Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-1666/11/2702
14.02.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шереніна Ю.Л.,
суддів Кукти М.В. ,
Дугаренко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя на постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя (суддя Завгородня Л.М.) від 04.04.2011 у справі
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя (проспект Героїв Сталінграду, 56, місто Севастополь, 99059)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни",
Постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 04.04.2011, прийнятою у скороченому провадженні відповідно до статті 183-2 КАС України, Управління ПФУ в Гагарінському районі міста Севастополя зобов'язано нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії на користь ОСОБА_2 за період червень-листопад 2010 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період та забезпечити її виплату; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто державне мито в розмірі 03,40грн. (а. с. 9).
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції від 04.04.2011, прийняти нове рішення, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18.11.2004.
Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2006, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 7 зазначеного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до паспортних даних позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 5), тобто вона має правовий статус дитини війни та має право на отримання підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Право на отримання такого підвищення не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22.05.2008 вихідним критерієм обрахунку розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, визначено мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.03.2003 встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
У 2009 та 2010 роках законодавчих підстав для відмови в застосуванні положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в первісний редакції не було.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" №966-XIV від 15.07.1999 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи те, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на те, що надані державою громадянам пільги, компенсації і гарантії є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного (статті 46, 48 Конституції України), застосування саме частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку підвищення як дітям війни є правомірним.
Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на отримання підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 КАС України.
З огляду на таке, судова колегія не знаходить правових підстав для скасування постанови Гагарінського районного суду міста Севастополя від 04.04.2011 у справі №2а-1666/2011.
Керуючись статтями 183-2, 195, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення, постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя від 04.04.2011 у справі №2а-1666/2011 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками розгляду у письмовому провадженні, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя підпис Ю.Л.Шеренін
Судді підпис М.В. Кукта
підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Ю.Л.Шеренін