Справа № 0306/3170/2012
Провадження № 2/0306/850/2012
м. Ковель 05.06.2012
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Луньової Т.М.
за участі секретаря - Бєлих Н.Б.,
позивача -ОСОБА_1,
відповідача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулась до суду з позовом, у якому прохає розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем ОСОБА_2 12 травня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступними обставинами: сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 травня 2006 року і є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони упродовж тривалого часу не проживають разом і не підтримують подружні відносини. Шлюб між сторонами фактично розпався з вини відповідача у справі, який упродовж спільного проживання сторін зневажав позивача як дружину та матір, систематично влаштовував скандали у присутності малолітньої дитини, що негативно впливало на стан здоров'я та психічний розвиток дитини. Кошти, які відповідач заробляв особисто, витрачав виключно на власні потреби, ігноруючи потреби дитини та позивача, змінювати свого ставлення до позивача та своє відношення до викнання подружніх обов'язків не бажав і не бажає. Як у період спільного проживання стрін, так і на теперішній час сім'я існувала виключно за кошти позивача. Поведінка відповідача та ставлення до сім'ї призвели до остаточної втрати подружжям почуття любові та взаємоповаги. Шюб між сторонами існує лише формально. Подальше життя з відповідачем позивач вважає обтяжливим для себе та малолітньої дитини як в матеріальному так і моральному плані, а тому наполягає на розірвання шлюбу.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві і прохає його задовольнити. Вважає, що з врахуванням поведінки відповідача та безвідповідального ставлення до виконання батьківських обовязків рішення про розірвання шлюбу не потягне негативних наслідків для неповнолітньої дитини стрін. Зокрема відповідач не приділяв і не приділяє уваги малолітній дочці. Незважаючи на ту обставину, що малолітня донька сторін перебувала і до теперішнього часу перебуває на утримані позивача, відповідач відмовився віддати позивачеві хоча б частину із спільно набутого подружям майна. Тож ставлення відповідача до позивача та дитини свідчить про неможливість відновлення сторонами пдружніх відносин.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, ствердив обставини, якими позивач обґрунтувала позовні вимоги і не заперечує проти задоволення позову. Пояснив, що не бажав і не бажає проживати з позивачем у шлюбі, оскільки одружився лише з причини вагітності позивача. Дійсно не має інтересу до дитини і відмовляється від своїх прав та обов'язків стосовно малолітньої дочки.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.
Факт реєстрації шлюбу між сторонами у справі 12 травня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області доводиться відповідним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07 липня 2006 року.
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20 листопада 2006 року доводиться та обставина, що сторони є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік повинен утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Чоловік і жінка зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами існує лише формально, сторони тривалий час не підтримують подружні відносини і остаточно втратили почуття любові та взаємоповаги.
Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України підставою для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя є те, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін є обтяжливим для позивача та її малолітньої дитини як у матеріальному, так і у психологічному плані. Враховуючи ту обставину, що сторони упродовж тривалого часу не підтримують подружні відносини, рішення про розірвання шлюбу не потягне негативних наслідків для неповнолітніх дітей сторін.
На підставі 15,30,60-62, 85, 212, 213, 215, 173,174,218,224 ЦПК України, ст. 110,112 СК України, суд
Позов задовольнити повністю
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 12 травня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, аковий запис №181.
Залишити за позивачем ОСОБА_1 прізвище «ОСОБА_1», взяте нею під час державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі в розмірі 107 грн. 30 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення -протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий:Т. М. Луньова