"08" листопада 2006 р.
11:45
Справа № 14/239/06
Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Цвєткової П.В. при секретарі Мазур Ю.Г.
Позивач: Державне управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області, 54029, м.Миколаїв, пр.Леніна, 16
Відповідач: Державне підприємство “Національна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відособленого підрозділу “Атоменергобуд», 55001, м.Южноукраїнськ, Промзона, а/с 24
Третя особа на стороні відповідача
без самостійних вимог: Миколаївська обласна рада
Представники:
від позивача: Єршова Т.А., довіреність № 03/928 від 03.07.06р., Парафіло М.М., довіреність №03/1173 від 08.09.06р.;
від відповідача: Кравченко А.М., довіреність від 12.09.06р.;
від третьої особи: Бочкарьова Т.О., довіреність № 589-09/05 від 08.11.06р.;
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 266 956 грн., заподіяної шкоди державі внаслідок затоплення 21 га земельної ділянки природно-заповідного фонду РЛП “Гранітно-степове Побужжя»
Відповідач позов не визнає. В своїх змінах до відзиву він посилається на те, що до теперішнього часу Миколаївською обласною радою проект організації території регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя» не затверджено, його межі не винесені в натурі, в тому числі і земельні ділянки під водною поверхнею річки Південний Буг. З цього випливає, що такого об»єкту природно-заповідного фонду, як РЛП “Гранітно-степове Побужжя», до цього часу не існує в природі. Більше того, з листа директора ( майбутнього) регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове “Побужжя» від 23.12.05р. №125 вбачається, що землі РЛП ( коли їх межі будуть визначені в натурі на місцевості) при споруджені Ташлицької ГАЕС взагалі затоплюватися не будуть.
Крім того, рішенням господарського суду Львівської області від 17.04.06р. у справі №3126-13/37А встановлено відсутність будь-яких порушень діючого законодавства України у сфері охорони навколишнього природного середовища з боку третьої особи по справі -ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП ЮУ АЕС, під час здійснення будівництва ТГАЕС.
Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про залучення до участі у справі Миколаївську обласну раду з метою з»ясування питання стосовно затвердження проекту організації РЛП “Гранітно-степове Побужжя», а також надати письмову відповідь чи приймалось нею рішення про затвердження зазначеного проекту організації території РЛП.
Господарським судом клопотання відповідача задовольняється, Миколаївська обласна рада залучається до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін. господарським судом встановлено таке:
Позивач просить стягнути з відповідача на користь держави в його особі 266 956грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, посилаючись на те, що внаслідок дій ВП “Атоменергобуд», пов»язаних із заповненням Олександрівського водосховища до рівня 14.7 м затоплено 21.0га площі об»єкту природно-заповідного фонду -регіонального ландшафтного парку (РЛП) “Гранітно-степове Побужжя», що затоплена ділянка в порушення Закону України “Про природно-заповідний фонд України» і висновку державної екологічної експертизи від 30.04.1998р. № 9/2-1/2-3-430 щодо уточнення проекту спорудження Ташлицької ГАЕС не виведена у встановленому порядку із складу природно-заповідного фонду.
Позивач посилається на те, що самовільне використання заповідної території, знищення та пошкодження типових та унікальних природних комплексів та об»єктів РЛП “Гранітно-степове Побужжя» внаслідок несанкціонованого затоплення і підвищення рівня Олександрівського водосховища тягне за собою відповідальність та зобов»язання відшкодувати заподіяну шкоду відповідно до Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища», “Про природно-заповідний фонд», “Про тваринний світ», “Про рослинний світ» та “Про Червону книгу України».
18 березня 1994р. Миколаївською обласною радою за № 27 було прийнято рішення “Про створення регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя» на 2060, 92га . Відповідно до ст.24 Закону України “Про природно-заповідний фонд» проект організації території регіонально-ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об»єктів і порядок його реалізації затверджується державним органом, який прийняв рішення про організацію парку.
Миколаївьска обласна рада залучена до участі в справі в якості третьої особи, листом від 8 листопада 2006р. № 589-08/05 повідомила господарський суд, що проект організації території РЛП “Гранітно-степове Побужжя» обласною радою не затверджувався.
Згідно зі ст.53 ЗУ “Про природно-заповідний фонд України» порядок відведення земельних ділянок регіональним ландшафтним паркам визначається Земельним Кодексом України.
Одним із завданням землеустрою відповідно до ст.183 Земельного Кодексу України є встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природно-охоронним, рекреаційним і заповідним режимами.
Позивач в судовому засіданні не довів і не надав доказів, які б свідчили, що в відповідності з нормами Земельного Кодексу встановлені межі РЛП “Гранітно-степове Побужжя» на місцевості.
В зв»язку з цим, господарський суд не знаходить підстав для задовлення позову, оскільки:
- Обласною радою не затверджено проект організації території РЛП “Гранітно-степове Побужжя»;
- Межі парку намісцевості не встановлювались;
- Лист директора РЛП “Гранітно-степове Побужжя» від 23.12.05р. № 125 свідчить, що землі РЛП ( коли його межі будуть визначені в натурі на місцевості) при затопленні Ташлицької ГАЕС взагалі затоплюватись не будуть.
Керуючись ст. 2, 159, 163 КАСУ господарський суд, -
В позові відмовити.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя
П.В.Цвєткова