Справа № 701/540/12
06 червня 2012 року
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого: Гал Л. Л. ,
при секретарі - Боротей А.Е.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача за договором адвоката ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Берегівської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача міськрайонне управління Держкомзему у місті Берегово і Берегівському районі, про визнання протиправним та скасування рішення 5 сесії 6 скликання Берегівської міської ради №216 від 25.03.2011 року,
ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Берегівської міської ради, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача міськрайонне управління Держкомзему у м. Берегово та Берегівському районі, про визнання протиправним та скасування рішення 5 сесії 6 скликання Берегівської міської ради №216 від 25.03.2011 року «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку ОСОБА_3»зазначивши, що він є власником будинку за адресою АДРЕСА_1, до якого належить земельна ділянка площею 0,0613 га. Рішенням Берегівської міської ради від 25.03.2011 року №218 йому було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0613, га за адресою АДРЕСА_1. Його земельна ділянка межує із земельною ділянкою, на якій розташоване домоволодіння ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2, яке було нею придбано 30.12.2010 року на підставі договору купівлі-продажу. Рішенням виконкому Берегівської міської ради від 27.12.1966 року було виділено земельну ділянку площею 395 квадратних метрів для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_2, однак в договорі купівлі-продажу між ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_6, та ОСОБА_3 вже була зазначена земельна ділянка, яка належить до житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 збільшеним розміром - 0,0538 га. Так, позивач вважає, що земельна ділянка ОСОБА_3 безпідставно була збільшена із 395 квадратних метрів на 0,0538 га, жодного рішення про збільшення площі земельної ділянки Берегівською міською радою не приймалося, виходить за раніше встановлені межі і накладається на його земельну ділянку, де розташоване його домоволодіння. У зв'язку з цим, позивач вважає, що рішення 5 сесії 6 скликання Берегівської міської ради №216 від 25.03.2011 року про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку ОСОБА_3, площею 0,0538 га, є протиправним та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідачці ОСОБА_7 безпідставно була збільшена земельна ділянка із 395 квадратних метрів на 0,0538 га біля житлового будинку і вважає рішення Берегівської міської ради про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,0538 га незаконною.
Представник позивача адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що рішенням виконкому Берегівської міської ради від 27.12.1966 року було виділено земельну ділянку під будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, площею 395 квадратних метрів із закріпленням чітких меж. За договором купівлі-продажу від 30.12.2010 року відповідачка ОСОБА_3 придбала житловий будинок за адресою АДРЕСА_2, в якому зазначено, що до житлового будинку належить земельна ділянка площею 0,0538 га, та згодом звернулася до Берегівської міської ради про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою з метою посвідчення права власності на земельну ділянку, додавши до заяви договір купівлі-продажу. Однак Берегівською міською радою рішення про збільшення розміру земельної ділянки із 395 квадратних метрів до 0,0538 га, що відносить виключно до її компетенції, не приймалося і при зверненні відповідачки до міської ради останньою не перевірялося те, чи правомірно користувалася вона земельною ділянкою площею 0,0538 га, та винесла рішення про надання їй дозволу на розроблення проекту технічної документації на вказану ділянку. Крім того, представник позивача вважав, що договір купівлі-продажу не є підтверджуючим документом того, що відповідачка законно користувалася земельною ділянкою і відповідною площею, а тому рішення Берегівської міської ради є незаконним і порушує права позивача.
Представник відповідача Берегівської міської ради за довіреністю ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідачка ОСОБА_3 звернулася до Берегівської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності, в якій зазначила площу земельної ділянки. До заяви нею була додана копія договору купівлі-продажу житлового будинку від 30.12.2010 року, в якій також була зазначена земельна ділянка до будинку площею 0,0538 га із присвоєним кадастровим номером, і сам кадастровий план, тобто на момент звернення відповідачки до міської ради вказана земельна ділянка вже повинна була перевірятися управлінням держкомзему на предмет того, чи правомірно вона користується нею, та чи не порушує це права інших осіб.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що у 2010 році вона на підставі договору купівлі-продажу придбала житловий будинок від ОСОБА_6 в АДРЕСА_2, до якої належить земельна ділянка площею 0,0538 га. В даному договорі будинок, інші споруди, в тому числі гараж і вбиральня були зазначені відповідними літерами, а земельній ділянці присвоєний кадастровий номер. Вказане домоволодіння було зареєстроване в БТІ. В березні 2011 року вона звернулася до Берегівської міської ради із заявою про надання їй дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності, а згодом був виготовлений і державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0538 га.
