33/0190/205/2012
03 квітня 2012 року м. Сімферополь
суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Катаров П.Г., розглянувши апеляцію прокурора на постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 31 січня 2012 року, якою провадження по справі про притягнення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Херсон, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-2 КУпАП - закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення,
Згідно постанови суду відносно ОСОБА_1 був складений протокол про корупційне правопорушення за те, що він будучи працівником органів внутрішніх справ України, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, призначений на посаду начальника чергової частини штабу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АРК, як суб'єкт відповідальності за корупційні правопорушення згідно п. «д» ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання та протидії», в період з 01.07.2011 р. порушив обмеження щодо використання свого службового становища та пов'язаних з цим можливостей одержання неправомірної вигоди, за наступних обставин. З 01.07.2011 р. ОСОБА_1 мешкає у кімнаті № 10 санаторного корпусу ТОВ «Санаторій «Київ», відмовляючись при цьому здійснювати оплату за оренду кімнати та наданих комунальних послуг. На вимогу робітників санаторію про оплату заборгованості, використовуючи своє службове становище та погрози, відмовляється здійснювати відповідну оплату, тобто своїми неправомірними діями ОСОБА_1 набув неправомірної вигоди у вигляді несплати коштів за проживання у кімнаті № 10 санаторного корпусу ТОВ «Санаторій «Київ» у розмірі 32 800 грн.
Суддя, закриваючи провадження по справі за відсутністю складу правопорушення, зазначив у постанові, що законних підстав для складання протоколу, саме заяви представника санаторію про правопорушення, суду не представлено, сам протокол складався у відсутність ОСОБА_1, який на час складання протоколу в санаторії не мешкав. Крім того, посадова інструкція начальника чергової частини штабу Ялтинського міського управління в матеріалах справи відсутня, що унеможливлює з'ясування питання використання ним своїх повноважень по відношенню до санаторія, крім того ОСОБА_1 на зазначену посаду призначений лише 26.07.2011 р. Також суд послався на те, що за своє проживання у санаторії в 2011 р. він сплатив кошти ще до складання протоколу про правопорушення у розмірі 2000 грн. Крім того висновки суду мотивовані тим, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, оскільки він 26.11.2011 р., до складання протоколу, був звільнений з органів внутрішніх справ, та на теперішній час є пенсіонером.
В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду, постановити нову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-2 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення будучи працівником органів внутрішніх справ, та будучи призначеним на начальника чергової частини штабу, і згідно з протоколу він вчинив вказане правопорушення використовуючи свої службові повноваження в якості посадової особи ЯМУ ГУ МВС України в АРК, оскільки з 06.09.2010 р. він працював на посаді заступника начальника ІТТ при ЯМУ, яку він обіймав до призначення 26.07.11 р. начальником чергової частини штабу. Крім того, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке є триваючим, що вчинене у період виконання ОСОБА_1 свої посадових обов'язків з 01.07.2011 р. по 26.11.2011 р., тому на час виявлення правопорушення він був суб'єктом зазначеного правопорушення.
В свої запереченнях ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні протесту, мотивуючи тим, що в його діях відсутній склад корупційного правопорушення, оскільки протокол складено з порушенням вимог закону, має невідповідні дійсності відомості, у тому числі щодо посади, роз'яснення прав та обставин справи. Також вважає, що наявність і розмір упущеної вигоди не ґрунтується на допустимих письмових доказах, крім того 2000 гривень за своє мешкання він сплатив на поточний рахунок санаторію, доказів вчинення корупційного правопорушення по справі не добуто.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, наведені в протесті доводи, заслухавши прокурора Ходжаєва Р.Ф., який підтримав апеляційні вимоги, ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які просили залишити постанову суду без зміни, вважаю, що протест прокурора підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з прийняттям нової постанови за наступних підстав.
Як вбачається з мотивувальної частини постанови, суддя, закриваючи провадження по справі, послався на те, що законних підстав для складання протоколу, саме заяви представника санаторію про правопорушення, яка була б зареєстрована відповідно до вимог Інструкції «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються» суду, не представлено, сам протокол складався у відсутність ОСОБА_1, який на час складання протоколу в санаторії не мешкав. Крім того, посадова інструкція начальника чергової частини штабу Ялтинського міського управління в матеріалах справи відсутня, що унеможливлює з'ясування питання використання ним своїх повноважень по відношенню до санаторія, крім того ОСОБА_1 на зазначену посаду призначений лише 26.07.2011 р. Також суд послався на те, що за своє проживання у санаторії в 2011 р. він сплатив кошти ще до складання протоколу про правопорушення у розмірі 2000 грн. Крім того висновки суду мотивовані тим, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, оскільки він 26.11.2011 р., до складання протоколу, був звільнений з органів внутрішніх справ, та на теперішній час є пенсіонером
Однак аналізуючи представлені суду докази, вважаю, що зазначені висновки суду не відповідають фактичним обставинам, оскільки не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, його складено відносно ОСОБА_1 11.01.2012 р. за те, що він, будучи працівником органів внутрішніх справ України, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, призначений на посаду начальника чергової частини штабу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АРК, як суб'єкт відповідальності за корупційні правопорушення згідно п. «д» ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання та протидії», в період з 01.07.2011 р. порушив обмеження щодо використання свого службового становища та пов'язаних з цим можливостей одержання неправомірної вигоди, за наступних обставин. З 01.07.2011 р. ОСОБА_1 мешкає у кімнаті № 10 санаторного корпусу ТОВ «Санаторій «Київ», відмовляючись при цьому здійснювати оплату за оренду кімнати та наданих комунальних послуг. На вимогу робітників санаторію про оплату заборгованості, використовуючи своє службове становище та погрози, відмовляється здійснювати відповідну оплату, тобто своїми неправомірними діями ОСОБА_1 набув неправомірної вигоди у вигляді несплати коштів за проживання у кімнаті № 10 санаторного корпусу ТОВ «Санаторій «Київ» у розмірі 32 800 грн.
