79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.10.06 Справа № 14/15-290
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Галушко Н.А.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Болехівській І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Українська тютюнова компанія»від 11.05.2006 р. № 11/05-06
на постанову Господарського суду Тернопільської області від 07.04.2006р.
у справі № 14/15-290
за позовом ВАТ «Українська тютюнова компанія», м. Монастириськ Тернопільської області
до відповідача Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (далі Бучацька МДПІ), м. Бучач Тернопільської області
про скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників:
від позивача - Кроподра Є..В. -представник;
від відповідача -Гладиш А.С. -завідувач юридичного сектору.
Керуючись ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі наказу ДПА в Тернопільській області від 28.12.2005р. № 342 «Про реорганізацію підвідомчих державних податкових інспекцій області»судом допущено заміну відповідача Козівської МДПІ її правонаступником Бучацькою МДПІ.
23.08.2006р. та 20.09.2006р. у судовому засіданні розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду апеляційної інстанції.
Представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), роз'яснено.
Постановою Господарського суду Тернопільської області від 07.04.2006р. у даній справі, суддя Руденко О.В., у позові відмовлено.
Постанова суду мотивована положеннями норм пп.4.1.4 п.4.1 ст.4, пп.5.3.1 п.5.3 ст.5, пп..17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. № 110 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за № 1023/7311), п.1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 № 429 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.02 року за №1023/7311), а також зокрема тим, що на протязі 2002-2003 років мали місце факти несвоєчасної сплати узгоджених сум податкового зобов'язання по акцизному збору; відомості акту перевірки від 27 липня 2005 року № 15/23-00377377 з цього приводу відповідають фактичним обставинам та даним бухгалтерського та податкового обліку відкритого акціонерного товариства.
ВАТ «Українська тютюнова компанія», позивач у справі, не погодилось із законністю винесеної постанови, подало апеляційну скаргу, вважає, що під час розгляду справи та винесення постанови судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, відповідачем не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав доведеними, судом порушено норми матеріального та процесуального законодавства України.
Наведене призвело до прийняття неправильного судового рішення, тому відповідач просить апеляційну скаргу задоволити, постанову Господарського суду Тернопільської області від 07.04.2006р. у справі № 14/15-290 скасувати, прийняти нове рішення, яким податкові повідомлення-рішення від 12.01.2006р. за № 0000402301/3, № 0000412301/3, № 0000422301/3, що прийняті Козівською міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільської області, скасувати.
Бучацька МДПІ, відповідач у справі, подала заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу ВАТ «Українська тютюнова компанія»без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 07.04.2006р. - без змін, з підстав правомірності і обґрунтованості постанови.
Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив зазначені вимоги з підстав, наведених у запереченні на апеляційну скаргу.
Обставини, що мають значення для справи, які встановлені судом першої інстанції.
Позивач подав позов про скасування податкових повідомлень-рішень Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області від 12.01.2006р. за № 0000402301/3, № 0000412301/3, № 0000422301/3.
Козівська міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області (далі по тексту ухвали -Козівська МДПІ) провела невиїзну документальну перевірку узгодженої суми податкового зобов'язання ВАТ «Українська тютюнова компанія».