Представник відповідачки адвокат ОСОБА_9 пояснив, що відповідачка ОСОБА_3 30.12.2010 року придбала будинок і земельну ділянку в АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу від ОСОБА_4, який був нотаріально оформлений. Домоволодіння було зареєстроване за нею в БТІ. В договорі купівлі-продажу була конкретно зазначена площа земельної ділянки, присвоєний їй кадастровий номер. Тому ОСОБА_3 отримала дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою відповідно до рішення №216 від 25.03.2011 року Берегівської міської ради. Вже 31.08.2011 року рішенням Берегівської міської ради отримала у власність земельну ділянку площею 0,0538 га і державний акт, тобто є добросовісним набувачем. У зв'язку з цим представник вважав, що рішення Берегівської міської ради №216 від 25.03.2011 року є законним та таким, що відповідає закону.
Представник третьої особи на стороні відповідача міськрайонного управління Держкомзему у м. Берегово та Берегівському районі в судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 44).
Заслухавши пояснення сторін, представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
І згідно ч. 2 цієї статті якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно договору-купівлі продажу від 30 грудня 2010 року ОСОБА_3 купила від ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_6, житловий будинок садибного типу АДРЕСА_2. До житлового будинку належить земельна ділянка площею 0,0538 га, кадастровий номер 2110200000:01:006:0036 (а.с. 5).
Крім того, з кадастрової справи на земельну ділянку ОСОБА_6 та кадастрового плану виготовленого у 2010 року вбачається, що площа земельної ділянки становить 0,0538 га та їй було присвоєно кадастровий номер 2110200000:01:006:0036 (а.с. 68).
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
14.02.2011 року ОСОБА_3 звернулася до Берегівської міської ради із заявою, в якій просила дати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку з обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, площею 0,0538 га (а.с. 34).
Рішенням 5 сесії VІ скликання Берегівської міської ради від 25.03.2011 року №216 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку ОСОБА_3», відповідачці було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0538 га за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 14).
Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Отже, Берегівська міська рада як суб'єкт владних повноважень діяла в межах своїх повноважень відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Так, позивач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні не довели ту обставину та не представили докази на підтвердження того, що рішення Берегівської міської ради є безпідставним і незаконним, оскільки ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,0538 га за адресою АДРЕСА_2, набула в порядку, визначеному законом і правомірно користується нею, а Берегівська міська рада, в свою чергу, дотримуючись вимог земельного законодавства 25.03.2011 року прийняла рішення №216 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку ОСОБА_3».
Наявність згідно викопіювання з чергового кадастрового плану накладки на земельні ділянки розташовані в АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1, в розмірі 145 метрів квадратних, що також підтверджується протоколами проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 56-60), та пов'язаного в зв'язку з цим спору між землекористувачами відноситься до цивільно-правових відносин та не означає незаконність згаданого рішення міської ради.
За таких обставин, суд приходить до наступного висновку, що рішення Берегівської міської ради №216 від 25.03.2011 року є законним, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 11, 160, 163 КАС України, ст.ст. 3, 12, 120 Земельного Кодексу України, ст. 41 Конституції України,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Берегівської міської ради, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача міськрайонне управління Держкомзему у місті Берегово і Берегівському районі, про визнання протиправним та скасування рішення 5 сесії 6 скликання Берегівської міської ради №216 від 25.03.2011 року - відмовити.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Львівського апеляційного адміністративного суду через Берегівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л. Л. Гал