"29" травня 2012 р. Справа № 5023/10277/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.
При секретарі Деркач Ю.О.,
за участю представників:
позивача - Колінько О.О., директора; ОСОБА_2 (дов. №01/94 від 18.10.2011р.),
відповідача - ОСОБА_3 (дов. №06/5453 від 30.12.2011р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "АТП 16327", м. Зміїв (вх.№962Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 27 лютого 2012 року по справі №5023/10277/11 (суддя Савченко А.А.),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 16327", м.Зміїв, Харківська обл.,
до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків,
про зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом з урахуванням уточнення позовних вимог про зобов'язання ПАТ "Харківміськгаз" розраховувати втрати газу, які виникають на ШРП ТОВ "АТП 16327" на рівні фактичних втрат, тобто на рівні 0, та зарахувати зайво оплачені кошти в якості компенсації втрат на ШРП за період з січня 2009 року по січень 2012 року в рахунок майбутніх платежів за договором № 9316газ від 01.09.2010 р. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підприємстві встановлено ГРПШ-10МС зав. № 79974 виробництва ТОВ ЕПО "Сигнал", Росія з регулятором РДГК-10М зав.№ 49207 та сбросним клапаном КПС-Н зав. № 49523. Будь-яких збоїв в роботі не зафіксовано, але відповідачем розраховуються на сьогодні виробничо-технологічні втрати природного газу на вказаному обладнанні за максимально можливими коефіцієнтами, зокрема, втрати газу на ШРП. Позивач звернувся до відповідача з проханням переглянути акт-розрахунок з метою зниження показника витрат газу за рахунок зниження втрат на ГРПШ, але йому було відмовлено з посиланням на дотримання Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27 лютого 2012 року по справі №5023/10277/11 (суддя Савченко А.А.) в задоволенні позову відмовлено (а.с.157-159, том 2).
Позивач з рішенням суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2012 року по справі №5023/10277/11 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "АТП 16327" задовольнити. При цьому апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції при неповному дослідженні матеріалів справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що розрахунок виробничо-технічних втрат природного газу проводиться не на підставі Акту-розрахунку виробничо-технологічних втрат природного газу, а на підставі Наказу МІнпаливенерго №264 від 30.05.2003р.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вважає її доводи необґрунтованими, просить залишити її без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2012р. залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу та своїх поясненнях представник відповідача зазначає, що розрахунки втрат і витрат газу проводяться відповідно до Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених Наказом Мінпаливенерго від 30.05.2003р. №264 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 09.07.2003р. за №570/7891 та за №571/7892. Крім того, відповідач зазначає, що одночасно з укладенням договору №9316 апелянтом було підписано акт-розрахунок виробничо-технологічних втрат природного газу, яким визначено обсяги втрат, і дані цього акту враховуються ПАТ «Харківміськгаз»при здійсненні розрахунків втрат природного газу.
Дослідивши та перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в оскаржуваному рішенні, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2008р. між сторонами було укладено договір №9316 ГАЗ купівлі-продажу, за умовами якого відповідач зобов'язався передати позивачу в 2009 році природний газ у визначених обсягах та порядку, встановленому умовами договору.
Відповідно до п.12.1 договору №9316 ГАЗ купівлі-продажу цей договір набирає чинності з 01.01.2009 року і діє в частині газопостачання до 31.12.2009р., а в частині проведення розрахунків за послуги -до повного здійснення розрахунків (а.с.11-а.с.13, том 1).
Додатковою угодою від 22.11.2009р. до договору купівлі-продажу газу №9316 ГАЗ від 31.12.2008 року визначено, що пункт 12.1. договору викласти в наступній редакції: «2.1 Цей договір набирає чинності з 01.01.2009 року і діє в частині газопостачання до 31.12.2010р., а в частині проведення розрахунків за послуги -до повного здійснення розрахунків»(а.с.21, том 1).
Матеріалами справи підтверджується, що 01.09.2010р. між сторонами укладено договір №9316 ГАЗ купівлі-продажу, за умовами якого відповідач зобов'язався передати позивачу в 2010 році природний газ у визначених обсягах та порядку, встановленому умовами договору зі строком дії з 01.09.2010р. до 31.12.2010р. (а.с.14-а.с.16, том 1).
Додатковою угодою від 17.12.2010р. строк дії договору був продовжений до 31.12.2011р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 21.05.2012р. на виконання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2012р. надано належним чином завірені копії укладених з позивачем договорів, а саме: договору №9316 ТК про надання послуг з транспортування природного газу від 05.01.2009р., договору №9316 ТТК на розподіл природного газу від 01.07.2011р., договору №9316 газ на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2011р.
Так, 05.01.2009р. між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», ДК «Укртрансгаз»та ЗАТ «АТП 16327»було укладено договір №9316 ТК про надання послуг з транспортування природного газу, відповідно до п.1.1. якого предметом договору є надання послуг Трансгазом з транспортування природного газу від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до газорозподільчої станції Трансгазу і передача обсягів газу, передбачених цим договором Міськгазу, та Міськгазом, після прийняття вказаного об'єму газу шляхом транспортування його газорозподільними мережами, до місця передачі споживачу на вході у газову мережу споживача, а споживач зобов'язується прийняти вказаний обсяг газу, оплатити послуги з його транспортування Трансгазу і Міськгазу та виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором.
