, встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постачання теплової енергії споживачам здійснюється за встановленими тарифами, які не містять повного відшкодування через тривалі процедури затвердження та прийняття тарифів уповноваженими органами, внаслідок чого фактично підприємство вимушене виконувати приписи Законів щодо постачання теплової енергії споживачам за тарифами, а не за дійсною вартістю теплової енергії.
Із наданих відповідачем документів вбачається, що міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" постійно вживаються заходи направлені на стягнення в судовому та примусовому порядку зі споживачів заборгованості за отриману теплову енергію.
Згідно ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).
Санкції за прострочку виконання грошових зобов'язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.
Оскільки затримка виконання грошового зобов'язання відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, і частково викликана наявністю зазначених вище та встановлених під час розгляду даної справи об'єктивних обставин, а отже свідчать про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов'язань перед позивачем, тому господарський суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені та штрафу на 50 % від належної до стягнення, що буде становити: пеня в розмірі 76 158,15 грн. (152 316,30 грн. х 50%), штраф в розмірі 61 301,70 грн. (122 603,39 грн. х 50%).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.11.2011 року по 22.05.2012 року в розмірі 29 694,39 та збитки від інфляції за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року в сумі 20 183,50 грн.
Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце, підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 15.11.2011 року по 22.05.2012 року в розмірі 29 694,39 та збитків від інфляції за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року в сумі 20 183,50 грн.
Суд відхиляє клопотання відповідача про відмову у задоволенні вимог про стягнення 3% річних та збитків від інфляції у зв'язку з відсутністю його вини у виникненні заборгованості з огляду на наступне. Збитки віл інфляції та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а Господарським процесуальним кодексом України надано право суду зменшувати лише розмір неустойки (штраф, пеня).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 08.11.2010 року у справі № 4/719 та від 15.11.2010 року у справі № 4/720.
За викладеного, з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 1 938 814,67 грн. (1 751 476,93 грн. - сума основного боргу + 76 158,15 грн. -пеня + 29 694,39 грн. - 3% річних + 20 183,50 грн. - збитки від інфляції + 61 301,70 грн. - штраф).
Відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню в розмірі 2% від суми, яка підлягає стягненню з відповідача, в тому числі й суми пені та штрафу в повному обсязі, так як зазначені суми нараховані правомірно і зменшені на підставі п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 41 525,49 грн. (2% від суми 2 076 274,51 грн. (1 751 476,93 грн. - сума основного боргу + 152 316,30 грн. -пеня + 29 694,39 грн. - 3% річних + 20 183,50 грн. - збитки від інфляції + 122 603,39 грн. - штраф).
На підставі п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку зі зменшенням суми позову до розміру 2 077 738,06 грн., судовий збір в розмірі 2 440,77 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг в розмірі 1 751 476,93 грн., збитки від інфляції в розмірі 20 183,50 грн., пеню у розмірі 76 158,15 грн., штраф у розмірі 61 301,70 грн., 3% річних в розмірі 29 694,39 грн., судовий збір в розмірі 41 525,49 грн., про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Повернути публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) з державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 440,77 грн., сплачені згідно платіжного доручення №2750 від 02.04.2012 року, яке знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.
Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено -07.06.2012 року