За результатами перевірки було складено Акт від 27.07.2005 року № 15/23-00377377 (а.с.30) (далі по тексту ухвали - Акт), в якому встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Як вбачається з Акту перевірки, позивач несвоєчасно сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання по акцизному збору, зокрема, відповідно до поданих розрахунків по акцизному збору за:
- лютий 2003 року (розрахунок від 13 березня 2003 року № 2037) податкове зобов'язання по акцизному збору у розмірі 23350,00 грн. по граничному терміну сплати 31 березня 2003 року товариством сплачено 18 квітня 2003 року (платіжне доручення від 18 квітня 2003 року № 47);
- травень 2003 року (розрахунок від 13 червня 2003 року № 1754) податкове зобов'язання у розмірі 22222,25 грн., 266,48 грн., 132965,27 грн. по граничному терміну сплати 30 червня 2003 року сплачено товариством відповідно 8 липня 2003 року (платіжне доручення від 8 липня 2003 року № 335), 9 липня 2003 року (платіжне доручення від 9 липня 2003 року № 336) та 23 липня 2003 року (платіжне доручення від 23 липня 2003 року № 51);
- червень 2003 року (розрахунок від 18 липня 2003 року № 2569) податкове зобов'язання у розмірі 20638,37 грн. по граничному терміну сплати 30 липня 2003 року сплачено 28 серпня 2003 року (платіжне доручення від 28 серпня 2003 року № 434);
- липень 2003 року (розрахунок від 20 серпня 2003 року № 3120) визначене податкове зобов'язання у розмірі 20776,51 грн. по граничному терміну сплати 1 вересня 2003 року товариством сплачено 17 вересня 2003 року (платіжне доручення від 17 вересня 2003 року № 482) із затримкою до 30 календарних днів.
За таких обставин, на підставі Акту перевірки Козівською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2005 року № 0000422301/0/0, яким зобов'язано ВАТ "Українська тютюнова компанія" сплатити штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по акцизному збору при затримці сплати до 30 календарних днів у розмірі 22021,90 грн. ((23350,00 грн. + 22222,25 грн. + 266,48 грн. + 132965,27 грн. + 20638,37 грн. + 20776,51 грн.) х 10%).
Відповідно до поданих розрахунків по акцизному збору за грудень 2002 року (від 16 січня 2003 року № 339) платником податків самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 90020,00 грн. по граничному терміну сплати 30 січня 2003 року та за січень 2003 року (від 14 лютого 2003 року № 1164) у розмірі 40879,72 грн. та 1270,28 грн. по граничному терміну сплати 3 березня 2003 року. Відповідно до даних облікової картки платника та відомостей акту перевірки ВАТ "Українська тютюнова компанія" сплатило суми податкового зобов'язання у розмірі 90020,00 грн. та 40879,72 грн. 17 квітня 2003 року (платіжне доручення від 17 квітня 2003 року № 177), у розмірі 1270,28 грн. 18 квітня 2003 року (платіжне доручення від 18 квітня 2003 року № 47) із затримкою більше 30 календарних днів.
За таких обставин, на підставі Акту перевірки Козівською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2005 року № 0000412301/0, яким зобов'язано ВАТ "Українська тютюнова компанія" сплатити штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по акцизному збору при затримці сплати більше 30 календарних днів у розмірі 26434,00 грн. ((90020,00 грн. + 40879,72 грн. + 1270,28 грн.) х 20%).
Крім того, згідно з поданим розрахунком по акцизному збору від 13 грудня 2002 року № 6153 за листопад 2002 року товариством визначено податкове зобов'язання на суму 49100,28 грн. по граничному терміну сплати 30 грудня 2002 року. Відповідно до даних облікової картки платника та матеріалів перевірки Відкрите акціонерне товариство "Українська тютюнова компанія" сплатило суму податкового зобов'язання у розмірі 49300,28 грн. 17 квітня 2003 року (платіжне доручення від 17 квітня 2003 року № 177) із затримкою більше 90 календарних днів.
Також, на підставі Акту перевірки Козівською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2005 року № 0000402301/0/0, яким позивача зобов'язано сплатити штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по акцизному збору при затримці сплати більше 90 календарних днів у розмірі 24550,14 грн. (49100,28 грн. х 50%).
За наслідками апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань, що визначені у наведених вище актах ненормативного характеру, скарги платника податків, що направлялись ним до контролюючих органів, залишені без задоволення, а оспорені податкові повідомлення-рішення без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Місцевим господарським судом повно встановлено обставини, що мають значення для справи, щодо проведення податковим органом перевірки, складення акту перевірки та прийняття оспорених податкових повідомлень-рішень.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.1, п.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Акти перевірки у даному випадку є належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 70 КАС України.
