"21" травня 2012 р. Справа № 5023/1027/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І. , суддя Шутенко І.А.
при секретарі - Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1 (за дов. від 05.01.2012 р.),
відповідача- не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1398 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 27.03.12 у справі № 5023/1027/12
за позовом Акціонерного товариства "Укргазбуд", м. Київ
до Акціонерного товариства "Харківкомунпромсервіс" , м. Харків
про стягнення 1 100 000,00 грн.
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укргазбуд", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Харківкомунпромсервіс" (надалі - Відповідач) суми заборгованості за простими векселями №№ 80350385288822, 80350385288823, 80350385288824, 80350385288825, 80350385288826, 80350385288827, 80350385288828, 80350385288829, 80350385288830, 80350385288831, 80350385288832 у розмірі 1 100 000,00 грн. (один мільйон сто тисяч грн. 00 коп.).
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.03.12 р. у справі № 5023/1027/12 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства „Харківкомунпромсервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" суму заборгованості за простими векселями №№ 80350385288822, 80350385288823, 80350385288824, 80350385288825, 80350385288826, 80350385288827, 80350385288828, 80350385288829, 80350385288830, 80350385288831, 80350385288832 у розмірі 1 100 000,00грн. (один мільйон сто тисяч грн. 00 коп.), судовий збір у розмірі 22 000,00 грн.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення, просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 27.03.12 р. у справі № 5023/1027/12 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Крім того, заявником апеляційної скарги подано клопотання, в якому він, посилаючись на відсутність грошових коштів на власному поточному рахунку та складне фінансове становище, просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття постанови Харківським апеляційним господарським судом за результатами розгляду цієї скарги.
Судова колегія, розглянувши зазначене клопотання, прийшла до висновку про можливість його задоволення, з огляду на те, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Судова колегія вважала, що заявником обґрунтовано неможливість сплати судового збору на момент подачі апеляційної скарги.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2012 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення розгляду апеляційної скарги.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх такими, що суперечать нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області залишити без змін.
В судове засідання представник відповідача (заявника апеляційної скарги) не з'явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (т.2 а.с. 47).
Пунктом 8 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2012 р. сторони попереджено, що їх нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк та не перешкоджає розгляду справи по суті, а також враховуючи факт належного повідомлення заявника апеляційної скарги про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача (заявника апеляційної скарги).
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження 13.02.2009 р. Акціонерне товариство "Фірма "Укргазбуд" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укргазбуд") придбало у AT "Харімпекс" за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б-26/09 прості векселі №№ 80350385288822, 80350385288823, 80350385288824, 80350385288825, 80350385288826, 80350385288827, 80350385288828, 80350385288829, 80350385288830, 80350385288831, 80350385288832 які були видані відповідачем 20.02.2004 р. із строком платежу 20.02.2009 р. на суму 1 100 000, 00грн., місцем платежу за якими є: м. Харків, р/р № 26002961052149 в Філії ПУМБ, м. Харків, МФО 350385.
В зв'язку з несплатою відповідачем за вказаними векселями у строк зазначений на векселях, АТФ "Укргазбуд" звернулося до приватного нотаріуса Харківського міської нотаріального округу ОСОБА_2, для вчинення протесту про несплату векселів.
21.02.2009 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено протести про несплату векселів №№ 80350385288822, 80350385288823, 80350385288824, 80350385288825, 80350385288826, 80350385288827, 80350385288828, 80350385288829, 80350385288830, 80350385288831, 80350385288832 на суму 1 100 000,00грн. (зареєстровано в реєстрі за №№ 658-668 від 21.02.2009р.)
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 194 ЦК України, цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
Статтею 195 ЦК України передбачені групи та види цінних паперів, де зазначено, що в Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів, як: (1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента; (2) боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання; (3) похідні цінні папери, механізм розміщення та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів; (4) товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах. Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів. Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом. Цінні папери можуть існувати в документарній та бездокументарній формі відповідно до закону.
Згідно статті 196 ЦК України встановлені вимоги до цінного паперу, а саме: (1) Обов'язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом. (2) Документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.
Статтею 197 ЦК України визначено передання прав за цінним папером. Права, посвідчені цінним папером, можуть належати: (1) пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника); (2) особі, названій у цінному папері (іменний цінний папір); (3) особі, названій у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).
Як вбачається з апеляційної скарги, заявник, в якості підстави для задоволення своїх вимог, зазначає, що на його думку, позивач не набув прав за векселем в порядку, встановленому вексельним законодавством, оскільки його права не ґрунтуються на безперервному індосаментному ряді. Він переконаний, оскільки останній індосамент на вищевказаних векселях є бланковим, а позивач отримав ці векселі не від особи, що вчинила індосамент, то права за векселями позивач міг набути тільки за договором відступлення права вимоги, а не за договором купівлі-продажу, як це здійснив позивач, придбавши векселі у АТ «Харківімпекс»за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б-26/09 від 13.02.2009 р. З огляду на це, відповідач вважає, що судом порушено вимоги ст.ст. 11,13,16 Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі».
Однак, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з такими доводами заявника апеляційної скарги та вважає їх безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель є цінним папером, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя. Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.
Статтею 77 Уніфікованого Закону «Про переказні векселі»передбачено, що до простого векселя застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.
Відповідно до статті 16 Уніфікованого Закону -особа, в якої знаходиться вексель, вважається законним держателем, якщо її право базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній є бланковим.
Всі вищевказані прості векселі були передані позивачу зі вчиненим бланковим індосаментом, а саме вчиненим написом «сплатити наказу».
Згідно зі статтею 14 Уніфікованого Закону, якщо індосамент є бланковим, то держатель векселя має право: заповнити бланк на своє ім'я або на ім'я іншої особи; реіндосувати вексель шляхом бланкового індосаменту або індосувати будь-якій іншій особі; передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не вчиняючи індосаменту.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів»від 08.06.2007 р. № 5 у разі, якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої фактично знаходиться вексель. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним. Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються дійсними. Доведення протилежного є обов'язком особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає безпідставним твердження заявника апеляційної скарги про те, що права за спірними векселями набуті позивачем з порушенням вексельного законодавства.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заявником апеляційної скарги не доведено та не підтверджено належними доказами обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.
За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2012 р. у справі № 5023/1027/12 залишити без змін.
Стягнути з ПАТ «Харківпромунпромсервіс»(м. Харків, пр. Гагаріна, 98, код ЄДРПОУ 23760216 р/р № 26002961052149 в Філії ПУМБ, м. Харків, МФО 350385) на користь державного бюджету України суму судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 11 000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Шутенко І.А.