Даний протокол складено уповноваженою на те особою, без порушень вимог КУпАП, про що ставилося питання в апеляції. Доводи про порушення прав за захист ОСОБА_1 при складанні протоколу про корупційне правопорушення необхідно визнати неспроможними, оскільки свідок ОСОБА_3, якого були допитано при апеляційному розгляді справи, зазначив, що йому було запропоновано прийняти участь при складанні протоколу про корупційне правопорушення, який було складено відносно ОСОБА_1 Протокол ОСОБА_1 був зачитаний помічником прокурора м. Ялти, оскільки останній відмовлявся його підписати, від отримання копії протоколу ОСОБА_1 також відмовився.
Відповідно до ст.172-2 КУпАП суб'єктом зазначеного правопорушення є особа, визначена у пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (3206-17).
Як вбачається з матеріалів справи Наказом ГУ МВС України в АР Крим № 306 о/с від 26.07.2011 р. підполковника міліції ОСОБА_1 призначено начальником чергової частини штабу Ялтинського міського управління, звільнивши його з посади заступника начальника ізолятора тимчасового тримання затриманих та взятих під варту осіб при тому ж управлінні (а.с14).
Таким чином на весь період вчинення правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1, починаючи з 01.07.2011 р., останній був працівником органів внутрішніх справ України, мав спеціальні звання, який з 26.07.2011 р. працював на посаді начальника чергової частини штабу Ялтинського міського управління, виконував організаційні-розпорядчі функції, тобто був посадовою особою ЯМУ ГУ МВС України в АРК, наділеною відповідними службовими повноваженнями та пов'язаними з цим можливостями, та відповідно до примітки 1 ст.172-2 КУпАП був суб'єктом інкримінованого йому правопорушення, що суперечить висновкам суду в цій частині.
Порушення ОСОБА_1 встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди, саме факт проживання з 01.07.2011 р. у кімнаті № 10 санаторного корпусу ТОВ «Санаторій «Київ» без здійснення оплати за оренду кімнати та наданих комунальних послуг, відмовляючи в оплаті на вимогу працівників санаторію, посилаючись на своє службове становище, підтверджується також :
поясненнями ОСОБА_4 про те, що він працює на посаді юриста ТОВ «Санаторій «Київ», у кімнаті зазначеного санаторія проживав ОСОБА_1, зі слів головного бухгалтера товариства ОСОБА_1 проживав у кімнаті № 10 без здійснення відповідної оплати за її оренду, мотивуючи тим, що він є працівником міліції, на вимогу старшого адміністратора про оплату, ОСОБА_1 відповідає відмовою, на вимогу ОСОБА_4 взагалі пригрозив проведенням в санаторії перевірок (а.с.21);
поясненнями ОСОБА_5, яка зазначила, що з 2000 року працює старшим адміністратором санаторію. В кімнаті № 10 санаторію постійно проживав ОСОБА_1, який є працівником міліції, оплату за проживання в цій кімнаті який не здійснює, та погрожує своїм службовим становищем (а.с.22);
поясненнями головного бухгалтера ТОВ «Санаторій «Київ» ОСОБА_6, яка зазначила, що ОСОБА_1 дійсно проживав в корпусі № 4 кімнаті № 10 ТОВ «Санаторій «Київ», що знаходиться по вул. Кірова, 18 м. Ялта, і дійсно не сплачував за своє проживання, мотивуючи тим, що він як працівник міліції не повинен здійсняти оплату. Свідок також зазначила, що проживав він не сам, а з жінкою, а автомобіль свій залишав на території санаторію (а.с.20);
поясненнями ОСОБА_7, яка пояснила, що вона в санаторії працює сестрою-господаркою, неодноразово мала сварки з ОСОБА_1 з приводу неналежного користування ним інвентарем санаторію, в ході яких він постійно погрожував їй своїм службовим становищем (а.с.23).
Згідно наданих адміністрацією ТОВ «Санаторій «Київ» довідок ОСОБА_1 за період з 01.07.2011 року по 01.11.2011 р. за оренду кімнати № 10 корпусу № 4 не сплатив 32800 гривень, та, як пояснив ОСОБА_1 у судовому засіданні (а.с.51), він виїхав з санаторію 26.11.2011 р., 07.12.2011 р. він вніс на рахунок санаторію 2000 гривень.
Висновки судді про здійснення оплати за проживання ОСОБА_1 в сумі 2000 гривень не спростовують наявність в діях останнього складу корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-2 КУпАП.
Висновки судді про те, що скаргу ОСОБА_4 на дії ОСОБА_1 (а.с.6) не можливо визнати відповідною заявою, оскільки вона не зареєстрована відповідно до вимог Інструкції «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються», необхідно визнати такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки по даній справі вирішується питання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення корупційного адміністративного правопорушення, і заява ОСОБА_4 є одним з доказів, який надано суду на підтвердження фактів викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи докази по справі в їх сукупності, можливо зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-2 КУпАП -порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди, у зв'язку з чим постанова судді про закриття провадження по справі підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-2 КУпАП.
Відповідно до ст.33 КУпАП, обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, ступень його вини, відсутність обставин, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривен, без конфіскації незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляцію прокурора задовольнити.
Постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 31 січня 2012 року, якою закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.172-2 КУпАП - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень, без конфіскації незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки КримКатаров П. Г.