Відповідно до п.4.1 договору №9316 ТК про надання послуг з транспортування природного газу облік газу ведеться відповідно до «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2006р. за №67/11941, та інших нормативних документів, що стосуються обліку газу.
01.07.2011р.між ПАТ «Харківміськгаз»та ТОВ «АТП 16327»укладено договір №9316 ТТК на розподіл природного газу, відповідно до п.3.4. якого витрати та втрати газу розраховуються відповідно до Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Мінпаливенерго від 30.05.2003 №264. Порядок розрахунку втрат оформлюється додатком «Розрахунок втрат природного газу в мережі»до цього Договору.
Колегія суддів зазначає, що укладення саме цього додатку до договору є обов'язковим та регулює спірні правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, та встановлено в ході судового розгляду даний додаток до договору укладений не був.
Згідно з п.5.17 «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та транспортування», затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 грудня 2005 року №618, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за №67/11941, у разі розташування комерційного вузла обліку газу на території споживача, витрати та втрати газу, які виникають на газопроводі та його елементах від місця входу газопроводу на територію споживача або від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку газу відносяться на рахунок споживача і додаються до об'єму газу, облікованому комерційним вузлом обліку газу.
Розрахунки цих втрат і витрат проводяться відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 30.05.2003 року №264.
В ході судового розгляду представник ПАТ «Харківміськгаз»наголосила, що відповідач належним чином виконує свої договірні зобов'язання, веде облік газу згідно з порядком, встановленим зазначеним договором та відповідно до зазначеної Методики.
Позивач вважає, що відповідач має розраховувати втрати газу, що виникають на ШРП на рівні фактичних втрат, тобто на рівні 0, оскільки збоїв в роботі обладнання немає.
Відсутність збоїв в роботі обладнання підтверджується листом - роз'ясненням наданим на запит позивача підприємством-виробником газового обладнання, в якому зокрема, зазначено, що клапан збросу, що встановлений в складі ШРП на підприємстві виготовлений відповідно до нормативних документів (ТУ) та при відсутності аварійних ситуацій знаходиться в закритому стані та втрат на ньому немає (а.с.31, том1). Також в матеріалах справи містяться акти щомісячних технічних обстежень обладнання позивача ПАТ «Харківміськгаз», в яких відображена належна робота газового обладнання позивача та відсутність аварійних ситуацій.
Крім того, позивачем на підтвердження того, що ним були зайво оплачені кошти в сумі 23065,46 грн. в якості компенсації втрат на ШРП за період з січня 2009р. по 31 грудня 2011р. надано копії платіжних доручень. Ці платіжні доручення свідчать про те, що позивачем за спірний період було проведено оплату за поставку природного газу за спірним договором на підставі виставлених рахунків, що підтверджено даними, зазначеними в графі "призначення платежу".
Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, не зважаючи на ґрунтовність наведених доводів у позовній заяві, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нормами права не передбачено такого способу захисту прав та інтересів, як вимога позивача про зобов'язання ПАТ "Харківміськгаз" розраховувати втрати газу, які виникають на ШРП ТОВ "АТП 16327" на рівні фактичних втрат, тобто на рівні 0, та зарахувати зайво оплачені кошти в якості компенсації втрат на ШРП за період з січня 2009 року по грудень 2011 року в рахунок майбутніх платежів за договором № 9316 газ від 01.09.2010р., виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних інтересів.
Відповідно до змісту ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав -це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено ст.16 ЦК України та ст.20 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.2 ст.20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів, що суперечать законодавству та іншими способами захисту прав, перелік яких визначено вищевказаним пунктом.
Отже, аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що вимога позивача про зобов'язання ПАТ "Харківміськгаз" розраховувати втрати газу, які виникають на ШРП ТОВ "АТП 16327" на рівні фактичних втрат, тобто на рівні 0, та зарахувати зайво оплачені кошти в якості компенсації втрат на ШРП за період з січня 2009 року по грудень 2011 року в рахунок майбутніх платежів за договором № 9316газ від 01.09.2010р. фактично є вимогою на майбутнє, не встановлює для сторін будь-якого обов'язку, не породжує правових наслідків та заборон та не передбачена діючим законодавством, як спосіб захисту прав та інтересів, про що вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з п. 5 ст. 54 ГПК України позивач зобов'язаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доведеність аргументів позивача не є підставою для задоволення вимог, зазначених в позовній заяві, а тому при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, у зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2012 року по справі №5023/10277/11 підлягає залишенню без змін, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.85, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 27 лютого 2012 року по справі №5023/10277/11 залишити без змін.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 травня 2012 року.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Кравець Т.В.
Суддя Крестьянінов О.О.