Справа №0124/2616/2012
2/0124/1094/2012
22 травня 2012 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді - Прищепа О.І., при секретарі - Сьомченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою,
Позивач, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловою площею у квартирі АДРЕСА_1
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 Крім позивача правом користування квартирою володіє його жінка - ОСОБА_2 та його донька - ОСОБА_3 Відповідачка є громадянкою Росії, в 1999 році отримала тимчасове посвідчення на проживання на території України безстроково та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 Але в грудні 2007 року відповідачка виїхала до Російської Федерації у м. Воронеж, де тимчасово була зареєстрована та мешкала АДРЕСА_2 Зі слів доньки ОСОБА_3, яка мешкає також у м. Воронеж,її мати ОСОБА_2 у травні 2008 року отримала новий паспорт громадянина Росії та по закінченню тимчасової прописки виїхала у невідомому напрямку. До теперішнього часу відповідачка не з'являлась.
Позивач у судовому засіданні викладені позовні вимоги підтримав, та додатково пояснив, що метою визнання відповідачки такою, що втратила право користування квартирою є звільнення позивача від сплати комунальних послуг за відповідачку.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, судом були прийняті всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали цивільної справи суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та интересу.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його родини за ними зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців.
Судом встановлено, що позивач є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 на підставі Договору найма житла в будинках державного та комунального житлового фонду від 01 вересня 2000 року та ордеру №109 виданому у 1998 році (а.с.6-7). Сторони зареєстровані у АДРЕСА_1, що слідує з копії паспорта позивача (а.с.5) та довідки з адресно-довідкового сектору ГУ МВС України м.Ялта (а.с.26 з оборотного боку.
З вересня 2000 року відповідачка числиться такою, що має право користуватися квартирою АДРЕСА_1, як член сім'ї наймача, що підтверджується копією договору на ім'я ОСОБА_1 (а.с.6-7).
У грудні 2007 року відповідачка залишила вказане житлове приміщення виїхав до м. Вороніж Російської Федерації де була тимчасово зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 строком до 14.08.2008 року. Вказане підтверджує адресна довідка УФМС Росії по Вороніжської області(а.с.17).
Після вказаного часу відповідачка за місцем минулого мешкання у м. Ялта так і не з'явилась, що підтверджується поясненнями позивача, свідків у судовому засіданні, а також наданими суду документами. Так, з численних відповідей органів внутрішніх справ від 12.06.2009 року (а.с.18), від 26.09.2010 року (а.в.18) та від 01.10.11 року (а.с.20), від 04.04.2012 року (а.с.33)виходить, що відповідачка ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 з грудня 2007 року не з'являлась, місцезнаходження її не відомо. Крім того, протягом 2009-2011 року в квартирі за вказаною адресою мешкали родини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі ст.71 ЖК України.
Свідок ОСОБА_6. у судовому засіданні пояснила, що з 1998 року мешкає по сусідству з позивачем в будинку АДРЕСА_1 безпосередньо знакома зі сторонами. У грудні 2007 року відповідачка ОСОБА_2 виїхала на довгий час до Росії і до теперішнього часу в квартирі більш не мешкає. Місцезнаходження останньої їй не відомо. Донька позивача знаходиться у м. Вороніж РФ з серпня 2007 року у зв'язку з навчанням.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, оскільки достовірно встановлено, що відповідачка без поважних причин не проживає в спірному житловому приміщенні понад 6 місяців, отже, її право на житлове приміщення втрачено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, 1972 року народження, такою що втратила право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК у порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 Цивільного процесуального Кодексу України.
Суддя: