Справа №: 22-ц/0190/3312/2012Головуючий суду першої інстанції:Сафонов В.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.
"06" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіОнищенко Т.С.,
СуддівСокола В.С., Куриленка О.С.,
При секретаріУрденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим і ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 26.10.2009, -
Позивач - ОСОБА_6 в червні 2009 року звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 ОСОБА_9 залишилась спадщина, проте ним, як спадкоємцем за заповітом, з поважних причин пропущений строк, встановлений для прийняття спадщини /арк. с. 3-4/.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 26.10.2009 даний позов задоволено - встановлено ОСОБА_6 додатковий строк 1 місяць для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини /арк. с. 26/.
Не погодившись з даним судовим рішенням, ОСОБА_8, як спадкоємець за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7, подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі - про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права /арк. с. 45/.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, позивача і його представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених вимог.
Колегія суддів не може погодитися з таким вирішенням спору, оскільки судом першої інстанції оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_9 за час шлюбу з ОСОБА_7 - 13.08.1990 придбав у власність за договором купівлі-продажу домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами) по АДРЕСА_1 /арк. с. 9-10, 75, 81/.
Право власності ОСОБА_7 ОСОБА_9 на вказане нерухоме майно зареєстровано у встановленому законом порядку в БТІ /арк. с. 10/.
13.08.2007 ОСОБА_9 склав заповіт, згідно з яким він на випадок своєї смерті заповідав усе належне йому майно, в т.ч. домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами) по АДРЕСА_1, позивачеві - ОСОБА_6 Даний заповіт посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_10 і зареєстровано в реєстрі під №3254 (в Спадковому реєстрі №42930915) та не скасовувався і не змінювався спадкодавцем на день його смерті /арк. с. 5-6, 76-77/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9, про що Гвардійською селищною радою Сімферопольського району АР Крим 12.05.2008 зроблено відповідний актовий запис №124 та видано свідоцтво про смерть /арк. с. 7-8/.
справа № 22-ц/0190/3312/2012 головуючий - суддя першої інстанції: Сафонов В.В.
доповідач - суддя апеляційної інстанції: Онищенко Т.С.
Положеннями Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків - спадщини від фізичної особи, яка померла -спадкодавця, до інших осіб - спадкоємців (стаття 1216).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (стаття 1220).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223).
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233).
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (стаття 1235).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (стаття 1268).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (стаття 1269).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття 1270).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1273).
Дружина померлого - відповідач ОСОБА_7, як спадкоємець за законом, у встановлений законом строк - 06.11.2008 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 /арк. с. 75/.
Позивач - ОСОБА_6, як спадкоємець за заповітом, не звернувся до нотаріальної контори у встановлений законом строк з заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11
Згідно зі статею 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач на підтвердження заявлених вимог не надав і матеріали цивільної справи не містять жодних належних та допустимих доказів.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач визнав апеляційну скаргу і пояснив, що він знав про наявність заповіту, складеного ОСОБА_11 на його ім'я, знав про смерть спадкодавця, однак не звернувся своєчасно до нотаріальної контори, оскільки не знав про необхідність вчинення таких дій.
Відповідно до статті 300 Цивільного процесуального кодексу України, визнання апеляційної скарги другою стороною враховується апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.
Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 зазначив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24).
Причини, з яких позивачем пропущений встановлений для прийняття спадщини строк (не знання вимог закону), не є поважними, оскільки не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач мав можливість звернутися до адвокатів або інших спеціалістів праву для отримання юридичної допомоги, в т.ч. консультації, щодо вчинення дій, необхідність яких визначена законом для прийняття спадщини.
За таких обставин, вирішуючи питання про визначення позивачеві додаткового строку, суд першої інстанції повинен був дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини і відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що такий строк пропущений позивачем з причин, які не є поважними, оскільки не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто до ухвалення рішення по даній справі, помер відповідач - ОСОБА_7
Відповідно до статті 37 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
В порушення вимог вищезгаданих норм процесуального права, суд першої інстанції не залучив до участі у справі правонаступника померлого відповідача (апелянт - спадкоємець за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7) і розглянув спір по суті без участі особи (ОСОБА_8.), прав та обов'язків якого він безпосередньо стосується.
Відповідно до статті 309 Цивільного процесуального кодексу України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 26.10.2009, яке є предметом апеляційного оскарження, підлягає скасуванню, оскільки ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права (положень статті 1273 Цивільного кодексу України і статті 37 Цивільного процесуального кодексу України), що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням нового рішення по даній справі - про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 300, 303, 307, 309, 313-314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 26.10.2009 скасувати.
Ухвалити по даній справі нове рішення.
Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні заявлених позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в повному обсязі.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Онищенко Т.С. Сокол В.С. Куриленко О.С.