Апеляційний господарський суд при прийнятті ухвали у даній справі погоджується з наступним мотивуванням постанови суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зокрема, з Акту перевірки, і це не спростовано (не заперечується) представником позивача, що на протязі 2002-2003 років мали місце факти несвоєчасної сплати узгоджених сум податкового зобов'язання по акцизному збору; відомості акту перевірки від 27 липня 2005 року № 15/23-00377377 з цього приводу відповідають фактичним обставинам та даним бухгалтерського та податкового обліку товариства.
Нормою, яка міститься у п.п.17.1.7 п.17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, місцевий господарський суд на підставі матеріалів справи, прийшов до правильного висновку, що розміри штрафних санкцій у оспорених податкових повідомленнях-рішеннях визначені контролюючим органом з дотриманням законодавства, що регламентує спірні правовідносини, на підставі фактичних та обґрунтованих відомостей, які з'ясовані в процесі проведеної перевірки.
Щодо посилання позивача на те, що питання своєчасності сплати акцизного збору вже перевірялося у 2003-2005 роках (акти перевірок від 21 січня 2003 року № 01-2301-23047-000377377, від 31 березня 2004 року № 03/23/00377377 та від 27.07.2005 року №14/23-00377377) , то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі посилання є безпідставними з огляду наступне.
Згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями позивача притягнуто до відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання по акцизному збору за листопад-грудень 2002 року та травень-липень 2003 року. В апеляційній скарзі позивач відзначив, що у період з 2002-2005р.р. контролюючим органом рішення щодо притягнення позивача до відповідальності за несвоєчасну сплату сум податкового зобов'язання (акцизного збору) за наведені вище періоди не приймались. Дана обставина підтверджена і представником відповідача.
З матеріалів справи вбачається, і це не спростовано представником позивача, що штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по акцизному збору згідно з вищезазначеними актами перевірок ВАТ "Українська тютюнова компанія" не нараховувалися.
Із тексту акта перевірки від 31 березня 2004 року № 03/23/00377377 не вбачається, що контролюючим органом в ході проведення перевірки досліджувались питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по акцизному збору за листопад-грудень 2002 року та травень-липень 2003 року; перевіркою, за результатами якої складено акт від 27.07.2005 року охоплено не спірний період, а проміжок діяльності товариства з 01.01.2004р. по 31.03.2005р.; у довідці від 17.06.2005 року констатовано стан розрахунків з бюджетом позивача за даними його особового рахунку, а не документів податкової звітності (розрахунків акцизного збору), що суд першої інстанції правильно вважає обґрунтованим, зважаючи на питання що досліджувались при її складанні (правильність нарахування та сплати акцизного збору за період з 01.01.2004 р. по 01.01.05 р. - стор.1 довідки); пункт 2.6 акту перевірки від 21.01.2003 року не містить відомостей, передбачених розділом ІІ -ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002р. № 429, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за № 01-8/1449 (чинного у 2003 році), а відтак його дані не були і не могли бути підставою для притягнення товариства до відповідальності за несвоєчасну сплату ним податкових зобов'язань по акцизному збору за листопад-грудень 2002 року.
Також, податкові зобов'язання по акцизному збору за листопад-грудень 2002 року сплачені у квітні 2003 року, а зважаючи на те, що згідно із п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. № 110 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за № 1023/7311), штрафна санкція застосовується у відсотковому розмірі від суми фактично сплаченого ( погашеного) податкового боргу, то у акті від 21.01.2003 року не могло міститись жодних відомостей з цього приводу.
Згідно із ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному , повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність і безпідставність прийняття оспорених податкових повідомлень-рішень про застосування до нього штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по акцизному збору.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 55, 69, 70, 71, 79, 86, 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський УХВАЛИВ:
Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили і може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 КАС України.
Дана ухвала виготовлена в повному обсязі 09.11.2006р.
Головуючий - суддя Процик Т.С.
суддя Галушко Н.А.
суддя Юрченко Я.О.