33/0190/435/2012
19 квітня 2012 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Катаров П.Г., розглянувши апеляцію ОСОБА_1 на постанову Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 10 лютого 2012 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Іваномихайлівка Новомосковського району, Дніпропетровської області, громадянин України, який працює водієм ПАТ комбінат «Придніпровський», проживає та зареєстрований : АДРЕСА_1,
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу 340 гривень,
Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за те, що він, в порушення п.п.1.5, 12.1 Правил дорожнього руху, 30 січня 2012 р. о 20-00 год. на 529 км 260 м автодороги Харьків - Сімферополь - Алушта - Ялта керував автомобілем DAF XF 95-430 реєстраційний номер НОМЕР_3 не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, в наслідок чого допустив виїзд на смугу зустрічного напрямку де відбулось зіткнення з автомобілем Мерседес Актрос реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався у зустрічному напрямку, в наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В апеляції і клопотанні до неї ОСОБА_1 ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, скасування постанови судді та закриття провадження по справі. Мотивує свої вимоги тим, що в його діях відсутній склад правопорушення, оскільки інспектор ДАІ змушував його підписувати пояснення, протокол про адміністративне правопорушення та інші документі під психологічним тиском, вважає, що представлені разом з апеляцією висновки експерта спростовують висновки суду щодо порушення ним п.12.1 ПДР, крім того зазначає, що суд фактично не проводив судового засідання, чим порушив його права на захист.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, наведені в апеляції доводи, вважаю, що апеляція не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується зібраними доказами, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення від 30.01.2012 р., згідно яких ОСОБА_1 були порушені вимоги п.1.5, 12.1 Правил дорожнього руху (а.с. 1), даними схеми події, в якої позначені місце зіткнення транспортних засобів, розташування автомобілів після зіткнення (а.с.3), поясненнями водія ОСОБА_1 про те, що він керуючи автомобілем DAF XF 95-430 рухався з боку м. Харкова до м. Сімферополя, у зустрічному напрямку рухався автомобіль Мерседес, на деякий час водієм ОСОБА_1 була втрачена видимість із-за снігового туману після проїзду зустрічного автомобілю, потім відчув удар, від якого автомобіль виїхав на обочину, претензій до водія ОСОБА_2 не мав (а.с. 6), поясненнями водія ОСОБА_2, який пояснив, що він їхав в межах своєї смуги руху, потім побачив світло факт зустрічного автомобіля, потім відчув удар в передню ліву частину свого автомобіля (а.с. 7), даними протоколу огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди та фототаблиця до нього (а.с. 2-5).
Висновок експертного автотехнічного дослідження за № 10 від 20.02.2012 р., який ОСОБА_1 представлено разом з апеляцією, суперечить наведеним вище доказам, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи, у тому числі поясненнях ОСОБА_1 (а.с. 6), не відповідає обставинам дорожньо-транспортної події, та зроблений на підставі невідповідних первинних даних.
Апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що його пояснення (а.с. 6) не відповідають обставинам події, внаслідок застосування до нього з боку працівника ДАІ психологічного тиску, вважаю такими, що не ґрунтуються на доказах по справі, у зв'язку з чим апеляційні вимоги в цій частині необхідно визнати неспроможними.
За таких обставин висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є законним і обґрунтованим.
Доводи апеляції про порушення права на захист апелянта суперечать даним постанови суду та матеріалам справи в їх сукупності, оскільки в судовому засіданні 10 лютого 2012 року ОСОБА_1 був присутнім, в ході розгляду справи вину свою визнав повністю, копію постанови отримав у той же день (а.с. 10), крім того сплатив штраф, який накладено на ОСОБА_1 в сумі 340 гривень, про що 10 лютого 2012 р. надав суду відповідну квитанцію (а.с. 11).
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, судом першої інстанції враховано характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, та правильно застосоване стягнення у виді штрафу.
Аналізуючи наведене, приходжу до висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування постанови суду не має.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 10 лютого 2012 року відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки КримКатаров П. Г.